Рішення № 135642475, 13.04.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/926/25

провадження № 2/136/318/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії, через свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України заборгованість в сумі 4 191,59 грн., з якої сума основної заборгованості складає 3 714,21 (три тисячі сімсот чотирнадцять гривень 21 копійка) грн. за період з жовтня 2023 року по лютий 2025 року включно, 3 % річних в сумі 93,36 грн., інфляційне збільшення в сумі 384,02 грн. та понесені Позивачем витрати за оплату судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» є Оператором ГРМ, що здійснює розподіл природного газу споживачам в межах території Вінницької області, а також території м. Гайворон Кіровоградської області на підставі ліцензії, виданої Постановою Регулятора від 26.12.2022 р. № 1839 (зі змінами внесеними, зокрема, Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1769), та є надавачем послуг з розподілу природного газу споживачам та комунальних послуг в розумінні законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про ринок природного газу».

ОСОБА_1 є споживачем та отримувачем послуг з розподілу природного газу в розумінні Законів України «Про ринок природного газу» та «Про житлово-комунальні послуги» з відкритим абонентським рахунком, за адресою домоволодіння останнього, оскільки: будинок Відповідача (об`єкт споживання) газифікований та приєднаний до газорозподільної системи, що перебуває у користуванні ВФ ТОВ «ГРМУ», в зв`язку із чим в Автоматизованій системі обліку споживання і розрахунків (бази даних абонентів) на нього відкритий особовий рахунок; відповідач здійснює фактичний відбір газу (що підтверджується зміною показників лічильника по його особовому рахунку, відображеному у сформованому розрахунку заборгованості). А відтак, Відповідач здійснюючи зазначені вище дії, приєднався до умов договору розподілу природного газу - акцептував договір, зміст якого розміщений на офіційному веб-сайті Позивача та відповідає Типовому договору розподілу природного газу, затвердженого НКРЕКП та обов`язкового до виконання всіма суб`єктами ринку природного газу (в т.ч. і побутовими споживачами).

ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії свої обов`язки по наданню послуг з розподілу природного газу на газифікований об`єкт Відповідач виконує в повному обсязі. Споживач за отримані послуги з розподілу природного газу в повному обсязі не розрахувався, жодних заяв від останнього про відмову в отриманні послуг з розподілу природного газу на адресу Товариства не надходило, договір про реструктуризацію боргу не укладався. Таким чином станом на дату подання позовної заяви заборгованість Відповідача за послугу з розподілу природного газу, надану протягом жовтня 2023 року - лютого 2025 року, складає 3 714,21 грн..

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншого розміру процентів не встановлено договором або законом.

Зважаючи на викладене, ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії здійснено розрахунок 3 % річних та інфляційного збільшення від простроченої суми за період з моменту скасування Урядом заборони такого нарахування по дату звернення до Суду із даною позовною заявою, а саме Відповідачу нараховано: 3 % річних в розмірі - 93,36 грн., інфляційні нарахування - 384,02 грн.

Таким чином, станом на дату звернення до суду із даною позовною заявою загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем з урахуваннями трьох відсотків річних та інфляційних втрат складає 4 191,59 грн.

Ухвалою суду від 23.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

13.06.2025 на адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Плотиці Владислава Володимировича про заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.06.2025 відмовлено у переході до розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

17.06.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач не визнав позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позицію представник відповідача зазначив наступне. ОСОБА_1 не укладалося жодного договору з ТОВ «Газорозподільні мережі України» як оператором ГРС. Відповідно, у нього відсутні будь - які цивільно - правові зобов`язання перед оператором ГРС.

ТОВ «Газорозподільні мережі України» не набуло законного права нараховувати та вимагати від ОСОБА_1 плату за його господарським договором розподілу природного газу. Дії оператора ГРС порушують принципи волевиявлення, свободи договору, рівності сторін та добросовісності, вводять його в оману з використанням нечесної практики з примушуванням до цивільно - правових обов`язків за актами, які не є актами цивільного законодавства - типовим договором для суб`єктів ринку природного газу та кодексом газорозподільних систем, що є збірником експлуатаційно - технічних правил для операторів ГРС.

