Ухвала суду № 135575701, 25.03.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13645/25

Провадження №: 2-о/755/222/26

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

"25" березня 2026 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

Заявник звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження за участю заінтересованої особи: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до якої просить:

«1. Встановити факт, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Внести зміни до актового запису про народження №26 від 14.09.1967 р., виправивши дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

3. Зобов`язати Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 .»

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) з клопотанням виправити дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та внести зміни до актового запису про народження заявниці № 26, складеного виконкомом Ковалівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області на ім`я ОСОБА_1 .

Проте згідно з висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану від 06 серпня 2021 року у задоволенні її заяви було відмовлено через відсутність медичних документів, які підтверджують факт та дату народження заявниці, та рекомендовано оскаржити відмову до суду.

Вказувала, що в актовому записі № 26 від 14 вересня 1967 року виконавчого комітету Митлинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області зазначено дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як фактично дата народження заявниці - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується іншими офіційними документами.

Згідно з актовим записом про шлюб № 1292 від 15 вересня 1990 року у паспорті та інших документах зазначено, що дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначала, що згідно з висновком Дніпровського відділу ДРАЦС від 06 серпня 2021 року відмовлено у внесенні змін через відсутність медичних документів, однак такі документи заявницею не могли були подані до листа КП «Гайсинська центральна районна лікарня», оскільки термін їх зберігання 25 років.

Вказувала, що усі інші надані документи, зокрема паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб, витяги з ДРАЦС, підтверджують, що фактичною датою її народження є ІНФОРМАЦІЯ_1 , а дата « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в актовому записі про народження є помилковою.

Посилаючись на наявність суперечностей між документами та неможливістю їх виправлення в адміністративному порядку, ОСОБА_1 просила її заяву задовольнити.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2026 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вивчивши заяву і додані до неї документи на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, суддя приходить до наступних висновків.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положення статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження /загального або спрощеного; 3) окремого провадження.

Так, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичні наслідки, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №761/16799/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі №536/1039/17).

Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Зі змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України вбачається, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів».

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів".

Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61 24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 6114667св20).

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона містить три окремі вимоги:

1) встановити факт, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) внести зміни до актового запису про народження № 26 від 14.09.1967, виправивши дату з «ІНФОРМАЦІЯ_2» на «ІНФОРМАЦІЯ_1»;

3) зобов`язати Дніпровський відділ ДРАЦС внести відповідні зміни до актового запису.

Перевіряючи заяву на предмет наявності «спору про право» в розрізі кожної із заявлених вимог, як цього вимагає зміст ч.4 ст. 315 ЦПК України та загальні засади вмотивованості судового рішення (зокрема п. 3 ч. 1 ст. 210 ЦПК України), суд приходить до висновку, що в порядку окремого провадження може бути розглянута лише вимога заявниці про встановлення факту дати її народження (вимога № 1), оскільки така вимога не свідчить про спірність правовідносин.

Що стосується решти вимог заявниці, а саме: «внесення змін до актового запису про народження» (вимога №2) та «зобов`язання внести зміни до актового запису» (вимога №3), які, по суті, за своїм змістом є однорідними, то за вказаними вимогами суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, виходячи з наступного.

Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Вказані норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.

Відповідно до статей 4, 26 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органами державної реєстрації актів цивільного стану є: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; 2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); 3) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад. Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ України та/або до суду.

Таким чином, законодавством визначений порядок внесення змін до актових записів та порядок оскарження відмови у внесенні таких змін.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 315 ЦПК України, справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України).

Окрім того, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, зі змісту поданої заяви та доданих документів, суд дійшов висновку, що вимоги заявника про «внесення зміни до актового запису про народження шляхом виправлення дати народження» та про «зобов`язання органу державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження заявниці» зводяться до вимог зобов`язального характеру стосовно заінтересованої особи, а тому не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства в окремому провадженні, а тому у відкритті провадження за вказаними вимогами необхідно відмовити.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відкрити окреме провадження в частині встановлення факту, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки підстави для залишення заяви без руху, її повернення, відмови у відкриті провадження відсутні, тому справу необхідно прийняти до провадження суду призначивши судове засідання.

Зазначена заява подана з додержанням вимог статей 175, 177, 316-317 ЦПК України.

ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв`язку з фактами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їхні права та обов`язки. Неправильне визначення такої особи заявником не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи. (Постанова Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі № 183/4366/24 (провадження № 61-14909св24).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залучити до справи Головне управління пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м.Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16).

Частиною 2 статті 294 ЦПК України з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Враховуючи, що предмет доказування у цій справі стосується розбіжностей в даних про дату народження заявниці ОСОБА_1 в різних документах, суд вважає за доцільне з власної ініціативи витребувати з Дніпровського відділу державної реєстрації актів особа: цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) повні витяги про державну реєстрацію народження та щодо актового запису про шлюб щодо заявниці.

На підставі наведеного та керуючись ст. 186 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ), про внесення зміни до актового запису про народження шляхом виправлення дати народження та про зобов`язання Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження.

Відкрити окреме провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб: Дніпровський відділ державної реєстрації актів особа: цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ), про встановлення дати народження.

Залучити до справи в якості заінтересованої особи Головне управління пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м.Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16).

Призначити судове засідання для розгляду справи по суті у порядку окремого провадження на 14 годину 00 хвилин «20» квітня 2026 року у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Пластова, 3, каб.8, під головуванням судді Коваленко І.В.

Викликати учасників справи в судове засідання.

Зобов`язати заявника надати в судове засідання оригінали усіх документів, які додані до заяви.

Зобов`язати заявника надіслати заінтересованій стороні по справі - Головному управлінню пенсійного фонду України в місті Києві копію заяви з доданими до неї матеріалами, на підтвердження чого надати суду відповідні докази.

Запропонувати заінтересованим особам у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати до Дніпровського районного суду міста Києва письмові пояснення щодо заяви.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.

Витребувати з Дніпровського відділу державної реєстрації актів особа: цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) (бул. Верховної Ради, 22/1, м. Київ, 02100, Email: vdracs.dn@kyivjust.gov.ua):

- повний витяг про державну реєстрацію народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки села Шура-Мітлинецька Гайсинського району Вінницької області;

- повний витяг щодо актового запису про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладений 15 вересня 1990 року та зареєстрований Дніпровським відділом ЗАГСу м.Києва, актовий запис №1292.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в апеляційному порядку не оскаржується.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет http://court.gov.ua/sud2604.

Суддя: І.В.Коваленко