Рішення № 135575702, 25.03.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/16550/25

Провадження №: 2/755/2704/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Хромової О.О.

при секретарі - Церні В.А.

за участі:

представника позивача - адвоката Полупанової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 33 468,39 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття, вирішити питання про розподіл судових витрат.

На обгрунтування позову зазначила, що з 26 грудня 2014 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року по справі № 755/15934/21 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу дитина проживає з матір`ю, за усною домовленістю відповідач надавав кошти для дитини в безготівковому та готівковому вигляді на суму близько 15 000,00 - 20 000,00 грн щомісячно. Однак, після 03 березня 2025 року обов`язку з утримання дитини не виконує, дитина повністю перебуває на утриманні матері. Поряд з цим, відповідач має у власності нерухоме майно, у його користуванні перебуває автомобіль, власником якого є його матір, також між сторонами триває спір щодо поділу майна, набутого за час шлюбу. Відповідач є фізично здоровим, працездатним, досяг успіхів у професійній сфері та має клієнтів, яким надає відповідні послуги за місцем свого проживання, однак, офіційно не працевлаштований, підприємницьку діяльність припинено з 16 грудня 2024 року. Також відповідач є співзасновником ТОВ «ВАЛТАР», розмір частки складає

49,95 %. Станом на дату звернення до суду перебуває у шлюбі, інших дітей чи осіб на утриманні не має. Дитина перебуває на утриманні матері, забезпечена на належному рівні, навчається в Ліцеї міжнародних відносин № 51 та Дитячій музичній школі № 28, відвідує індивідуальні та групові тренування в спортивному клубі, з 04 червня 2025 року по 09 липня 2025 року перебував у туристичній подорожі. Його вихованням та розвитком займається позивач. Крім того, дитина має постійне дозвілля: кафе, ресторани, бази відпочинку, кіно, зоопарк, дитячі майданчики, парки, басейн, катання на сапах, гра у шахи, спортивні зали. Медичні послуги дитина отримує в приватних медичних закладах: МЦ «Добробут-Поліклініка», ПП «Медтарі» та ФОП ОСОБА_4 . Орієнтовні щомісячні витрати на дитину складають: 1) продукти харчування - 19 574,99 грн на місяць; 2) витрати на повсякденні речі та речі для тренувань - 12 251,20 грн; 3) харчування в кафе - 6 256,70 грн; 4) побутові речі - 1 760,88 грн; 5) стоматологічні послуги

- 10 829,00 грн; 6) табір при спортивному клубі - 12 400,00 грн; 7) музична школа - 550,00 грн щомісячно; 8) розваги - 2 714,00 грн; 9) послуги барбера - 600,00 грн, що разом складає 66 936,77 грн. Кожен з батьків несе рівний обов`язок щодо утримання дитини, тобто, у сумі 33 468,39 грн. Водночас, до розрахунку не включено витрати на медичні послуги в МЦ «Добробут», придбання канцтоварів та шкільного приладдя, витрати на шкільні потреби (свята та побутові потреби).

З огляду на викладене позовні вимоги просила задовольнити, стягнути з відповідача аліменти на сина в розмірі 33 468,39 грн щомісячно та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі

30 250,00 грн.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 14 жовтня 2025 року на 12-30 год., сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки. Задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, витребувано: 1) у Головного управління Державної податкової служби у місті Києві інформацію щодо ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а саме: про суму отриманих суб`єктом доходів та суму утриманих податків за період з 01 січня 2023 року по дату надання відповіді; 2) у АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Райффайзен Банк» інформацію про рух коштів за усіма банківськими рахунками громадянина України ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , які відкриті на його ім`я у вказаній банківській установі, за період часу з 01 січня 2023 року по дату надання відповіді.

07 жовтня 2025 року (вхід. № 60434) до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначив, що не ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо утримання дитини. Протягом минулих років надавав матеріальну допомогу, оплачував лікування, навчання, купував одяг, взуття, речі першої необхідності. Вимоги позивача вважає безпідставними і завищеними, такими, що не підтверджені належними доказами. Зазначені позивачем щомісячні витрати на дитину у розмірі понад 19 000,00 грн є економічно не реалістичними та не підтвердженими відповідними доказами, значно перевищують рівень фактичних витрат на дитину такого віку за даними Держстату України.

Відповідач не має постійної роботи, дохід нерегулярний та не стабільний. Крім того, відповідач має інші фінансові зобов`язання, у тому числі щодо власного житла, лікування та утримання літніх родичів. За час перебування у шлюбі сторони отримали кредит, який фактично виплачує відповідач, що впливає на його фінансові можливості. Також відповідач регулярно надає допомогу дитині, купує одяг, сплачує за відпочинок, забезпечує побутові потреби, зокрема, оплату приватного дитячого садка, абонементу у фітнес клуб, персональних занять з тренером, гуртків та інших витрат, пов`язаних із навчанням, розвитком та оздоровленням дитини. Додаткове стягнення аліментів створить подвійний фінансовий тягар. Витрати на утримання дитини мають розподілятися співмірно матеріальним можливостям обох батьків.

