Рішення № 13567556, 26.01.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2011 р.           Справа № 14/84. За позовомМалого приватного підприємства «Ліна»

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Продліс-Сервіс»

простягнення заборгованості за поставлену продукцію –22620 грн..

Суддя Швець Микола Васильович

Представники :

Від позивачане з’явився

Від відповідачане з’явився

СУТЬ СПОРУ :

Мале приватне підприємство «Ліна» звернулось із позовною заявою до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продліс-Сервіс»заборгованості за поставлену продукцію в сумі 22620 грн..

Позивач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, але явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, проте позивач надіслав заяву (факсограму) вх. № 497 від 25.01.2011 року про розгляд справи без його участі.

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в два судових засідання не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався.

Нез’явлення представників сторін в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без їх участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви, суд встановив:

Згідно усної домовленості, МПП «Ліна»поставлено ТзОВ «Продліс-Сервіс»- електротехнічну, світлотехнічну та кабельно-провідникову продукцію, що підтверджується видатковими накладними № Л-00005822 від 17.07.2006 року; № Л-00006210 від 26.07.2006 року; № Л-00007483 від 31.08.2006 року; № Л-00008391 від 22.09.2006 року; № Л-00009363 від 13.08.2007 року на загальну суму –30830,75 грн., але відповідач частково сплатив за поставлений йому товар в сумі 8210,74 грн., що спричинило виникненню заборгованості в сумі 22620 грн..

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічні норми містяться і в статтях 205, 207 Цивільного кодексу України, в яких визначено, що правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочинну, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства України, суд дійшов висновку про те, що факт поставки товару за видатковими накладними № Л-00005822 від 17.07.2006 року; № Л-00006210 від 26.07.2006 року; № Л-00007483 від 31.08.2006 року; № Л-00008391 від 22.09.2006 року; № Л-00009363 від 13.08.2007 року є самостійними угодами укладеними у спрощений спосіб.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як встановлено судом під час дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, дії сторін, а саме передача позивачем відповідачу товару за видатковими накладними, прийняття товару та часткова оплата його вартості, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

03 вересня 2009 року позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням за вих. № 77 в якому зазначив суму заборгованості та графік погашення заборгованості з кінцевою датою 29.10.2010 року, відповідач погодився з вимогами викладеними в листі про що свідчить підпис директора Лоєвської А.І. скріплений печаткою ТзОВ «Продліс-Сервіс». Тобто строк виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар у відповідача настав 29.10.2010 року.

Станом на день розгляду справи у суді за відповідачем рахується заборгованість в сумі 22620 грн. та підлягає стягненню.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів погашення заборгованості.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача (з врахуванням нової ціни позову в зв’язку із зменшенням позовних вимог).

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Продліс-Сервіс»(м. Чернівці, вул. Миколайчука, 2-а, оф.4; р/р 260073244101 в ПАТ «Енергобанк», МФО 300272, код ЄДРПОУ 23249914)

на користь Малого приватного підприємства «Ліна»(м. Київ, вул. Мельникова, 9 кв. 9; р/р 26008800003101 в Куренівській філії АТ «КБ «Експобанк», МФО 380485, код ЄДРПОУ 21575414)

- заборгованість в сумі 22620 грн.;

- відшкодування державного мита в сумі 226,20 грн.;

- відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн..

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

СуддяМ.В. Швець