Рішення № 135581947, 09.04.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/59/26

2/290/340/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 квітня 2026 рокуселище Романів

Вступна частина

Романівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Шакалова А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт" ЄДРПОУ: 41904846, вул. Казарменна, 4Г, м. Київ, до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.Рух справи.

1.1. 26 січня 2026 року позовна заява надійшла до Романівського районного суду.

1.2. Ухвалою Романівського районного суду від 28 січня 2026 року відкрито провадження по справі, ухвалено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

1.3.Сторони про розгляд справи повідомлені належним чином. Відповідач повідомлений належним чином в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України. Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

1.4. З урахуванням вимог ч. 8 ст. 178, ч. 5, 8 ст. 279 ЦПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

2. Обґрунтування позовних вимог.

2.1. У позовній заяві позивач вказує, що 14.01.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22033000477618, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит строком на 48 місяців, дата повернення кредиту 14.01.2025.

2.2. Між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Глобал Спліт» 28.05.2025 було укладено договір факторингу №28/05/25/1, відповідно до якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передало (відступило) ТОВ «Глобал Спліт» належні йому права вимоги до відповідача за кредитним договором №22033000477618. Всупереч умовам вказаного кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань, заборгованість не погасив.

2.3. 28.12.2022 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 , укладено Додаткову угоду №1/28122022 до Кредитного договору №22033000477618 від 14.01.2021р. (далі Додатково угода). Відповідно до п.1 Додаткової угоди, сторони підтверджують, що на дату підписання цієї Додаткової угоди сума загальної заборгованості Клієнта за Кредитним договором становить 40,191.02 (Сорок тисяч сто дев`яносто одна гривня 02 копійки) грн. та складається із наступних сум: - 27,963.24 гривень строкова заборгованість за Кредитом; - 0.01 гривень строкова заборгованість за процентами; 12,227.77 гривень прострочена заборгованість за комісією

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Обставини справи, встановлені судом.

1.1. Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.

1.2. Судом встановлено, 14.01.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22033000477618 про надання кредиту, відповідно до п. 1.1. якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 35245,08 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

1.3. За умовами договору строк, на який надано кредит, становить 48 місяців. Дата повернення кредиту: 14.01.2025.

1.4. Процентна ставка за кредитом: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом 56% річних.

1.5. 28.12.2022 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 , укладено Додаткову угоду №1/28122022 до Кредитного договору №22033000477618 від 14.01.2021р. (далі Додатково угода). Відповідно до п.1 Додаткової угоди, сторони підтверджують, що на дату підписання цієї Додаткової угоди сума загальної заборгованості Клієнта за Кредитним договором становить 40,191.02 (Сорок тисяч сто дев`яносто одна гривня 02 копійки) грн. та складається із наступних сум: - 27,963.24 гривень строкова заборгованість за Кредитом; - 0.01 гривень строкова заборгованість за процентами; 12,227.77 гривень прострочена заборгованість за комісією.

1.6. Факт переказу коштів підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період від 14.01.2021 по 14.01.2025, що надані АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» 20.08.2025 року.

1.7. Між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Глобал Спліт» 28.05.2025 було укладено договір факторингу №28/05/25/1, відповідно до якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передало (відступило) ТОВ «Глобал Спліт» належні йому права вимоги до відповідача за кредитним договором №22033000477618.

2.Законодавство, що регулює спірні правовідносини сторін.

2.1. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

2.2.За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

2.3.Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

2.4.За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

2.5.Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

2.6.Судом встановлено, що за умовами договору сторонами було погоджено тип кредиту сума/ліміт/кредиту, строк кредитування, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

2.7Відповідач власним підписом підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

2.8.За таких обставин суд дійшов висновку, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови договору у тому числі ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

2.9.Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

2.10.Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

2.11.Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

2.12.Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

2.13.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

2.14 Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

2.15.Нормами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

2.16.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

2.17.У пункті 140 постанови від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду вказала, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

2.18. Суд встановив, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав кредитний договір однак умови договору порушив. Зворотного відповідачем не доведено.

2.19.Пунктом 1 ч.1ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

2.20.Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

2.21. Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

2.22. Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт».

2.23. Встановивши, що ТОВ «Глобал Спліт» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по кредитному договору, а ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом його підписання, однак останній у порушення умов вказаного договору не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення суми непогашеного тіла кредиту у розмірі 40 191,26 грн. 0,80 грн простроченої заборгованість по відсотках.

2.24. Щодо стягнення з ОСОБА_1 комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а саме: за дії, які банк здійснює на власну користь (електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо), або за дії, які позичальник здійснює на користь банку, чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин, протирічить статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Отже банк не може стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

2.25.Зазначене узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 (справа № 363/1834/17) та постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 (справа № 496/3134/19). Зокрема, у справі № 496/3134/19 суд касаційної інстанції констатував, що «умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (п. 31.33).

2.26.Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22) зроблений висновок, що оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

2.27.Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача комісії в загальному розмірі 34 917,44 грн.

3. Розподіл судових витрат.

3.1. Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованості за договором №22033000477618 в сумі 40192, 06 грн, з яких - сума прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 40191,26 грн, сума прострочених платежів по процентах в розмірі 0,80 грн, оскільки заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

3.2. Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1424,70 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3.3. При ухваленні рішення суд керувався ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

1.Рішення судді.

1.1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

1.2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт" (ЄДРПОУ: 41904846, вул. Казарменна, 4Г, м. Київ) заборгованість в розмірі 40 192,06 гривень.

1.3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1424,70 гривень.

2. Процедура набрання рішенням законної сили та процедури оскарження.

2.1. Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

2.2. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

2.3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