З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення аліментів у заявленому розмірі, визначити розмір аліментів у межах мінімального гарантованого законом рівня - 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

13 жовтня 2025 року (вхід. № 61625) відповідач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із хворобою.

14 жовтня 2025 року (вхід. № 62107) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Полупанова О.О., подала заяву, у якій зазначила, що ознайомлена з клопотанням про відкладення розгляду справи та отримала копію відзиву.

14 жовтня 2025 року у судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Наступне судове засідання призначено на 26 листопада 2025 року на 11 год. 00 хв.

16 жовтня 2025 року (вхід. № 62723) до суду від АТ «Універсал Банк» надійшла витребовувана інформація.

20 жовтня 2025 року (вхід. № 63227) на виконання вимог ухвали про витребування доказів Головного управління Державної податкової служби у місті Києві надано витребовувану інформацію.

20 жовтня 2025 року (вхід. від 21 жовтня 2025 року № 63705) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Полупанова А.В., подала до суду відповідь на відзив.

З доводами відповідача позивач не погоджується. Протягом останніх 6 місяців до подачі позову батько не надавав утримання своєму сину, і не надає його в теперішній час, що свідчить про неналежне виконання батьківських обов`язків та ухилення від утримання дитини. Позивачем надано докази, які обґрунтовують фактичні витрати позивача на дитину, тобто ті витрати, які реально позивач вже понесла, що складають 66 936,77 грн на місяць. Ці витрати є фактичними, а не ймовірними, що підтверджено чеками і квитанціями. З наданих відповідачем банківських виписок вбачається, що в період з 16 липня 2020 року по 24 серпня 2023 року відповідач переказав позивачу на дитину 611 521,23 грн, тобто приблизно по 16 527,60 грн на місяць. А також за період часу з 26 серпня 2023 року по 03 березня

2025 року переказав 182 234,77 грн, тобто, приблизно по 10 124,15 грн на місяць. Зазначене без урахування готівкових коштів, які відповідач додатково передавав позивачу при зустрічах. Поряд з цим, кошти, які відповідач сплачував у минулих роках, в теперішній час втратили свою купівельну спроможність. Крім того, потреби дитини змінились, дитина зростає і потребує все більших витрат. Наприклад, у

2025 навчальному році дитина почала додатково займатись англійською мовою та математикою; подальші заняття музикою потягли необхідність придбання іншого музичного інструменту; темпи фізичного росту дитини потребують постійної зміни одягу і взуття; стиль одягу змінюється з дитячого на підлітковий, та таке інше.

Відповідач має спеціальність реабілітолога та фітнес-тренера, а також науковий ступінь кандидата наук в області спорту, досяг успіхів та визнання у своїй професії, тому має багаточисельних клієнтів. За наявною у позивача інформацією, відповідач працює без офіційного працевлаштування шляхом проведення онлайн-тренувань, здійснення масажів та реабілітаційних масажів у будинку за місцем свого фактичного проживання. Оплата за послуги може надходити готівкою або на особисту картку відповідача.

Відповідач одружений, однак не має інших неповнолітніх дітей, не утримує непрацездатних батьків або дружину. Відповідач є власником трикімнатної квартири за адресою:

АДРЕСА_1 , а також має у користуванні сучасний двоповерховий будинок загальною площею 283,2 кв. м, вартість оцінена у 11 926 842,00 грн. Будинок побудований за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, триває судовий спір з приводу поділу майна подружжя. У користуванні відповідача знаходиться автомобіль Кia Sportage, який належить його матері.

Відповідач має нормальний стан здоров`я, не має захворювань, які б не дозволяли йому працювати та утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Водночас, твердження відповідача про участь в утриманні дитини, не підтверджено жодним письмовим доказом.

Позов підтримали та просили задовольнити.

24 жовтня 2025 року (вхід. № 64549) до суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребовувана інформація.

28 жовтня 2025 року (вхід. № 65061) до суду від АТ «Райффайзен Банк» надійшла витребовувана інформація.

25 листопада 2025 року (вхід. № 714270) відповідач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із погіршенням стану здоров`я.

26 листопада 2025 року у судовому засіданні протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача - адвоката Полупанової О.О., про відкладення судового засідання, у зв`язку із необхідністю додаткового часу для ознайомлення з витребовуваною інформацією. Наступне судове засідання призначено на 21 січня 2026 року на 12 год. 00 хв.

17 січня 2026 року (вхід. від 21 січня 2026 року № 3188) адвокат Полупанова О.О. подала до суду клопотання про долучення доказів.