Крім того, на думку відповідача, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування договірних відносин між сторонами спору, наявність заборгованості відповідача та її розрахунок. А також доказів того, що у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в адміністративно - територіальних межах міста Липовець, Вінницького району, Вінницької області перебуває газорозподільна система, володіючи якою, позивач надавав ОСОБА_1 послуги з постачання природного газу, а також, що відповідач підключений до даної газорозподільної системи.

Отже, ТОВ «Газорозподільні мережі України» незаконно нараховувало ОСОБА_1 плату за послугу з розподілу природного газу, та безпідставно звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості, що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

19.06.2025 на розгляд суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Іванця О.Д. від розгляду вказаної справи у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Ухвалою суду від 20.06.2025 вказану заяву про відвід судді направлено до канцелярії суду для передачі іншому судді для розгляду заяви по суті у зв`язку з необґрунтованістю заявленого відводу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 заява про відвід судді Іванця О.Д. була розподілена судді Кривенку Д.Т.

Ухвалою суду від 26.06.2025 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Іванця О.Д. у цивільній справі №136/926/25 було відмовлено.

24.06.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач навів свої аргументи на спростування доводів відповідача, зокрема зазначив, що зважаючи на те, що помешкання відповідача приєднано до газорозподільної мережі і за даною адресою відбувається споживання природного газу (що не заперечується відповідачем), про що свідчить відображена у Довідці про фінансовий стан та розрахунку заборгованості зміна показників лічильника газу, відповідач є таким, що приєднався до умов договору розподілу, а тому зобов`язаний здійснювати оплату за послуги з розподілу природного газу.

Відсутність письмового договору, укладеного між Оператором ГРМ та відповідачем на надання послуг з розподілу природного газу не є підставою для звільнення останнього від оплати послуг, а споживач зобов`язаний оплатити житлово- комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

Зважаючи на викладене у позовній заяві та відповіді на відзив, позивач вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані протягом 2023-2025 років послуги з розподілу природного газу за адресою домоволодіння споживача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

25.06.2025 від представника відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якої відповідачем та його представником повністю підтримано свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та вказано, що, на думку сторони відповідача, газорозподільні мережі, якими газ постачається зокрема до об`єкта Відповідача не перебувають у володінні, господарському віданні чи оперативному управлінні Позивача, а отже немає підстав для стягнення заборгованості за послуги з розподілу природнього газу. Крім того, зазначено, що відповідь на відзив подано з порушенням строку для вчинення даної процесуальної, а тому вона підлягає залишенню без розгляду.

Разом із тим, для забезпечення принципу змагальності сторін, та уникнення надмірного формалізму суд приймає до розгляду відповідь на відзив, наданий позивачем.

13.08.2025 та 25.08.2025 на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача, які за змістом є аналогічними відповіді на відзив.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа будинку 50,3 м2, житлова - 21,7 м2. Підстава виникнення права власності: рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05.05.2020 (справа №136/191/20). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майно: 2158997005222, номер запису про право власності: 38005260, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 21)

ТОВ «Газорозподільні мережі України» є юридичною особою приватного права, предметом діяльності якого є, зокрема розподіл природного газу через місцеві (локальні) трубопроводи (КВЕД 35.22), що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.29-32). Вінницька філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» є його відокремленим підрозділом (а.с.25-28).

Відповідно до довідок про фактичний обсяг споживання природного газу по особовому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 з 01.10.2021 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 30.09.2024 зафіксовано показники лічильника газу, об`єм спожитого газу та загальний обсяг спожитого природного газу у вказаних періодах (а.с.18, 19), що підтверджує факт споживання газу за місцезнаходженням нерухомого майна відповідача, а відповідно факт користування ним послугою з розподілу природного газу.

За особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , за вказаною вище адресою рахується заборгованість за надані позивачем послуги з розподілу природного газу за період з 01.10.2023 по 28.02.2025 в розмірі 3714,21 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 23).

Відповідно до розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті послуг з розподілу газу ОСОБА_1 по о/р № НОМЕР_1 (а.с. 29) вбачається, що розмір нарахованих 3% річних за період з 21.12.2023 по 21.02.2025 становить 93,39 грн., а сума інфляційних втрат за цей же період становить 384,02 грн.

У довідці про фінансовий стан споживача наведено розрахунок заборгованості за розподілений природний газ (фінансовий стан), інформацію (відомості) про Відповідача, про адресу газифікованого об`єкту, його характеристики, номер присвоєного EIC-коду, дані про засіб обліку природного газу, фактичні обсяги споживання природного газу споживачем та проведені ним сплати за розподіл природного газу з помісячним відображенням у відповідні календарні періоди (а.с.20).

При вирішенні справи суд зазначає наступне.

Правові зсади функціонування ринку природного газу України визначає Закон України від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі - Закон про ринок газу).

За змістом ст. 1 Закону про ринок газу:

розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу;

суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) визначений як Оператор газорозподільної системи;

замовником є фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох послуг, зокрема - розподілу природного газу;

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є, зокрема, відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання та розподілу природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу природного газу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з розподілу природного газу є оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти споживання споживача.

Відповідно до ч.2 ст. 37 Закону про ринок газу оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згідно пп. 32 ч. 1 ст. 1 Закону про ринок газу).

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» є Оператором ГРМ, що здійснює розподіл природного газу споживачам в межах території Вінницької області, а також території м. Гайворон Кіровоградської області на підставі ліцензії, виданої Постановою Регулятора від 26.12.2022 р. № 1839 (зі змінами внесеними, зокрема, Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1769), та є надавачем послуг з розподілу природного газу споживачам.

Текст зазначеної постанови є у вільному доступі та розміщений на офіційному веб- сайти НКРЕКП за посиланням: https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vidachu-licenziyi-z- rozpodilu-prirodnogo-gazu-tov-gazorozpodilni-merezhi-ukrayini.

За вимогами, встановленими Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 16.02.2017 р. № 201 (зокрема, п. 2.6), Оператор ГРМ зобов`язаний розміщувати на своєму веб-сайті Типовий договір розподілу природного газу, затверджений НКРЕКП.

Відтак, на виконання Ліцензійних умов, а також вимог Закону про ринок природного газу та Кодексу газорозподільних систем, ТОВ «Газорозподільні мережі України» розміщено на власному офіційному веб-сайті договір розподілу природного газу за посиланням https://vn.grmu.com.ua/ у розділі Важлива інформація, а також в газетах «Вінниччина» № 40 від 04.10.2023 р. та «Гайворонські вісті» № 40 від 05.10.2023 р.

Отже, ТОВ «Газорозподільні мережі України» є оператором газорозподільної системи, що надає послугу розподілу природного газу в межах зони ліцензійної діяльності, а, відтак, є надавачем комунальних послуг в розумінні законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про ринок природного газу».

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону про ринок газу розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824, зі змінами (далі - Кодекс ГРМ) та іншими нормативно-правовими актами. Типовий договір розподілу затверджується постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829 (зі змінами, далі - Договір).

За умовами пунктів 1.1, 1.2 та 1.3 Типового договору цей Договір є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України, укладання договору, шляхом вчинення виключно конкретних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом.

Як зазначено в п. 4 ч. 2 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ, укладання Договору розподілу природного газу між Оператором ГРМ та Споживачем не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Таким чином, для приєднання до умов договору розподілу та фактичного укладення договору споживачу необов`язково мати підписану заяву-приєднання, а достатньо здійснити одну із передбачених законодавством дій, а саме: сплатити за послуги Оператора ГРМ; мати документально підтверджене споживання природного газу.

