Ухвала суду № 135559494, 08.04.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/365/24

6/468/6/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

08.04.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого по справі судді Янчука С.В., секретаря судового засідання Волощук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Баштанка заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», боржник: ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до суду з заявою, яку просять розглянути за їх відсутності, про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів.

В обґрунтування представник заявника зазначив, що Баштанським районним судом Миколаївської області видано виконавчі листи № 468/1052/17-ц від 21.09.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 28361,50 доларів США та витрат по оплаті судового збору в сумі 11000 грн., стягувачем за якими є ПАТ «Укрсоцбанк».

10.09.2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Згідно з Рішенням №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати, визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року. Рішенням Загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» (протокол № 4/2019 від 15.10.2019) затверджений вказаний Передавальний акт, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» були передані все майно, права і зобов`язання АТ «Укрсоцбанк», який змінив назву з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Укрсоцбанк» (рішення Загальних зборів акціонерів від 26.04.2018 року). Отже, з 15.10.2019 року АТ «Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ «Укрсоцбанк». Відповідно до запису від 03.12.2019 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань АТ «Укрсоцбанк» припинено, юридичною особою-правонаступником є АТ «Альфа-Банк».

30.11.2022 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну назви Банку АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Отже, АТ «Сенс Банк» є правонаступником щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», а тому АТ «Сенс Банк» набуло всіх прав кредитора/стягувача за виконавчими листами № 468/1052/17-ц від 21.09.2017 рокупро стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 28361,50 доларів США та витрат по оплаті судового збору в сумі 11000 грн., що надає їм право звернутись до суду з даною заявою.

Щодо строку пред`явлення виконавчих листів до виконання представник заявника вказує, що цей строк сплинув 17.10.2020 року. Проте, вважає, що він пропущений з поважних причин. Представник заявника посилається на карантинні заходи у зв`язку з поширенням гострої респіраторної інфекції COVID-19, у зв`язку з чим співробітники АТ «Сенс Банк» тривалий час працювали в режимі дистанційної роботи. Саме тому в даний період виникли певні труднощі з обробленням справ, а також обміном між відповідальними особами інформацією та документами щодо яких повинні бути прийняті термінові заходи. Також просить врахувати, що згідно з абзацом десятим пункту 10-2 Розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

У запереченнях на заяву про поновлення строків представник боржника адвокат А.С.Лєбєдєв вказує, що з копій наданих заявником документів неможливо встановити, що факт заміни кредитора з АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк» саме по кредитному договору відповідача. Тривалий час заявник як новий кредитор не проводив жодних дій з подання на виконання виконавчих документів. Карантинні заходи та введення в державі воєнного стану самі по собі не свідчать про поважність пропуску строку на подачу виконавчих документів, адже заявник не позбавлений прав і можливостей подати виконавчі документи на виконання, виконавчі та судові органи працювали. Крім того, заявник не обґрунтував можливість заміни сторони у виконавчому провадженні без наявності самого провадження.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, при цьому в прохальній частині заяви розгляд заяви просив проводити за його відсутності.

Представника боржника адвокат А.С.Лєбєдєв надав суду заяву про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та її представника.

Третя особа про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином.

В судове засідання учасники справи не з`явились, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та заміну сторони виконавчого провадженнявідповідно до вимог ч. 3 ст. 433, ч. 3 ст. 442 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до заяви документи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Заочним рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 21.09.2017 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» стягнута заборгованість в сумі 28361,50 доларів США, 11000 грн. витав по оплаті судового збору.

17.10.2017 року Баштанським районним судом Миколаївської області видані виконавчі листи стягувану ПАТ «Укрсоцбанк», строк пред`явлення до виконання 17.10.2020 року.

15.10.2019 року Рішенням №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» та Рішенням Загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» було затверджено Передавальний акт, відповідно до якоговнаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав і обов`язків є АТ «Альфа-Банк». Згідно з витягу з державного реєстру банків НБУ, який сформовано 02.12.2022 року судом встановлено, що 01.12.2022 року відбулась зміна найменування з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Частиною 1 статті 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

У відповідності до ч. ч. 2, 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №2-3627/09 зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Частиною 1 статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦПК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Таким чином, у вказаній справі відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, зокрема АТ «Сенс Банк» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 5 положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 року у справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Відтак Велика Палата ВС вирішила, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження немає й підстав для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання немає і підстав для процесуального правонаступництва.

Отже, заміна стягувача у виконавчому листі можлива за умови поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертоюстатті 10 ЦПК України.

Відповідно до частини першоїстатті 433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

В постанові Верховного Суду у складіколегії суддівПершої Касаційногоцивільного суду у справі № 166/1472/18 від 23.10.2019 зазначено, що метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача. Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Відповідно до ч. 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Частиною 2 даної норми передбачено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до вимог статей12,15 Закону України «Про виконавче провадження»для правонаступника стягувача у виконавчому провадженні - АТ «Сенс Банк» усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для АТ «Альфа-Банк», у тому числі й щодо дотримання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідностатті 81ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень й доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представником АТ «Сенс Банк» до матеріалів заяви не надано жодних доказів вчинення кредитором дій щодо пред`явлення до виконання виконавчих листів відносно боржника.

Суд вважає, що заявником не наведено поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки дистанційна робота співробітників АТ «Сенс банк», труднощі з обробленням справ, а також обміном між відповідальними особами інформацією та документами щодо яких повинні бути прийняті термінові заходи, пропущення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання без належного обґрунтування причин пропуску не є поважними причинами для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Неналежна організація роботи стягувача в період карантинних обмежень у зв`язку з поширенням коронавірусу COVID-19 не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, бо фактично покладає надмірний тягар на боржника.

Також суд відхиляє аргументи заявника щодо поширення на правовідносини із виконання судових рішень норм пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України щодо продовження строків позовної давності на строк дії карантину з посиланням на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) з огляду на таке.

Застосування за аналогією закону положень Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", якими розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину" є неможливим.

Так, процесуальне законодавство та Закон України "Провиконавче провадження" не містить такої підстави для продовження строку, й зазначене не є прогалиною у законодавчому регулюванні, враховуючи відмінність між строком позовної давності та строком пред`явлення виконавчого листа до виконання у їх призначенні для регулювання різних правовідносин.

Тому продовження строку пред`явлення виконавчого документа до виконання з цієї підстави, є недопустимим.

Крім цього, зазначена апелянтом постанова Верховного Суду прийнята у справі з інших правовідносин (стягнення кредитної заборгованості), та судом досліджувалося питання щодо дотримання строку позовної давності, тоді як у справі, що переглядається, вирішується питання дотримання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Також суд відхиляє посилання представника заявника на абзац десятий пункту 10-2 Розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким тимчасово визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, оскільки встановлений цим Законом строк пропущений заявником до введення воєнного стану в України та судом не поновлений.

Отже, суд доходить висновку про відмову у поновленні строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання у зв`язку з недоведеністю заявником поважності причин його пропуску строку.

Відтак, враховуючи викладену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду та відмову у поновленні строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання, відсутні підстави для заміни сторони стягувача у виконавчих листах.

Керуючись ст.ст.260, 433, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та заміну сторони виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому копія ухвали суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