Постанова № 13568311, 22.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року 16:02 Справа № 2а-10097/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання Сірик К.Л.

за участю:

прокурора: Маркова І.О.

представника позивача: Мартиненко Т.Г.

представника відповідача: Маслова О.В.

розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Прокурора Василівського району Запорізької області в інтересах Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області

до: Комунального унітарного підприємства «Наш Дім» Дніпрорудненської міської ради

про: стягнення 422153 грн. 66 коп.

ВСТАНОВИВ:

07.12.2010 Прокурор Василівського району Запорізької області звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою в інтересах Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області до Комунального унітарного підприємства «Наш Дім» Дніпрорудненської міської ради про стягнення 422 153 грн. 66 коп. податкової заборгованості.

Ухвалою суду від 09.12.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-10097/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 22.12.2010.

Позивач підтримав вимоги позовної заяви. Просить стягнути з відповідача 4 22 153 грн. 66 коп. податкової заборгованості з податку на додану вартість. Зазначає, що спірна заборгованість виникла у звязку із самостійним узгодженням відповідачем податкових зобовязань та на підставі податкових повідомлень рішень. Позовні вимоги обґрунтовує п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990 (із змінами та доповненнями).

Відповідач у судовому засіданні усно частково визнав позовні вимоги з урахуванням часткової сплати заборгованості. Надав платіжні доручення про сплату податку на додану вартість у розмір 55000 грн. за жовтень 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне унітарне підприємство «Наш Дім» Дніпрорудненської міської ради (код ЄДРПОУ 33000065) зареєстроване 29.06.2004 Василівською районною державною адміністрацією Запорізької області як юридична особа за юридичною адресою: 71630, Запорізька область, Василівський район, вул.Ентузіастів, буд.11, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 від 726978.

Відповідач є платником податків і зборів передбачених Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-ХІІ.

За результатами здійснення фінансово господарської діяльності у 2010 році відповідачем подані до ДПІ у Василівському районі Запорізької області декларації з податку на додану вартість, а саме:

-декларація №9004999712 від 15.11.2010 на суму 115267 грн.;

-декларація №9004216495 від 14.10.2010 на суму 91 321 грн.;

-декларація №9003798304 від 30.09.2010 на суму 100 119 грн.;

-уточнюючий розрахунок №9004004360 від 23.09.2010 на суму 2 619 грн.

Також, фахівцями ДПІ у Василівському районі м.Запоріжжя проведені невиїзні документальні перевірка відповідача з питань повноти і своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість.

На підставі матеріалів перевірки податковою винесені податкові повідомлення рішення:

-податкове повідомлення рішення №0000671600/0 від 26.10.2010, яке отримане відповідачем 26.10.2010, про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення рішення;

-податкове повідомлення рішення №0000611600/0 від 29.09.2010, яке отримане відповідачем 29.09.2010, про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення рішення;

-податкове повідомлення рішення №0000531600/0 від 02.09.2010, яке отримане відповідачем 02.09.2010, про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення рішення;

-податкове повідомлення рішення №0000511600/0 від 01.09.2010, яке отримане відповідачем 01.09.2010, про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення рішення.

Згідно особової картки платника податку, яка ведеться ДПІ у Василівському районі Запорізької області у відповідача існує податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 422 153 грн. 66 коп., у тому числі недоїмка 422153 грн. 66 коп., пеня 14604 грн. 45 коп.

Проте, як пояснив відповідач та про що свідчать надані відповідачем платіжні доручення №396 від 07.12.2010 на суму 3000 грн., №479 від 21.12.2010 на суму 15000 грн.; №407 від 10.12.2010 на суму 12000 грн.; №477 від 20.12.2010 на суму 25000 грн. він сплатив суму заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 55000 грн. по декларації за жовтень 2010 року.

Матеріалами справи також встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо погашення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/95 від 07.05.2009 та друга податкова вимога №2/110 від 22.06.2009, які отримані відповідачем 21.05.2009 та 23.06.2009 відповідно, про що свідчать підписи на корінцях податкових вимогах.

Крім того, начальником ДПІ у Василівському районі Запорізької області на підставі Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 прийнято рішення №16 від 23.12.2009 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 цього Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання.

Пункт 5.1 вищеназваного Закону передбачає, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, самостійно визначена відповідачем до сплати сума зі сплати податку на додану вартість не сплачена у встановлений законодавством строк, є узгодженою і визнається податковим боргом платника податків.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п.5.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач податкові повідомлення рішення №0000671600/0 від 26.10.2010, №0000611600/0 від 29.09.2010, №0000531600/0 від 02.09.2010, №0000511600/0 від 01.09.2010 отримав та у апеляційному або судовому порядку не оскаржував. З сумою, визначеною згідно зазначених податкових повідомлень рішень погоджується.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1.ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Отже, податковий борг у розмірі 422153 грн. 66 коп. з податку на додану вартість є підтвердженим та є узгодженим.

Проте, як свідчать надані відповідачем платіжні доручення №396 від 07.12.2010 на суму 3000 грн., №479 від 21.12.2010 на суму 15000 грн.; №407 від 10.12.2010 на суму 12000 грн.; №477 від 20.12.2010 на суму 25000 грн. відповідач сплатив суму заборгованості на загальну суму 55000 грн. по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року.

Позивач у судовому засіданні зазначив, що зарахування цих платежів податкова направила на погашення попередніх боргів позивача.

З цими суд не може погодитися у звязку із наступним:

У наданих відповідачем суду платіжних дорученнях у графі: «призначення платежу» зазначено: «перераховано ПДВ за жовтень 2010 року.

Як зазначалось вище, п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Як визначено п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Отже у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 55000 грн. заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2010 року позивачу слід відмовити, оскільки відповідач надав належні докази сплати цих сум.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Василівського району Запорізької області в інтересах Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області до Комунального унітарного підприємства «Наш Дім» Дніпрорудненської міської ради про стягнення 422 153 грн. 66 коп. податкової заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Комунального унітарного підприємства «Наш Дім» (71630, м.Дніпрорудне, Запорізька область, вул.Ентузіастів, буд.11, код ЄДРПОУ 33000065) на користь Державного бюджету Василівського району Запорізької області (р/р 31115029700044, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач Державний бюджет Василівського району Запорізької області, 14010100, код 34677040) податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 367153 (триста шістдесят сім тисяч сто пятдесят три) грн. 66 коп.

В іншій частині в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 27.12.2010.