Аналогічна правова позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.09.2022р. у справі № 717/341/21, від 10.10.2023 р. у справі № 339/221/20, постановах Вінницького апеляційного суду від 13.06.2024 по справі № 127/14726/24, від 25.02.2021 р. у справі №132/2287/20, від 07.04.2022 р. по справі №129/1688/21, від 27.04.2022 р. по справі № 136/2113/21, від 25.05.2022 р. по справі №136/2114/21; постанові Чернігівського апеляційного суду від 19.02.2025 по справі № 742/5481/24 та постанові Львівського апеляційного суду по справі № 462/3916/24.

В наведених постановах судами касаційної та апеляційної інстанцій зазначено, що оскільки на ім`я Відповідача відкрито особовий рахунок та присвоєний EІC-код, Відповідач споживає природний газ, що підтверджується зміною показників приладу обліку; з заявою до оператора ГРМ про припинення розподілу природного газу не звертався, то є таким, що приєднався до умов договору розподілу, а тому зобов`язаний здійснювати оплату за послуги з розподілу природного газ.

Зокрема, суди прийшли до висновку, що відсутність письмового договору, укладеного між Оператором ГРМ та побутовим споживачем на надання житлово-комунальних послуг з розподілу природного газу не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

З урахуванням вищенаведеного, ОСОБА_1 є споживачем та отримувачем послуг з розподілу природного газу в розумінні Законів України «Про ринок природного газу» та «Про житлово-комунальні послуги» з відкритим абонентським рахунком, що вказаний вище, за адресою домоволодіння останнього, оскільки: будинок Відповідача (об`єкт споживання) газифікований та приєднаний до газорозподільної системи, що перебуває у користуванні ВФ ТОВ «ГРМУ», в зв`язку із чим в Автоматизованій системі обліку споживання і розрахунків (бази даних абонентів) на нього відкритий особовий рахунок, який зазначено вище;

Відповідач здійснює фактичний відбір газу (що підтверджується зміною показників лічильника по його особовому рахунку, відображеному у сформованому розрахунку заборгованості, який додано да даної заяви);

А відтак, Відповідач здійснюючи зазначені вище дії, приєднався до умов договору розподілу природного газу - акцептував договір, зміст якого розміщений на офіційному веб-сайті Позивача та відповідає Типовому договору розподілу природного газу, затвердженого НКРЕКП та обов`язкового до виконання всіма суб`єктами ринку природного газу (в т.ч. і побутовими споживачами).

Відповідно до п. 2.1. Типового договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно положень пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, що є побутовим до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (абз. 2 та 3 п. 6.6. розділу VI Договору розподілу природного газу).

Згідно вимог п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Пунктом 6.3 розділу VI Договору встановлено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу).

Згідно пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами п. 4 глави 6 розділу VI Кодексу, для побутових споживачів, на об`єктах у яких відсутнє споживання природного газу протягом усього попереднього газового року річна замовлена потужність визначається Оператором ГРМ на рівні: 39 м3 - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; 126 м3 для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; 314 м3 для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

Постановою НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944 (із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1777) було встановлено тарифи на послуги розподілу природного газу для ТОВ «Газорозподільні мережі України», зокрема, у Вінницькій філії - у розмірі 1,76 грн за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ), 2,112 грн за 1 м-3 на місяць (з урахуванням ПДВ).

З урахуванням вказаного, на 2023-2024 роки Позивач (Оператор ГРМ) розрахував річну замовлену потужність об`єкта споживання Відповідача, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за минулі газові роки наступним чином.

Згідно довідки АТ «Вінницягаз» (попереднього Оператора ГРМ на території Вінницької області) протягом періоду з жовтня 2021 року по вересень 2022 року включно Боржником було спожито 1 343,15 м. куб. природного газу (а.с.18).