21 січня 2026 року (вхід. № 3214) представник позивача - адвокат Полупанова О.О., подала до суду письмові пояснення стосовно доходів відповідача. Зазначила, що задекларовані доходи відповідача не відповідають його доходам, що свідчить про наявність незадекларованого доходу та можливість сплачувати аліменти, у розмірі, що перевищують статистичні показники. З урахуванням задекларованих у 2023 - 2024 році доходах, що складали приблизно 14 440,70 грн на місяць та 16 380,43 грн на місяць, відповідач перераховува аліменти у розмірі: у 2023 році - 18 231,38 грн на місяць, у 2024 році

- 8 622,52 грн на місяць, у 2025 році - 5 369,24 грн на місяць. Зменшення розміру аліментів відбулося у зв`язку із погіршенням стосунків між сторонами. Поряд з цим, надходження на особисту картку відповідача в АТ «Універсал Банк» у 2023 році складали в середньому 54 352,80 грн на місяць, у 2024 році - 35 122,72 грн, у 2025 році - 34 159,04 грн. У період, коли відповідач у добровільному порядку сплачував аліменти, він погоджувався, що витрати на дитину є значними, а статистичний розмір аліментів не може задовольнити потреби дитини. Також частина коштів передавалася відповідачем позивачу у готівковій формі. Середня заробітна плата у Києві станом на листопад 2025 року складає 40 633,00 грн, тобто,

частина від неї складає 10 158,225 грн, що є більше за 50 % прожиткового мінімуму для дитини.

21 січня 2026 року у судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Полупанова О.О., у заяві від 21 січня 2026 року (вхід. № 3216) клопотання про витребування доказів з АТ «УкрСиббанк» просила вирішити без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив. Копію ухвали про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 16 вересня 2025 року, копію позовної заяви з додатками відповідач отримав 01 жовтня 2025 року засобами поштового зв`язку.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Полупанової О.О., про витребування доказів, витребувано у АТ «УкрСиббанк» (інформацію про рух коштів за усіма банківськими рахунками громадянина України ОСОБА_2 , які відкриті на його ім`я у вказаній банківській установі, за період часу з 01 січня 2023 року по дату надання відповіді.

27 січня 2026 року (вхід. № 4233) до суду надійшла заява предстанвика відповідача

ОСОБА_2 - адвоката Майданюка Я.Р., про вступ у справу як представника.

23 лютого 2026 року (вхід. від 05 березня 2026 року № 11972) представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Майданюк Я.Р., подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із хворобою представника. Доказів на підтвердження заявленого до заяви не долучено.

24 лютого 2026 року протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 25 березня

2026 року до 10 год. 15 хв., у зв`язку із відсутністю інформації з АТ «УкрСиббанк».

05 березня 2026 року (вхід. № 11930) до суду від АТ «УкрСиббанк» надійшла витребовувана інформація.

21 березня 2026 року (вхід. від 25 березня 2026 року № 16510) та 24 березня 2026 року (вхід. від

25 березня 2026 року № 16511) представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Полупанова О.О., подала до суду заяву про розподіл судових витрат.

25 березня 2026 року у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Полупанова О.О., заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві. Додатково зазаначила, відповідач має у власності та користуванні нерухоме майно. Виписки за його картковими рахунками свідчать, що він має грошові кошти, офіційно доходи не декларує, сплачував аліменти у розмірі, що перевищували задекларовані доходи. Також відповідач має заощадження, що зберігає на банківському рахунку.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 26 грудня 2014 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, про що 26 грудня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві складено актовий запис № 2675 та видано свідоцтво про шлюб від 26 грудня 2014 року серії

НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження від 30 грудня 2016 року серії НОМЕР_3 , виданого Печерський районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис від 30 грудня 2016 року № 5882. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року по справі

№ 755/15934/21 розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 26 грудня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції міста Києва, актовий запис № 2675.

Місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчать долучені до матеріалів справи витяги з реєстру територіальної громади від 29 серпня

2025 року № 2025/012562164 та від 29 серпня 2025 року № 2025/012562235.

З листа Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області від 02 жовтня 2024 року, вих. № СЕД-66321, встановлено, що відповідно до інформаційно-телекомунікаційної системи ІПНП наявна інформацію: 1) ЄО 15425 від 09 червня 2021 року до ЧЧ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 09 червня 2021 року о 12-32 год за адресою: АДРЕСА_3 , чоловік не пускає до будинку, змінив замки, не віддає речі, зброю (рушницю) не використовує та не застосовує, ШМД не потрібна. Заявник - ОСОБА_1 ; 2) ЄО 23004 від 17 серпня 2021 року до ЧЧ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_1 щодо можливих неправомірних дій з боку колишнього чоловіка ОСОБА_2 відносно заявника та їх сина.

До матеріалів справи також долучено інформацію про результати розгляду (перевірки) вказаних звернень. Відомостей про вчинення адміністративних чи кримінальних правопорушень не встановлено.

З листа Ліцею міжнародних відносин № 51 Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 13 серпня 2025 року, вих. № 01-23/161, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у Ліцеї з 24 серпня

2024 року. Учень має достатній рівень навчальних досягнень, домашні завдання виконує, дотримується правил безпечної поведінки під час уроків та ігор. Протягом 2024 - 2025 навчального року до ліцею зверталася та відвідувала заклад виключно мати учня ОСОБА_1 . Остання підтримує контакт із батьками учнів класу, бере участь у спільних комунікаціях, зареєстрована у батьківському чаті. Батько ОСОБА_2 у батьківському чаті не зареєстрований. Мати учня цікавиться навчанням сина, підтримує зв`язок із класним керівником, прислухається до рекомендацій щодо виховання.

