Ухвала суду № 135635905, 13.04.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2969/26

Провадження № 2/369/9590/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна електронна біржа», ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо», приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторія Вікторівна про визнання недійсними електронних земельних торгів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та витребування земельної ділянки із незаконного володіння,-

встановила:

в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Національна електронна біржа», ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М., треті особи ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо», приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко В.В., згідно якого позивач просить визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованої земельної ділянки площею 1,9801 га з кадастровим номером 3222486600:05:002:0034, яка знаходиться в с. Тарасівка Київської області, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,9801 га з кадастровим номером 3222486600:05:002:0034 від 26.12.2022 року, укладений між переможцем електронного аукціону ОСОБА_3 та приватним виконавцем Авторговим А.М., визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,9801 га з кадастровим номером 3222486600:05:002:0034 від 27.01.2023 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,9801 га з кадастровим номером 3222486600:05:002:0034 на користь ОСОБА_1

09.04.2026 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486600:05:002:0034 та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування, оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо), яка є предметом спірних правовідносин, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви, заборонити державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222486600:05:002:0034, яка є предметом спірних правовідносин, до набрання законної сили рішенням.

В обґрунтування вимог заяви позивач посилався на те, що предметом спору по даній справі є земельна ділянка площею 1,9801 га з кадастровим номером 3222486600:05:002:0034, яка знаходиться в с. Тарасівка Київської області. Позивача було незаконним шляхом позбавлено права власності на спірну земельну ділянку та на сьогодні право власності зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 , що зумовило позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. 08.12.2022 року відбулись оскаржувані електронні земельні торги, за результатами яких 26.12.2022 року між приватним виконавцем Авторговим А.М. та неправомірним переможцем електронних торгів ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,9801 га з кадастровим номером 3222486600:05:002:0034. 27.01.2023 року через місяць після укладення за результатами оскаржуваних торгів договору купівлі-продажу від 26.12.2022 року, ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,9801 га з кадастровим номером 3222486600:05:002:0034. Ціна продажу склала 351 000,00 грн. Тобто, ОСОБА_3 продав вказану земельну ділянку із збитком 706 000,00 грн. Спірна земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 466544347 від 03.03.2026 року. Оскільки наразі відсутні будь-які обмеження щодо спірної земельної ділянки, у позивача є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ОСОБА_2 може у будь-який момент здійснити відчуження спірної земельної ділянки на підстав договору купівлі-продажу третім особам, об`єднати, поділити, змінити її конфігурацію, змінити цільове призначення, змінити склад угідь, укласти інші договори передбачені цивільним законодавством, оскільки відбувається судовий розгляд щодо повернення спірної земельної ділянки у власність позивача. Враховуючи те, що наразі відсутні будь-які обмеження щодо спірної земельної ділянки, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти відповідні дії, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Оскільки у разі задоволення позовних вимог, матиме місце фактичне повернення земельної ділянки у її первісний стан у власність позивача. Також, вчинення таких дій, як відчуження спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу, об`єднання, поділу, зміна конфігурацій земельної ділянки, зміна цільового призначення, зміна складу угідь, укладення інших договорів передбачених цивільним законодавством, ускладнить виконання рішення суду, потребуватиме від позивача вжиття додаткових заходів для відновлення порушених прав. Оскільки відповідач як власник спірної земельної ділянки може розпоряджатись нею без обмежень існує обґрунтований ризик здійснення будь-яких дій щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду спірної земельної ділянки. Крім цього, існує ризик, що відповідач ОСОБА_2 як власник земельної ділянки реалізує своє право на будівництво на ній нерухомого майна. У такому разі виникне нове право власності на нерухоме майно, що стоїть на ній. Це штучно створить додаткову підставу для заволодіння власником такої нерухомості земельною ділянкою за допомогою принципу закріпленого в ст. 120 Земельного кодексу України. Тоді майбутній власник нерухомості зможе вимагати переведення на нього права власності на земельну ділянку, а це унеможливить поновлення порушеного права позивача.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.

Відповідно до п. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зміст і форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Пунктом 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачений такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані письмові документи, приходить до такого висновку.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 466544347 від 03.03.2026 року земельна ділянка площею 1,9801 га з кадастровим номером 3222486600:05:002:0034, яка знаходиться в с. Тарасівка Київської області, належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2023 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.

Предметом цього спору є земельна ділянка площею 1,9801 га з кадастровим номером 3222486600:05:002:0034, яка знаходиться в с. Тарасівка Київської області, та належить відповідачу ОСОБА_2 .

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка, на яку заявник просить накласти арешт, є предметом спору та той факт, що відчуження може призвести до утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, з урахуванням обставин, на які посилається позивач, приймаючи до уваги те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та направлені на захист прав позивача, суд вважає можливим вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на спірну земельну ділянку.

При цьому суд не вважає за доцільне вживати такий захід забезпечення позову як заборона органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, та заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо спірної земельної ділянки, оскільки арешт як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у справі 567/459/23 від 24 липня 2024 року, згідно з яким при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним

Керуючись ст. 149-153, 157, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суддя, -

постановила:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна електронна біржа», ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо», приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторія Вікторівна про визнання недійсними електронних земельних торгів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та витребування земельної ділянки із незаконного володіння задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 1,9801 га з кадастровим номером 3222486600:05:002:0034, яка знаходиться в с. Тарасівка Фастівського району Київської області, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 , до набрання законної сили рішення суду по даній справі.

В решті заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Інформація про позивача:

ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Інформація про відповідачів:

ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна Електронна Біржа», адреса: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 7, к. 12, ЄДРПОУ: 38811542.

ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Авторгов Андрій Миколайович, РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: 03118, м. Київ, вул. Кустанайська, буд. 5.

Треті особи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», місцезнаходження: вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літ. «Б», м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 39761587.

Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторія Вікторівна РНОКПП: невідомий, адреса місцезнаходження: вул. Білогородська, 19-А, м. Боярка, Київська область, 08151.

Суддя - О.М. Лапченко