Таким чином, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п .6.1 та 6.2 Типового договору розподілу, вартість послуг з розподілу природного газу з 01 січня 2023 р. по 31 грудня 2023 р. визначається наступним чином: 1 343,15 м.куб. х 2,112 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 236,39 грн. (щомісячна плата для Відповідача у 2023 році), що відображено в довідці про фінансовий стан споживача (а.с.20).

Згідно довідки АТ «Вінницягаз» протягом періоду з жовтня 2022 року по вересень 2023 року включно Відповідачем було використано 1 241,00 м.куб. природного газу (а.с.18).

Відтак, Позивачем була розрахована щомісячна плата за послуги з розподілу природного газу протягом 2024 року наступним чином: 1 241,00 м.куб. х 2,112 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 218,42 грн. (щомісячна плата для Відповідача у 2024 році), що відображено в довідці про фінансовий стан споживача (а.с.20).

Згідно довідки ВФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» протягом періоду з жовтня 2023 року по вересень 2024 року включно Відповідачем було використано 1 091,00 м.куб. природного газу (а.с.19).

Відтак, Позивачем була розрахована щомісячна плата за послуги з розподілу природного газу протягом 2025 року наступним чином: 1 091,00 м.куб. х 2,112 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 192,02 грн. (щомісячна плата для Відповідача у 2025 році), що відображено в довідці про фінансовий стан споживача (а.с.20).

Розділом VI Типового договору передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.

ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії свої обов`язки по наданню послуг з розподілу природного газу на газифікований об`єкт Відповідач виконує в повному обсязі.

Споживач за отримані послуги з розподілу природного газу в повному обсязі не розрахувався, жодних заяв від останнього про відмову в отриманні послуг з розподілу природного газу на адресу Товариства не надходило, договір про реструктуризацію боргу не укладався.

Таким чином заборгованість Відповідача за послугу з розподілу природного газу, надану протягом жовтня 2023 року - лютого 2025 року, складає 3 714,21 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою про фінансовий стан споживача (а.с.23, 20).

У відповідності до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові норми ст. 525 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння заміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншого розміру процентів не встановлено договором або законом.

За змістом даного пункту визначеної статті нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Постановою КМУ від 29.12.2023 р. № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово- комунальних послуг» внесено зміни до пункту 1 постанови КМУ від 05.03.2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» та скасовано заборону на припинення житлово-комунальних послуг, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням у разі їх несплати, по всій території України, за винятком тих домоволодінь, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до визначеного Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій переліку.

Зважаючи на викладене, ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії здійснено розрахунок 3 % річних та інфляційного збільшення від простроченої суми за період з моменту скасування Урядом заборони такого нарахування по дату звернення до суду із даною позовною заявою, а саме Відповідачу нараховано: 3 % річних в розмірі - 93,36 грн., інфляційні нарахування - 384,02 грн (а.с.24).

Таким чином, станом на дату звернення до суду із даною позовною заявою загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем з урахуваннями трьох відсотків річних та інфляційних втрат складає 4 191,59 грн.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно абз. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

З огляду на те, що споживач в добровільному порядку заборгованість за надані послуги не сплачує, чим порушує виконання вимог договору в частині своєчасності та повноти виконання обов`язку в натурі, цивільне право Позивача підлягає судовому захисту в обраний позивачем спосіб.

Стосовно заперечень відповідача щодо задоволення позовних вимог, наведених ним у заявах по суті спору суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/ через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/ через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об`єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності).

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Підпунктом 6 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Як вбачається із Довідки про фінансовий стан та розрахунку суми заборгованості за адресою домоволодіння Відповідача відбувається відбір/ постачання природного газу, що підтверджується зміною показань лічильника природного газу та не заперечується самим Відповідачем по тексту наданих ним заяв по суті спору.