У характеристиці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено, що дитина навчається у Ліцеї міжнародних відносин № 51 з 24 серпня 2024 року. Станом на 12 серпня 2025 року є здобувачем освіти 3-Б класу, очна форма навчання. Під час навчання зарекомендував себе як старанний та працелюбний учень. Програмовий матеріал засвоює на достатньому рівні, розвиток уваги та пам`яті відповідає віковим особливостям. Матеріал запам`ятовує добре. На уроках буває як активним, так і менш зосередженим. Має схильність до вивчення інформатики. Навчається з потенціалом до підвищення результатів. Відвідує навчальні заняття систематично, пропусків без поважних причин не має. Домашні завдання виконує. У колективі працює безконфліктно, дотримується правил безпечної поведінки під час уроків та ігор. Виконує доручення сумлінно, працює в належному темпі. Має друзів серед однокласників. У позаурочний час займається в музичній школі та відвідує басейн.

З листа Дитячої музичної школи № 28 Відділу культури Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 26 листопада 2025 року, вих. № 47, встановлено, що ОСОБА_3 навчається у 2-му класі на відділі струнно-смичкових інструментів з фаху скрипка. В 2024-2025 році навчався паралельно ще на відділі музичної кіноіндустрії до 01 травня 2025 року

У листі ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» від 18 серпня 2024 року, вих .№ 82, зазначено, що товариство здійснює господарську діяльність з медичної практики на підставі Ліцензії від

15 жовтня 2013 року серії АЕ № 282543. ОСОБА_3 обслуговується у медичних закладах товариства з 09 лютого 2017 року. Пацієнту ндавалась медична допомога з профілактичною та лікувальною метою, включно з консультаціями лікарів таких спеціальностей: дитячий отоларинголог, ортопед-травматолог, уролог, педіатр, офтальмолог, а також проведення профілактичних щеплень та ультразвукових досліджень. Поряд з цим зазначено, що товариство не веде обліку осбі, які супроводжують пацієнтів під час отримання медичних послуг.

До листа долучено результати ультразвукового дослідження від 18 березня 2023 року пацієнта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та результати обстеження лікарем-отоларингологом від 10 січня 2025 року.

Також в матеріалах справи міститься квитанція про оплату послуг медичного центру 35 від

10 січня 2025 року на суму 1 340,00 грн (без зазначення призначення та найменування медичного закладу). В матеріалах справи містять копії чеків на придбання продуктів харчування за період з червня 2025 року по серпень 2025 року, чеки про оплату харчування в закладах громадського харчування за період з червня 2025 року по липень 2025 року, на придбання одягу, взуття, білизни та ін., засобів гігієни (шампунь, зубна паста, ватні паличк тощо) за червень - липень 2025 року.

Також судом встановлено, що 21 червня 2025 року позивач придбала товари у ТОВ «Книголенд» на суму 269,80 грн, та канцелярське приладдя 26 серпня 2025 року на суму 1 224,93 грн та 28 серпня

2025 року на суму 2 118,58 грн.

Також в матеріалах справи міститься чек від 23 липня 2025 року на суму 600,00 грн про сплату послуг перукаря (барбершоп) та квитанції про оплату послуг кінотеатру від 25 липня 2025 року на загальну суму 414,00 грн.

Судом встановлено, що 24 липня 2025 року ОСОБА_1 здійснила переказ коштів в сумі

400,00 грн на рахунок ОСОБА_5 . Суд враховує, що призначення такого платежу не зазначено.

Також до матеріалів справи долучено квитанції від 18 червня 2025 року на загальну суму

1 900,00 грн про сплату на рахунок ФОП ОСОБА_6 , призначення таких платежів також не зазначено.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 здійснює оплату навчання ОСОБА_3 в дитячій музичній школі - 350,00 грн щомісячно, та здійснює благодійні внески у розмірі 200,00 грн щомісячно, про що свідчать долучені до матеріалів справи платіжні інструкції за період з вересня

2024 року.

02 червня 2025 року ОСОБА_1 приєдналася до умов Публічного договору (Договору піблічної оферти) про надання послуг ТОВ «Джей-Спорт», комплекс послуг «Enerkid-канікули», що включає групові заняття в басейні та студіях та дворазове харчування на період з 02 червня 2025 року по 06 червня 2025 року вартістю 6 200,00 грн.

Також 09 червня 2025 року ОСОБА_1 приєдналася до умов Публічного договору (Договору піблічної оферти) про надання послуг та заміни сторони, яка надає послуги, ФОП ОСОБА_7 , щодо відвідування дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спортивного клубу «Energym», клубна карта на 5 днів вартістю 6 200,00 грн.

До матеріалів справи долучено фіскальні чеки від 02 червня 2025 року на суму 6 200,00 грн та від 09 червня 2025 року на суму 6 200,00 грн про оплату послуг ФОП ОСОБА_7 .

Також судом встановлено, що 22 червня 2025 року ОСОБА_1 сплатила вартість стоматологічних послуг, наданих ПП «Медтарі» ОСОБА_3 , на суму 3 960,00 грн, про що свідчить Акт здачі приймання виконаних робіт (надання послуг) від 22 червня 2025 року № 1000 та відповідний фіскальний чек від 22 червня 2025 року.

