Ухвала суду № 135612514, 10.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/2106/25

2/760/150/26

У Х В А Л А

іменем України

про повернення позовної заяви

10.04.2026 м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Застрожнікова К.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління держ-прод-спожив-слу-жби в м. Києві про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління держ-прод-спожив-слу-жби в м. Києві про захист прав споживача.

17.03.2025 ухвалою суду позов було залишено без руху.

Підставами для залишення позову без руху було те, що у позовній заяві відсутні відомості, які б дозволяли ідентифікувати відповідача, а саме - ім`я та по-батькові відповідача, число, місяць і рік народження, ідентифікаційний номер останнього.

Так само, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб за кодом ЄДРПОУ 40414833 не знайдена юридична особа із найменуванням, яке було зазначено позивачкою у поданому позові.

02.05.2025 до суду повернувся конверт з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Згідно частини 1 та 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені вимоги процесуального закону були виконані та постановлено ухвалу, в якій зазначено підстави залишення заяви без руху та про, що повідомлено позивача та надано йому строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Однак у встановлений строк недоліки, перелічені у вищезгаданій ухвалі, усунуті не були, позивач заяв та документів до суду на виконання ухвали судді не подавав.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення позову без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

З урахуванням вище викладеного та зазначеного позивач відповідно до ухвали суду не виконав у повному обсязі вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, а саме: не усунув недоліки, яким не відповідала позовна заява, у спосіб та строк становлений судом, тому згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.

Частиною 5 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 3, 5, 6 ст. 185, ч. 2 ст. 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління держ-прод-спожив-слу-жби в м. Києві про захист прав споживача - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя К.С. Застрожнікова