Відтак, Відповідач є таким, що приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, отримує послугу з його розподілу (переміщення) по газорозподільній системі, що перебуває у законному користуванні Позивача, та є таким, що має обов`язок по сплаті таких послуг у порядку та розмірі, визначеному чинним законодавством.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування (ст.ст.12, 13 ЦПК України)

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України).

Недопустимими є докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Частиною1 ст. 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Предметом доказування у справі є наявність та розмір боргу Відповідача перед Позивачем за послуги з розподілу природнього газу. Довідка про фактичний обсяг споживання природного газу містить інформацію про кількість (об`єм) природного газу, спожитого відповідачем, а Довідка про фінансовий стан споживача містить відомості про помісячний розрахунок із зазначенням дати, показників лічильника, розміру щомісячних нарахувань та здійснених останнім платежів. Отже, обидва ці документи містять інформацію щодо предмета доказування, а тому є належними, допустимими і достовірними доказами.

Жодних особливостей щодо доказування наявності та розміру заборгованості споживача за послуги з розподілу природного газу закон не встановлює. Довідка про фінансовий стан споживача, розрахунок заборгованості за послуги з розподілу природнього газу та довідки про фактичний обсяг споживання природного газу підписані посадовою особою, яка її сформувала, а тому підстав для висновку про недопустимість цих доказів у суду немає.

Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то ч. 1 ст. 81 ЦПК України на нього покладається обов`язок довести свої заперечення проти позовних вимог відповідними доказами.

Проте, Відповідачем не було надано до суду жодних доказів на спростування факту споживання ним природного газу. Більш того, по тексту поданих відповідачем заяв по суті спору зазначено, що природний газ за адресою належного йому домоволодіння використовується та оплачується ним у повному обсязі діючому постачальнику газу.

Отже, ТОВ «Газорозподільні мережі України» свої зобов`язання по наданню послуги розподілу природного газу споживачу ОСОБА_1 виконало, а Відповідач, в свою чергу, користуючись такою послугою шляхом споживання природного газу, визнав та прийняв умови типового договору розподілу природного газу, однак свої зобов`язання щодо належної і своєчасної оплати цих послуг не виконав, чим порушив умови договору.

Стосовно законного права Оператором ГРМ користування газорозподільною системою.

Положеннями статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

За приписами ч.2 ст.37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.

Відповідно до Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» - НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 17 Закону України «Про НКРЕКП», контролює виконання операторами систем передачі та розподілу, операторами газотранспортної та газорозподільних систем, іншими суб`єктами ринків електричної енергії і природного газу, а у відповідних випадках - власниками систем їхніх зобов`язань відповідно до закону.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» є Оператором ГРМ, що здійснює розподіл природного газу споживачам в межах території Вінницької області, а також території м. Гайворон Кіровоградської області на підставі ліцензії, виданої Постановою Регулятора від 26.12.2022 р. № 1839 (зі змінами внесеними, зокрема, Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1769), та є надавачем послуг з розподілу природного газу споживачам.

Таким чином , видача ліцензії, уповноваженим на це державним органом підтверджує законність перебування газорозподільної системи у віданні Позивача.

По тексту відзиву на позовну заяву представник Відповідача наголошує на незаконності Кодексу ГРМ.

Втім Кодекс газорозподільних систем є спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом, який містить уточнювальні положення та не суперечить законам України. Вказаний документ є чинним, ніким не оспореним та не скасованим, підлягає застосуванню до спірних правовідносин, тому в цій частині доводи відповідача суд відхиляє.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України, ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи подання позивачем позову в електронному вигляді з використання підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії (місцезнаходження: пров. Костя Широцького, буд. 24, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 45165321) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ - 45165321) заборгованість в сумі 4191 (чотири тисячі сто дев`яносто одна) гривня 59 копійок, з яких сума основної заборгованості складає 3714 (три тисячі сімсот чотирнадцять) гривень 21 копійка за період з жовтня 2023 року по лютий 2025 року включно, а також 3 % річних в сумі 93,36 грн., інфляційне збільшення в сумі 384,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя О.Д. Іванець