Також відповідно до Акту здачі приймання виконаних робіт (надання послуг) від 25 червня

2025 року № 9146, ФОП ОСОБА_4 надано стоматологічні послуги ОСОБА_3 на загальну суму

6 820,00 грн, які сплачено ОСОБА_1 , про що свідчить відповідний фіскальний чек від 25 червня

2025 року.

В матеріалах справи також містяться фотографії дитини та позивача, що демонструють спосіб життя дитини та матері.

З долучених до матеріалів справи паперових копії повідомлень про грошові перекази з мобільного застосунку банку встановлено, що ОСОБА_2 періодично вносив на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти, а саме: у серпні 2023 року на загальну суму 2 300,00 грн, у вересні - 13 600,00 грн, у жовтні

2023 року - 13 500,00 грн, у листопаді - 19 500,00 грн, у грудні 2023 року - 16 100,00 грн, у січні 2024 року - 15 000,00 грн, у лютому 2024 року - 14 850,00 грн, у березні 2024 року- 15 570,00 грн, у квітні 2024 року - 12 000,00 грн, у травні 2025 року - 13 300,00 грн, у червні 2024 року - 12 500,00 грн, у серпні 2024 року - 9 500,00 грн, у листопаді 2024 року - 9 000,00 грн, у грудні 2024 року - 9 100,00 грн, у січні 2025 року - 4 000,00 грн, у лютому 2025 року - 5 400,00 грн та у березні 2025 року - 1 000,00 грн. У більшості платежів зазначено про сплату коштів на дитину.

До матеріалів справи також долучено Інформацію про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_2 у АТ «Універсал Банк» за період з 16 липня 2020 року по 28 квітня 2025 року, що містить інформацію про перекази коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 на загальну суму

611 521,23 грн, з який за липень 2020 року - 3 700,00 грн, у серпні 2020 року - 43 220,00 грн, у вересні 2020 року - 19 798,00 грн, у жовтні 2020 року - 24 680,00 грн, у листопаді 2020 року - 30 190,00 грн, у грудні 2020 року - 21 266,00 грн, у січні 2021 року - 9 820,00 грн, у лютому 2021 року - 15 570,00 грн, у березні 2021 року - 15 310,00 грн, у квітні 2021 року - 17 300,00 грн, у травні 2021 року - 51 285,00 грн, у червні 2021 року - 9 250,00 грн, у липні 2021 року - 10 000,00 грн, у серпні 2021 року - 17 100,00 грн, у вересні 2021 року - 4 000,00 грн, у жовтні 2021 року - 2 000,00 грн, у листопаді 2021 року - 22 100,00 грн, у грудні 2021 року - 6 200,00 грн, у січні 2022 року - 11 316,00 грн , у лютому 2022 року - 16 870,28 грн, у травні 2022 року - 15 600,00 грн, у червні 2022 року - 5 200,00 грн, у липні 2022 року - 15 800,00 грн, у серпні 2022 року - 13 900,00 грн, у вересні 2022 року - 16 440,00 грн, у жовтні 2022 року - 18 050,00 грн, у листопаді 2022 року - 19 146,54 грн, у грудні 2022 року - 14 050,00 грн, у січні 2023 року - 15 980,33 грн, у лютому 2023 року - 15 200,00 грн, у березні 2023 року - 15 201,42 грн, у квітні 2023 року - 15 298,00 грн, травні 2023 року - 17 065,69 грн, у червні 2023 року - 16 100,00 грн, у липні 2023 року - 21 182,51 грн, у серпні 2023 року - 17 131,46 грн.

Також наявна Інформація про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_2 у АТ «Універсал Банк» за період з 16 липня 2020 року по 28 квітня 2025 року, що також містить інформацію про перекази коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 на загальну суму 182 234,77 грн, з яких у серпні 2023 року - 3 900,00 грн, у вересні 2023 року - 14 500,00 грн, у жовтні 2023 року - 13 500,00 грн, у листопаді 2023 року - 17 400,00 грн, у грудні 2023 року - 16 100,00 грн, у січні 2024 року - 15 000,00 грн, у лютому 2024 року - 14 900,00 грн, у березні 2024 року - 8 000,00 грн, у квітні 2024 року - 8 300,00 грн, у травні 2024 року - 2 300,00 грн, у червні 2024 року - 6 600,00 грн, у липні 2024 року - 4 000,00 грн, у серпні 2024 року - 13 300,00 грн, у жовтні 2024 року - 8 500,00 грн, у листопаді 2024 року - 9 000,00 грн, у грудні 2024 року - 9 100,00 грн, у січні 2025 року - 4 000,00 грн, у лютому 2025 року - 9 400,00 грн, у березні 2025 року - 1 000,00 грн.

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31 серпня 2025 року, сформованого за допомогою сервісу «Опендатабот», зазначено, що ОСОБА_2 з 21 серпня 2012 року мав статус фізичної особи-підприємця, основний вид діяльності - 93.13 діяльність фітнес центрів, дата припинення підприємницької діяльності - 16 грудня 2024 року.

