Рішення № 135642769, 13.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/16979/25

2/760/6445/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

за участю секретаря -Рєзанцева Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у формі дозволеного овердрафту за договором № 2020/ОВР/009-000057 від 30.01.2020, яка станом на 12.03.2022 становить 57 991,49 грн, та витрати зі сплати судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що 30.01.2020 ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг підписала з АБ «Укргазбанк» Заяву-Договір № 2020/І_С/009-000132 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк», які розміщені на офіційному сайті АБ «Укргазбанк». Ці правила разом із Заявою-Договором про приєднання до Правил, Тарифним планом, умовами банківських продуктів/пакетів, є договором комплексного банківського обслуговування, укладеним між АБ «Укргазбанк» та Клієнтом, реквізити якого зазначені у Заяві на приєднання.

Відповідно до Заяви-Договору № 2020/І_С/009-000132 від 30.01.2020 позичальнику надано кредит у формі Дозволеного овердрафту за програмою Універсальна картка «Домовичок», кредитний договір № 2020/ОВР/009-000057, строк дії ліміту дозволеного овердрафту становить 12 місяців, процентна ставка за користування овердрафтом становить 36% річних, процентна ставка за прострочену заборгованість становить 48% річних.

Проте, ОСОБА_2 , всупереч вимогам чинного законодавства, порушувала умови Договору щодо щомісячного погашення заборгованості, внаслідок чого у неї утворився борг, який станом на 12.03.2022 складає 57 991,49 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 56 600,00 грн та заборгованості по процентам у розмірі 1 391,49 грн.

09.01.2023 позивачу стало відомо про смерть позичальника, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.04.2023 позивач подав вимогу до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про обов`язок спадкодавця.

Відповідно до інформації зі Спадкової справи № 19/2023 стало відомо, що спадкоємицею померлої є ОСОБА_1 .

Таким чином, на підставі ст. 1282 ЦК України, позивач звернувся із позовом до ОСОБА_1 як спадкоємиці майна померлої ОСОБА_2 , оскільки остання не погасила заборгованість перед банком у встановленому законом порядку.

20.06.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

02.07.2025 представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив витребувати у Дев`ятої київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи № 19/2023 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18.07.2025 у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва було задоволено клопотання представника позивача і витребувано у Дев`ятої київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи № 19/2023 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторонам було направлено копію ухвали від 18.07.2025, також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

Відзиву на позов відповідач у встановленому законом порядку строк не надала.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ч.2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1-3 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За правилами ст.ст.1050,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 ЦК України, в силу зобов`язання одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що позичальник, ОСОБА_2 , з метою отримання банківських послуг, підписала з АБ «Укргазбанк» Заяву-Договір № 2020/І_С/009-000132 від 30.01.2020 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк», які розміщені на офіційному сайті АБ «Укргазбанк» за посиланням: https://www.ukrgasbank.com/private/card_and_current_accounts/cards/public/.

Відповідно до Заяви-Договору № 2020/І_С/009-000132 від 30.01.2020 позичальнику надано кредит у формі Дозволеного овердрафту за програмою Універсальна картка «Домовичок», кредитний договір № 2020/ОВР/009-000057, строк дії ліміту дозволеного овердрафту становить 12 місяців, процентна ставка за користування овердрафтом становить 36% річних, процентна ставка за прострочену заборгованість становить 48% річних.

Відповідно до умов Заяви-Договору максимальна сума ліміту дозволеного овердрафту становить 300 000,00 грн. Банк має право на свій розсуд зменшувати або збільшувати розмір ліміту дозволеного овердрафту, в межах максимальної суми ліміту дозволеного овердрафту, на умовах, визначених Правилами.

Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_2 отримала кредитну картку. У подальшому строк користування кредитними коштами неодноразово продовжувався.

Номер та строк дії отриманої кредитної картки зазначено у розписці про отримання картки та підтверджується випискою по рахунку.

Інформація щодо встановлення та продовження строку користування кредитними коштами підтверджується виписками з рішення верифікатора та андерайтера.

Так, у зв`язку зі значними порушеннями зобов`язань за кредитним договором щодо щомісячного погашення заборгованості ОСОБА_2 станом на 12.03.2022 мала заборгованість - 57 991,49 грн, з яких: 56 600,00 грн - заборгованість за кредитом, 1 391,49 грн - заборгованість за процентами.

Таким чином, аналізуючи матеріали справи, суд вважає встановленим, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 2020/ОВР/009-000057 від 30.01.2020 перед позивачем становить 57 991,49 грн, та, оскільки остання зобов`язання за вказаним договором не виконала, то дані грошові кошти підлягають стягненню на користь ПАТ АБ «Укргазбанк».

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14.03.2022.

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори від 23.02.2023, спадкоємицею майна померлої ОСОБА_2 є її дочка, ОСОБА_1 , яка успадкувала після смерті матері 1/3 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний факт також підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №71581932 від 23.02.2023 та витягом з Державного реєстру речових прав.

Згідно з частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

В свою чергу, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, встановлений ст. 1281 ЦК України приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину або виконавця заповіту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

За змістом наведених вище норм матеріального права, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину, У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року №640/6274/16-ц при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої ст. 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредиторам строків визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Окрім того, у своїй постанові №587/381/15-ц від 04 лютого 2021 року, з урахуванням положень ст. 1281, 1282 ЦК України, Верховний Суд зазначив, що задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Отже, спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови договору позики, прийнявши спадщину, в силу статей 1281, 1282 ЦК України зобов`язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.

Наведені норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов`язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб`єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.

Борги спадкодавця - це майнові зобов`язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами - кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов`язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов`язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц.

Оскільки боржник помер, то відповідати перед кредитором на підставі ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , тому, відповідно до ст. 1218 ЦК України, прийняла всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 успадкувала після смерті своєї матері, ОСОБА_2 спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири за адресою : АДРЕСА_1 .

Позивач, на виконання приписів ст. 1281 ЦК України, надіслав до Дев`ятої київської державної нотаріальної контори вимогу (претензію) кредитора про обов`язок спадкодавця до спадкоємців, які прийняли спадщину після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дана вимога (претензія) була переадресована ОСОБА_1 як спадкоємиці померлої ОСОБА_2 .

Будь-яких доказів того, що спадкоємцем були задоволені вимоги кредитора по основному зобов`язанню, а також того, що кредитором пропущено строк пред`явлення вимоги до спадкоємця матеріали справи не містять.

За вказаних вище обставин, суд вважає, що у зв`язку зі смертю боржника у спадкоємця існує зобов`язання задовольнити вимоги кредитора по погашенню кредитної заборгованості в межах розміру спадкового майна.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази свідчать, що позивач має право вимоги за кредитним договором № 2020/ОВР/009-000057 від 30.01.2020, укладеним між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 до відповідача саме в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

А отже позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2020/ОВР/009-000057 від 30.01.2020 у розмірі 57 991,49 грн підлягають задоволенню частково, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину,

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на Відповідача.

Таким чином, з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача сума судового збору 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 634, 638, 1054, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 -83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268,270-274 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 2020/ОВР/009-000057 від 30.01.2020, яка станом на 12.03.2022 становить у розмірі 57 991,49 грн.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя: Букіна О.М.