Постанова № 13568341, 09.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року Справа № 2а-9151/10/0870

(13 год. 20 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Рожик О.П.,

за участю:

представника позивача: Покидька В.М., дов. № 411, від 06.05.2010;

відповідача: ОСОБА_2;

представника відповідача: ОСОБА_3, дов. б/н від 12.10.2010,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Василівського районного центру зайнятості

до:ОСОБА_2

про:стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

09.11.2010 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Василівського районного центру зайнятості (далі позивач) до ОСОБА_2 (далі відповідач), в якому позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача допомогу по безробіттю, отриману обманним шляхом в сумі 8227,35 грн. із зарахуванням коштів на рахунок: одержувач Василівський районний центр зайнятості, ЄДРПОУ: 20523970, банк одержувача: ГУДКУ в Запорізькій області, МФО: 813015, р/р 37176300901044.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що відповідач на момент реєстрації в центрі зайнятості приховав факт одночасного перебування його в статусі фізичної особи підприємця, в звязку з чим він належав до категорії зайнятого населення, що призвело до незаконного присвоєння статусу безробітного та незаконної виплати отриманих ним коштів.

Ухвалою судді від 11.11.2010 було відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

09.12.2010 судом були отримані заперечення відповідача проти позову, обґрунтовані наступним.

Відповідач зазначив, що порядок, яким керувався позивач під час розслідування і стягнення з нього безпідставно виплачених сум державної допомоги по безробіттю вже не діяв, у звязку із обмеженим строком дії Постанови КМУ № 357 від 20.03.2006 та затвердженого нею Порядку (лише до 01 січня 2008 року).

На думку відповідача відсутність в акті № 31 від 21.08.2010 його підпису або відмітки спеціаліста про відмову позивача від підписання акту свідчить про те, що процедура складання зазначеного акту позивачем так і не завершена, а за таких обставин цей акт не може вважатися таким, що оформлений належним чином і, відповідно, він не має юридичної сили.

Також відповідачем вказано, що йому було надіслано завірену копію наказу № 299 від 21.08.2010, який відповідно до наявних в ньому реквізитів не має жодної юридичної сили і не створює жодних правових наслідків, оскільки взагалі ні ким не підписаний і не скріплений печаткою.

Відповідач вважає, що за таких умов у нього взагалі не було підстав для того, щоб вважати надісланий йому наказ дійсним і, відповідно, не було жодного сенсу його оскаржувати.

Крім цього відповідач зазначив, що розслідування, проведене позивачем щодо нього в серпні 2010 року, здійснено ним з перевищенням його компетенції, оскільки здійснене поза межами встановлених чинним законодавством строків для такої перевірки.

Наведені обставини на думку відповідача вказують на те, що позивачем порушений і втрачений строк звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, що були викладені у позовній заяві, а відповідач та представник відповідача проти позову заперечували у повному обсязі.

У судовому засіданні 09.12.2010 судом було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2008 відповідач звернувся до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією заяви відповідача.

Згідно з витягом із наказів про прийняті рішення по відповідачу від 29.05.2009 наказом від 15.05.2008 № НТ080515 відповідачу було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату цієї допомоги.

Наказом від 21.05.2009 № НТ090521 було припинено виплату відповідачу допомоги по безробіттю у звязку із закінченням строку її виплати.

Наказом від 28.05.2009 № НТ090528 відповідача було знято з обліку у звязку з поданням ним письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості.

Довідкою Дніпрорудненського міського центру зайнятості підтверджується, що відповідач за період з 15.05.2008 по 28.05.2009 отримав 8227,35 грн. допомоги по безробіттю.

21.08.2010 позивачем був складений акт № 31 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості, в період з 15.05.2008 по 27.05.2009 був зареєстрований як фізична особа підприємець, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю в розмірі 8227 грн. 35 коп.

21.08.2010 позивачем було видано наказ № 299 про відшкодування коштів відповідачем.

25.08.2010 позивач направив на адресу відповідача лист вих. № 283 з вимогою повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в розмірі 8 227,35 грн., який було отримано відповідачем 27.08.2010, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (далі Закон № 1533-ІІІ) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно зі ст. 6 Закону № 1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Підпунктом «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі Закон № 803-ХІІ ) визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

За правилами частини 15 ст. 47 Закону Країни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.08.2010 № 6751809 запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності відповідача було внесено до ЄДРПОУ 30.06.2009. Державна реєстрація підприємницької діяльності відповідача була проведена 22.06.2005.

Отже на час звернення до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач мав статус фізичної особи підприємця.

Відповідно до ст. 2 Закону № 803-ХІІ порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 у редакції, що діяла на момент звернення відповідача до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Підпунктом 1 пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за № 915/5136 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином відповідач, звертаючись до центру зайнятості із відповідною заявою приховав обставини, що впливали на надання йому статусу безробітного та виплату йому допомоги по безробіттю, тобто умисно не виконав свій обовязок, покладений на нього ст. 36 Закону № 1533-ІІІ, у звязку з чим суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду слід зазначити наступне.

За правилами ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом, який відповідно до п. 9 Порядку може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Пунктом 8 Порядку визначено, що у разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Отже обчислення строку звернення центру зайнятості до суду із позовом про стягнення з особи незаконно отриманої допомоги по безробіттю починається після отримання центром зайнятості відмови особи повернути кошти або після закінчення встановленого строку для їх повернення.

З матеріалів справи судом встановлено, що Наказ позивача № 299 про відшкодування коштів відповідачем був виданий 21.08.2010. Повідомлення позивача від 21.08.2010 вих. № 283 про повернення коштів було отримано відповідачем 27.08.2010, що підтверджується доданим до позовної заяви повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Виходячи з вищенаведеного початок перебігу строку звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом припадає на 14 вересня 2010 року.

Таким чином судом під час відкриття провадження в адміністративній справі було встановлено, що позивачем дотримано строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, у звязку з чим відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

У спростування заперечень відповідача суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено строків проведення центрами зайнятості розслідувань з питань обґрунтованості виплати допомоги по безробіттю.

Також суд підкреслює, що згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як вбачається з наведених вище норм чинного законодавства, наказ позивача від 21.08.2010 № 299 про відшкодування коштів є правовим актом індивідуальної дії та єдиною підставою для стягнення з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Оскільки відповідач не скористався наданим йому правом на оскарження цього наказу, суд не може вирішувати питання щодо його протиправності під час розгляду даної справи, а відтак питання щодо дотримання позивачем строків, процедури та порядку проведення розслідування та прийняття наказу про відшкодування коштів мають бути предметом дослідження окремої судової справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Василівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 8227,35 грн. (вісім тисяч двісті двадцять сім гривень 35 коп.) на користь Василівського районного центру зайнятості (р/р 37176300901044, банк ГУДКУ у Запорізькій області, ЄДРПОУ 20523970, МФО 813015, одержувач: Василівський районний центр зайнятості).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус

Постанова у повному обсязі складена 14 грудня 2010 року.