З виписки про рух коштів за період з 23 вересня 2023 року по 11 вересня 2025 року з АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним лімітом, баланс на кінець періоду складає - 69 343,65 грн. Водночас, відображено періодичні надходження грошових коштів від інших осіб без зазначення призначення таких платежів.

АТ «Універсал Банк» надано Інформація про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_4 за період з 01 січня 2023 року по 07 жовтня 2025 року, з якої встановлено, що клієнт банку активно користується рахунком, баланс на дату відкриття рахунку

- 11 650,88 грн, баланс на кінець періоду - 42 968,93 грн.

З інформації про рух коштів ОСОБА_2 в АТ «УкрСиббанк» за період з 01 січня 2023 року по 20 лютого 2026 року встанволено, що на його ім`я відкрито рахунок у валюті USD, залишок коштів складає 30 309,99 USD. Також на його ім`я відкрито рахунки у валюті UAH, залишок коштів складає 15 771,12 грн та 173,18 грн.

У листі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 13 жовтня 2025 року зазначено, що згідно інформаційних ресурсів ГУ ДПС у місті Києві ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в Лівобережній ДПІ ГУ ДПС у місті Києві. Платником 16 грудня 2024 року прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності. Перебував у реєстрі платників єдиного податку як платник

3 групи за ставкою оподаткування 5 % до доходу з 21 серпня 2012 року по 16 грудня 2024 року. Засобами електронного зв`язку подано податкові декларації платника єдиного податку ФОП, в яких задекларовано суму доходу: за 2023 рік - 0,00 грн, за 2024 рік - 0,00 грн. Декларації про майновий стан і доходи за

2023-2025 роки не подавались.

Також до матеріалів справи долучено інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2023 року по серпень 2025 року щодо ОСОБА_2 , з якої встановлено, що останній отримував заробітну плату у ПЗПВО «АРТ Академія імені Сальвадора Далі». За період з серпня 2025 року по серпень 2025 року відсутня інформація про доходи.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31 серпня 2025 року, сформованого за допомогою сервісу «Опендатабот», ОСОБА_2 є засновником ТОВ «Валтар», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38871816, розмір частки у статутному капіталі - 49,95 %.

Також до матеріалів справи долучено заключення спеціаліста від 04 грудня 2024 року щодо оцінки об`єкту житлової нерухомості - садового будинку, площею 283,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки складає 11 926 842,00 грн.

Відомостей про особу власника вказаного майна, його належність будь-кому зі сторін на праві власності чи праві користування до матеріалів справи не долучено. Доказів фактичного користування відповідачем будинком також не надано.

У частині третій статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано або вони взагалі не перебували в ньому.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18 зазначено, що аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

За змістом законодавства, аліменти є власністю дитини, а обов`язок суду полягає в першу чергу забезпечити дитині право на належне утримання.

Відповідно до частини восьмої статті 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Положення глави 15 СК України вказують на обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Отже, позивач скористалася своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 СК України).

Суд зауважує, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років складає 3 512 грн.

Вказані величини свідчать лише про мінімальний рівень матеріального забезпечення.

Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то положеннями СК він не визначений, а їх граничний розмір визначений частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів - 50 % заробітної плати боржника.

У позовній заяві ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача аліменти на неповнолітню дитину у розмірі 33 468,39 грн щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Обґрунтовуючи стягнення з відповідача аліментів саме у зазначеному розмірі, позивач посилалася на те, що розмір витрат на утримання дитини щомісячно становить 66 936,77 грн, що складається із витрат на: 1) продукти харчування - 19 574,99 грн на місяць; 2) на повсякденні речі та речі для тренувань - 12 251,20 грн; 3) харчування в кафе - 6 256,70 грн; 4) побутові речі - 1 760,88 грн; 5) стоматологічні послуги - 10 829,00 грн; 6) табір при спортивному клубі - 12 400,00 грн; 7) музична школа - 550,00 грн щомісячно; 8) розваги - 2 714,00 грн; 9) послуги барбера - 600,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

До матеріалів справи долучено чеки на придбання продуктів харчування, одягу, оплату вартості харчування в кафе та фотографії із закладів гомадського харчування та спортивної зали.

Слід врахувати, що аліменти стягуються не для зрівняння матеріального становища платника та одержувача аліментів, а для того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.

Крім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Також суд зауважує, що аліменти на утримання дитини мають забезпечувати матеріальні потреби дитини з урахуванням її віку і стану здоров`я, а також нормальні фізіологічні потреби дитини, а також засад розумності та справедливості, вимог забезпечення належного матеріального утримання дітей та їх гармонійного розвитку.

Щомісячні витрати на продукти харчування в заявленому розмірі 39 149,97 грн, з урахуванням того, що значна частина чеків містить інформацію про придбання солодких газованих напоїв, морозива, солодощів, чіпсів, жувальних гумок, на думку суду, не є необхідними та обов`язковими витратами для утримання дитини саме в такому розмірі.

Витрати на регулярне харчування в кафе декілька разів на день на загальну суму 12 513,40 грн, з урахуванням заявлених позивачем витрат на продукти харчування, також не можуть вважатися необхідними та обов`язковими витратами для утримання дитини.

