Рішення № 135620202, 08.04.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10682/24

Провадження № 2/185/1158/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судових засідань Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 30085,56 грн та судові витрати по справі.

У обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 19.01.2022 року між ТОВ «Будинок Комфорту» та відповідачем було укладено договір оренди майна з правом викупу №1144220119025 в порядку, визначеному ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору оренди, орендодавець передав відповідачу у строкове платне володіння та користування об`єкт оренди смартфон Smart/tel Xiaomi Redmi 10 4/64GB Sea Blue, з подальшим переходом права власності за умови виконання всіх зобов`язань. Договір укладено шляхом акцепту відповідачем публічної оферти, розміщеної на веб-сайті орендодавця, через особистий кабінет з використанням одноразового ідентифікатора, що підтверджується Log-file, доданим до позовної заяви. Орендодавець виконав свої зобов`язання, передавши Об`єкт оренди Відповідачу через ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес-накладною. За умовами Договору оренди строк оренди становить 24 місяці із щомісячним платежем у розмірі 939,00 грн, а загальна вартість Об`єкта оренди при викупі 22 536,00 грн. Орендна плата мала сплачуватися до 19 числа кожного наступного місяця, а останнім днем платежу визначено 19.01.2024 року. Відповідач свої зобов`язання виконував неналежним чином, у зв`язку з чим з 19.02.2022 року виникла прострочена заборгованість. 03.07.2023 року між ТОВ «Будинок Комфорту» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (після перейменування ТОВ «СВЕА ФІНАНС») укладено Договір факторингу №01.02-28/23, за яким права вимоги за Договором оренди передано Позивачу. Згідно з Додатком 1 (Реєстр боржників) до Договору факторингу, заборгованість Відповідача на момент відступлення права вимоги складала 30 085,56 грн.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2024 року відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині позову просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, у судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Суд вважає можливим на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 19.01.2022 року між ТОВ «Будинок Комфорту» та Відповідачем укладено Договір оренди майна з правом викупу №1144220119025 шляхом акцепту публічної оферти через веб-сайт Орендодавця з використанням одноразового ідентифікатора, що підтверджується копією Log-file. Згідно з умовами договору Орендодавець повинен передати Відповідачу смартфон Smart/tel Xiaomi Redmi 10 4/64GB Sea Blue через ТОВ «Нова Пошта»; на підтвердження факту передачі позивачем надана роздруківка експрес-накладної.

Відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату в розмірі 939,00 грн щомісяця протягом 24 місяців, однак порушив ці зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 22 536,00 грн станом на 19.01.2024 року. Пеня в розмірі 7 549,56 грн нарахована відповідно до умов Договору та Правил.

03.07.2023 року права вимоги за Договором оренди передано Позивачу за Договором факторингу №01.02-28/23, що підтверджується копією договору та витягом із Реєстру боржників. Відповідно до ст. 512 та ст. 1077 ЦК України Позивач набув статусу кредитора щодо Відповідача.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу(які сторонами вчиняються усно та виконуються повністю у момент їх вчинення).

Частиною 1ст. 626 ЦК України, передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628ЦПК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зст. 638 ЦК України,договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені Законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ч. 1ст. 634 ЦК України,договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною 3 ст.11 Закону України«Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Із положень ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вбачається, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

За змістом ч. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

В силу ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 705 ЦК України,за договором найму-продажу до переходу до покупця права власності на переданий йому продавцем товар покупець є наймачем (орендарем) цього товару. Покупець стає власником товару, переданого йому за договором найму-продажу, з моменту оплати товару, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 759 ЦК України(в редакції на час виникнення спірних правовідносин), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частин 1 та 2 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно до частини 1 статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Окрім вищевказаних норм матеріального права, суд враховує та керується наступними нормами процесуального права.

Згідно ч.1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписамич.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень ст.77-80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1, 5 ,6, 7 ст.81, ч. 1,3ст.83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Таким чином, звертаючись із вказаним позовом, саме на позивача покладено обов`язок доведення належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обставин, що входять до предмета доказування.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, позивачем доведено та у суду не має сумнівів щодо укладення між ТОВ «Будинок Комфорту» та відповідачем договору оренди майна з правом викупу від 19 січня 2022 року № 1144220119025, згідно умов якого ТОВ «Будинок Комфорту» зобов`язувався передати ОСОБА_1 Smart/tel Xiaomi Redmi 10 4/64GB Sea Blue.

На підтвердження виконання обов`язку ТОВ «Будинок Комфорту» передати вищевказаний предмет оренди, позивачем надано роздруківку експрес-накладної ТОВ «Нова Пошта» №20450505845584 ТОВ, оформленої 20 січня 2022 року, згідно якої ТОВ «Будинок Комфорту» передано ТОВ «Нова Пошта» відправлення на адресу ОСОБА_1 , оголошеною вартістю 4798,77 грн. Одержувачем зазначено відповідача та адресу: м.Павлоград, вул.Соборна, 58, відділення № 2.

Водночас, дана експрес-накладна не може свідчити та доводити факт отримання відповідачем вказаного предмету договору, оскільки на накладній відсутні будь-які відмітки щодо отримання нею предмету договору - Smart/tel Xiaomi Redmi 10 4/64GB Sea Blue, зокрема, дата видачі, підпис, тощо.

Згідно листа ТОВ "Нова пошта" інформація по відправленням зберігається не більше трьох місяців з моменту створення експрес-накладної, а тому у зв`язку з закінченням терміну зберігання, експрес-накладна, копію якої надано позивачем, не може бути надана.

Надана позивачем роздруківка експрес-накладної не може свідчити про отримання відповідачем відправлення. Отже, у відповідача не виникло обов`язку сплачувати кошти.

Позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні будь-які інші дані, які підтверджують факт передачі орендодавцем та отримання об`єкту оренди орендарем у користування, так як це визначено п.3 вищевказаного договору, укладеного між ТОВ «Будинок комфорту» та відповідачем.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, а тому в задоволенні таких слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 37616221, місце знаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення виготовлено 10.04.2026.

Суддя М. М. Перекопський