Рішення № 135560040, 09.04.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/10701/25

Номер провадження 2/489/899/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Миколаївської міської ради (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

встановив

Позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03 листопада 2025 року позивачка звернулася до нотаріуса для оформлення спадкового майна та видачею свідоцтва про спадщину за законом, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій по тій причині, що Позивачка пропустила шестимісячний строк для подання заяви для прийняття спадщини до органів нотаріату. ОСОБА_2 (син позивача)помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте Позивачка не подала заяву про прийняття спадщини до органів нотаріату в зазначений строк, так як не знала, що право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було оформлено в тому числі на її сина ОСОБА_2 . Позивачка впевнена була, що право власності було оформлено на неї ОСОБА_1 , її маму ОСОБА_3 і на її братів (які проживали та були зареєстровані з матір`ю постійно) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Позивачка жодного разу не бачила свідоцтво про право власності на квартиру, коли мама оформлювала право власності на квартиру в 1996 році, вона попросила її паспорт і оформлювала самостійно, про те що дітей Позивачки включили в приватизацію квартири вона дізналась тільки в вересні 2025 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 помер брат ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить частина квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З метою звернення до нотаріуса для оформлення спадкового майна та видачею свідоцтва про спадщину за законом Позивачці потрібен був правовстановлюючий документ на квартиру, який знаходився завжди у її брата в квартирі. Коли Позивачка знайшла свідоцтво вона виявила, що квартира була приватизована на 4 людини, на ОСОБА_1 , на маму Позивачки ОСОБА_3 , та на Позивачки синів ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . Так, із документа свідоцтво про право власності на житло від 17.07.1996 вбачається, що право власності оформлено було в 1996 році на ОСОБА_1 , на її маму ОСОБА_3 , та на її синів ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла Позивачки мама ОСОБА_3 . З нею все життя жили і на момент смерті були зареєстровані брати Позивачки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тобто вони стали автоматично спадкоємцями маминої ? частини квартири, Позивачка зареєстрована в квартирі не була на прийняття спадщини не подавала заяву. В 2016 році помер брат Позивачки ОСОБА_4 , тобто після його смерті спадкоємцем маминої частини залишився ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_4 помер Позивачки брат ОСОБА_5 , і Позивачкою подано заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. Тобто, частина Позивачки сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 не прийнята ніким, сім`ї та дітей він не мав.

З цих підстав просив суд визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті її сина ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

Позивач подав заяву, якою позов підтримав та просили його задовольнити, просив справу розглядати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Приватний нотаріус Димов Олександр відмовив ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій, оскільки нею пропущено строк для прийняття спадщини. В цій же постанові нотаріусом встановлено, що внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Спадкова справа щодо спадщини померлого не була заведена (інформаційна довідка зі спадкового реєстру 83426944, дата видачі 28.11.2025).

Як слідує з свідоцтва про право власності на житло від 17.07.1996 квартира по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .

ОСОБА_3 (мати позивача згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, долученим до матеріалів справи.

Позивачем також долучено до матеріалів справи копії свідоцтв про смерть її братів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які зі слів позивача, прийняли спадщину після смерті матері ОСОБА_3 фактично, оскільки проживали з нею на час відкриття спадщини.

Згідно з ст.ст. 1216, 1218, ч.2 ст. 1220 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 361/1699/20-ц від 28.10.2022 зазначено, що подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 362/5972/18 від 16.12.2020 вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця, який пропустив цей строк. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо ж у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Позивач як на поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини зазначає її необізнаність про належність частки квартири в тому числі її сину ОСОБА_7 . Також зазначає, що після смерті сина перебувала у тяжкому моральному та психологічному стані, не могла повною мірою усвідомлювати своїх дій та вчиняти юридично значимі дії.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Вирішуючи питання поважності пропуску позивачем строку подання заяви про прийняття спадщини, суд враховує наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами) з 12 березня 2020 року в Україні було запроваджено карантин.

Внаслідок карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), обмежувалося пересування громадян та вводилися певні обмеження для осіб, а саме, було обмежено рух громадського транспорту, пересування громадян.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан. Дія воєнного стану станом на день розгляду справи продовжена.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини за законом, суд враховує, що у зв`язку з карантинними обмеженнями встановленими в країні, а також військовою агресією російської федерації проти України, позивач об`єктивно була позбавлена можливості вчасно звернутися до нотаріуса для прийняття спадщини за заповітом.

Суд наголошує, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Суд вважає, що встановлені причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 позивачем є поважними причинами пропуску строку і обставинами, які перешкоджали вчасно прийняти спадщину.

Таким чином, позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини визнані судом поважними, тому суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тривалістю в 2(два) місяці з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Миколаївська міська рада, код ЄДРПОУ 26565573, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.04.2026.

Суддя В. В. Кокорєв