Суд також враховує, що при визначенні щомісячного розміру аліментів, до загальної суми витрат на дитину позивачем включено витрати на придбання повсякденних речей та речей для тренувань на загальну суму 24 502,40 грн. На підтвердження таких витрат долучено чеки на придбання одягу, взуття та аксесуарів за період з червня по липень 2025 року, які, серед іншого, містять інформацію про придбання одночасно 14 футболок, 11 штанів, 8 сорочок, 4 светрів, декількох головних уборів, валізи тощо. На думку суду, при визначенні саме щомісячного розміру аліментів такі витрати не можуть вважатися необхідними та обов`язковими витратами для утримання дитини, оскільки, з урахуванням віку та потреб дитини такого віку, свідчать про забезпечення на певний період чи сезон. Поряд з цим, вказані квитанції не відображають факт придбання саме дитячих речей.

Також при визначенні розміру аліментів суд не бере до уваги витрати, пов`язані з оплатою навчання дитини та відвідування нею гуртків, табору при спортивному клубі, її платним медичним обслуговуванням, які не були узгоджені з батьком дитини, оскільки на відповідача не може бути покладений беззаперечний обов`язок нести витрати на утримання дитини, які самостійно обрала мати дитини без узгодження з батьком.

Відомостей про погодження з відповідачем відвідування дитиною музичної школи, в тому числі згоди на сплату благодійних внесків, спортивного гуртку, спортивного табору, поїздки на відпочинок тощо та отримання медичних та стоматологічних послуг у приватних клініках позивачем не надано.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що вона не позбавлена можливості звернутись до суду з окремим позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував, що раніше надавав кошти на утримання дитини у відповідних сумах. Такі платежі були добровільними та відповідали його можливостям. Однак, наразі сплачувати аліменти у попередньому розмірі можливості не має.

При визначенні розміру аліментів, суд виходить також із того, що станом на дату розгляду справи матеріали справи не містять інформації про наявність у відповідача постійного місця роботи та отримання ним стабільного доходу, банківські рахунки відповідача містять інформацію про наявність заборгованості за кредитним лімітом. Доказів отримання позивачем доходів від надання послуг реабілітолога чи фітнес-тренера, здійснення ним такої діяльності за місцем свого проживання на постійній основі матеріали справи також не містять.

Наявність частки у статутному капіталі юридичної особи не може вважатися беззаперечним свідченням отримання відповідачем регулярного доходу. Відомостей про господарську діяльність товариства та прибутки від його діяльності до матеріалів справи не долучено.

Водночас, до матеріалів справи не долучено будь-яких доказів на підтвердження наявності права власності у відповідача на об`єкти нерухомого чи рухомого майна чи права користування таким майном.

Також наявність на банківському рахунку відповідача грошових коштів у іноземній валюті у сумі 30 309,99 USD не може слугувати беззаперечною підставою для стягнення аліментів у заявленому позивачем розмірі.

Суд звертає увагу сторін, що при визначенні розміру аліментів на дитину суд не досліджує питання наявності невирішених спорів між сторонами щодо майна, набутого у період шлюбу, обставин його набуття та відчуження, особистих конфліктів сторін.

Слід враховувати, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси всіх осіб та має брати до уваги інтереси не тільки позивача, але й відповідача.

Також суд звертає увагу на те, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження свого матеріального стану.

Таким чином, суду не надано доказів на підтвердження необхідності саме вказаного розміру аліментів - 33 468,39 грн щомісячно, для забезпечення належного розвитку та належного рівня життя дитини, виходячи з рівного обов`язку батьків брати участь в її матеріальному утриманні.

На підставі викладеного, враховуючи принцип рівності прав та обов`язків батьків, стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, відсутність відомостей щодо наявності у відповідача інших дітей або осіб на утриманні, справедливим та доцільним є стягнення з відповідача аліментів у розмірі 10 000,00 грн, що відповідатиме інтересам дитини сторін у справі та є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та достойного рівня його матеріального забезпечення.

Виходячи з закріплених частиною дев`ятою статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, такий розмір аліментів сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дитини, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини, має можливість нести відповідні витрати. Аліменти у вказаному розмірі є помірною сумою в умовах сьогодення, з урахуванням віку та потреб дитини, її звичного способу життя та графіку.

Суд звертає увагу сторін, що згідно зі статтею 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням вказаної норми, аліменти підлягають стягненню з 01 вересня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За змістом пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.

Щодо вимоги про стягнення судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Згідно із статтею 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд враховує, що позовна заява ОСОБА_1 містить зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також вимогу про стягнення судових витрат з відповідача.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19.

Як уже зазначалося раніше, у позовній заяві позивач зазначила, що орієнтовний розмір судових витрат, які планує понести відповідач складає 30 250,00 грн, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу.

У заяві від 21 березня 2025 року та від 24 березня 2025 року представник позивача - адвокат Полупанова О.О., просила відшкодувати позивачу понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції, в загальній сумі 37 250,00 грн.

