Ухвала суду № 135598838, 09.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5184/25

н/п 6/953/258/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

05 березня 2026 року рішенням Київського районного суду м. Харкова стягнута з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за теплову енергію у розмірі 59 138,14 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.

02.04.2026 відповідачем подана заява про розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців шляхом щомісячної сплати рівними частинами у розмірі 5 181 грн.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилалась на бажання виконати рішення суду добровільно, без примусового виконання та скрутне матеріальне положення, що перешкоджає сплатити суму заборгованості однім платежем.

До судового засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з`явились, причину неявки не сповістили.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстави передбачені ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, судом не встановлені.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає:

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст.435 ЦПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З аналізу викладених норм убачається, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, що передбачено ч.5 ст.435 ЦПК України.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Отже, за змістом вказаних норм права відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача. Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині 1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач є ВПО, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дохід у 2025 склав склад 141 844,40 грн., а за І квартал 2026 року 29 463,33 грн., що підтверджено скріншотом із застосунку «Дія», свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28.05.2021, довідкою форми ОК-5.

Отже, судом встановлено, що майновий стан відповідача не дає йому можливості погасити заборгованість у повному обсязі одноразовим платежем.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне розстрочити відповідачу виконання рішення строком на 12 місяців, встановивши спосіб і порядок виконання рішення суду рівним платежем щомісячно у сумі 5 180,52 грн.

Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Керуючись ст. 260,261,435 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2026 на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати заборгованості щомісячно рівним частина у розмірі 5 180 (п`ять тисяч сто вісімдесят) грн. 52 коп.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Єфіменко