На підтвердження факту надання правової допомоги та розміру витрат на правничу допомогу представником позивача - адвокатом Полупановою О.О., до матеріалів справи долучено: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 09 вересня 2025 року, сформований засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС; договір від 30 червня 2025 року про надання правничої допомоги, укладений між Адвокатським бюро «Ольги Полупанової» та ОСОБА_1 строком дії до 30 грудня 2025 року; додаткову угоду від 30 червня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги щодо погодження розміру гонорару в розмірі 30 250,00 грн; рахунок-фактуру від 30 червня 2025 року № б/н на оплату послуг адвоката за договором від 30 червня 2025 року на суму 30 250,00 грн; банківські квитанції від 10 липня 2025 року та від 11 серпня 2025 року про оплату; додаткову угоду від 12 грудня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги щодо продовження строку дії договору до 30 червня 2026 року; додаткову угоду від 12 грудня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги щодо погодження вартості послуг з представництва інтересів клієнта в суді по 3 500,00 грн за один виїзд до суду у зв`язку із участю у судовому засіданні, незалежно від його тривалості та результатів; рахунок фактуру від 25 лютого

2026 року № б/н на оплату послуг адвоката за договором від 30 червня 2025 року на суму 7 000,00 грн; банківську квитанцію від 26 лютого 2026 року на суму 7 000,00 грн; акт здачі-приймання наданих послуг Договору про надання правничої допомоги від 30 червня 2025 року.

У акті здачі-приймання наданих послуг Договору про надання правничої допомоги від 30 червня 2025 року сторони погодили, що АО «Ольги Полупанової» на виконання умов договору надало такі послуги у справі № 755/16550/25: складання позовної заяви, формування додатків, подання позову до суду; складання та направлення адвокатського запиту до Ліцею міжнародних відносин № 51; складання та направлення адвокатського запиту до МЦ «Добробут»; складання та направлення адвокатського запиту до Дитячої музичної школи № 28; ознайомлення з матеріалами справи 14 жовтня 2025 року; складання відповіді на відзив; ознайомлення з матеріалами справи 26 листопада 2025 року; складання клопотання до суду про долучення доказів; складання письмових пояснень до суду щодо банківських виписок; складання заяви від 21 січня 2026 року про витребування доказів; складання заяви про відшкодування судових витрат; представництво інтересів позивача у судових засіданнях: 14 жовтня 2025 року, 26 листопада

2026 року, 21 січня 2026 року, 24 лютого 2026 року, 25 березня 2026 року. Загальна вартість наданих послуг складає 37 250,00 грн.

Суд враховує, що детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) до матеріалів справи не долучено, акт здачі-приймання від 20 березня 2026 року відомостей про фактично витрачений адвокатом час на виконання робіт не містить.

З наданих позивачем документів вбачається, що загальна вартість наданих адвокатом

Полупановою О.О. послуг складає 37 250,00 грн та повністю сплачена позивачем.

В пунктах 33 - 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня

2021 року у справі № 910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

-не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21);

-при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 775/9215/15ц);

-суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18).

У постанові Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства, так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Водночас, суд враховує, що предметом спору по справі № 755/16550/25 є стягнення аліментів. Така категорія справ за своїх характером відноситься до справ незначної складності, не потребує наявності значного досвіду адвоката у подібних правовідносинах, тривалого аналізу судової практики при підготовці позовної заяви та побудові стратегії захисту клієнта, значної підготовки до судового розгляду. Фактично по справі № 755/16550/25 адвокатом Полупановою О.О. подано позовну заяву, три адвокатських запити до установ, де навчається та отримує послуги дитина, заяву про витребування доказів з установ банків, відповідь на відзив, де продубльовано доводи позовної заяви та письмові пояснення щодо отриманої за результатми витребування доказів інформації. Також адвокат двічі ознайомилася з матеріалами справи (отримала відзив на позовну заяву та інформацію з установ банків та ГУ ДПС. Суд також враховує, що під час участі представника у судових засіданнях вирішувалося питання про відкладення розгляду справи за клопотанням відповідача та за клопотанням позивача у зв`язку із ненадходженням витребуваної інформації.

Поряд з цим, витрати на підготовку заяви про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною, у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги (пункт 7 детального опису), не підлягають відшкодуванню (постанови Верховного Суду від 02 лютого 2024 року по справі № 910/9714/22, від

13 березня 2025 року по справі № 910/18717/23).

Таким чином, оскільки суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановлено, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, ціну позову, - є неспівмірним.

Аналогічні критерії розумності та реальності застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не узгоджується з критеріями розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника заявника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату.

Тобто, не є розумно обґрунтованим і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані іншою стороною тільки лише через те, що вони дійсно понесені позивачем (справедлива сатисфакція).

У вирішенні спірного питання, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд враховує конкретні обставини справи. Зокрема: суб`єктний склад (з позовом у даному спорі звернулась фізична особи); характер спірних правовідносин (про стягнення аліментів на дитину); правові дії та позиції сторін спору в суді першої інстанції; висновки Верховного Суду щодо застосування положень статті 141 ЦПК України; критерії Європейського суду з прав людини (відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).

Отже, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити суму витрат на правничу допомогу. Керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про охорону дитинства», статтями 180-185, 191 СК України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 141, 259, 263-265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі

1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_5 .

Повне рішення суду виготовлено 30 березня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова