Ухвала суду № 135554330, 06.04.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/10124/25

1-кп/465/548/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12025141370000665 від 10.08.2025 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, українки, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

встановив:

ОСОБА_6 , 09.08.2025 о 21 год. 39 хв., керуючи технічно-справним автомобілем «Nisan Tida» д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись ним у лівому ряді по вул. Стрийській в напрямку до вул. Наукової у м. Львові, всупереч ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої учасників дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху грубо порушила вимоги чинних правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністерства України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, а саме:

- розділу 1, пункту 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків);

- розділу 2, пунктів 2.3 (підпунктів «б» (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі) та «д» (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху);

- розділу 8.1, пункту 8.7.3 «Е» червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух,

- розділу 34, пункт 1.12 (стоп-лінія) - позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або за сигналу світлофора чи регулювальника, що забороняє рух,

внаслідок чого ОСОБА_6 проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не відреагувала на, те, шо для неї ввімкнувся червоний сигнал світлофору, не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу перед «стоп лінією», а продовжила рух та допустила зіткнення на перехресті вулиць Стрийська - В.Великого у м. Львові з автомобілем марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_8 .

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 правил безпеки дорожнього руху України, потерпіла ОСОБА_4 , яка була пасажиром автомобіля марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 , отримала тілесні ушкодження: закритий перелом дистальної третини діафіза правої променевої кістки зі зміщенням кісткових фрагментів із вивихом головки правої ліктьової кісти, що відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за критерієм тривалого розладу здоров`я.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Потерпіла та представник потерпілої подали письмове клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, зазначивши про примирення потерпілої з обвинуваченою, завдана шкода відшкодована у розмірі різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, претензій майнового та немайнового характеру до обвинуваченої потерпіла не має, наслідки закриття провадження їй зрозумілі, а його згода на закриття є добровільною.

Також потерпіла подала заяву про відмову від цивільного позову, просить провадження за цивільним позовом закрити.

В судовому засіданні представник потерпілої та потерпіла підтримали клопотання про закриття кримінального провадження та провадження за цивільним позовом.

В судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю та просила звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілою, а кримінальне провадження закрити. Пояснила, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, відшкодувала потерпілій шкоду.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотань потерпілої та обвинуваченої не заперечив.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши письмові клопотання сторін, суд прийшов до такого висновку.

За змістом ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

В силу вимог ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.286КК України, відноситься до не тяжких необережних злочинів.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.

Умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК України) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв`язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст.46КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку з звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За змістом положень ч. 4 ст. 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 3ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_6 обвинувачується в скоєнні необережного нетяжкого злочину, раніше не суджена, з приводу даної події щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, примирилася з потерпілою та відшкодувала завдану шкоду потерпілій, позитивно характеризується за місцем навчання та те, що за медичною допомогою до лікаря-психіатра КНП ЛОР «Львівської обласний клінічний психоневрологічний диспансер» не звертався та на обліку в КНП ЛОР «Львівської обласний медичний центр превенції та терапії у залежність» не перебуває, суд вважає можливим згідно ст.46 КК України та ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закрити, а ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілою.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачена цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягала на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 46 КК України.

Потерпілою ОСОБА_4 , яка була визнана цивільним позивачем у кримінальному провадженні, було заявлено цивільний позов до обвинуваченої про відшкодування моральної шкоди, просила стягнути з обвинуваченої ОСОБА_6 моральну шкоду за шкоду заподіяну здоров`ю у розмірі 150 000 гривень.

Однак, в ході судового розгляду, потерпіла просила залишити вказаний цивільний позов без розгляду, оскільки матеріальна та моральна шкода обвинуваченою відшкодована з врахуванням вимог ст.1194 ЦК України, у розмірі різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, залишаючи за собою право на отримання відшкодування витрат, пов`язаних із витратами на лікування, тимчасовою втратою працездатності, моральною шкодою у вигляді страхового відшкодування, оскільки цивільно правова відповідальність власника транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Nissan Tida» реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ "СК "ПЕРША", відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 226174495.

Крім цього, нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

В той же час, слід також врахувати, що згідно п. 7 постанови Пленуму ВСУ №3 від 31.03,1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Разом з цим, згідно п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Виходячи із зазначеного, провадження за цивільним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди, поданий в межах даного кримінального провадження, слід закрити.

Запобіжний захід не обирався.

Скасувати повністю дію ухвали про арешт на майна.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідно до вимогст. 100 КПК України.

Згідно з ч. 1ст.126 КПК України, питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч. 1 ст.118КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

17.06.2020 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 598/1781/17 ухвалила рішення, в якому констатувала можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.

Також слід зазначити, що закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, є нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

У відповідності до постанови Касаційного кримінального суду Верховного суду від 29 вересня 2021 року (справа №342/1560/20), зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Відтак, процесуальні витрати по справі за проведення експертиз на загальну суму 20 056,50 гривень підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Керуючись ст.ст. 100, 126, 174, 284, 285, 286, 372, 376 КПК України, ст.ст.44, 46 КК України, суд-

постановив:

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв`язку із примиренням винної ОСОБА_6 із потерпілою ОСОБА_4 .

Кримінальне провадження №12025141370000665 від 10.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, - закрити.

Стягнути із ОСОБА_6 в дохід держави 20 056 (двадцять тисяч п`ятдесят шість) гривень 50 копійок процесуальних витрат.

Арешт, накладений ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12.08.2025 у справі №465/6887/25 на автомобіль марки «Вольцваген Пасат», номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12.08.2025 у справі №465/6887/25 на автомобіль марки «Нісан», номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 , - скасувати.

Речові докази у справі:

- автомобіль марки «Вольцваген Пасат», номерний знак НОМЕР_2 , - повернути власнику ОСОБА_4 ;

- автомобіль марки «Нісан», номерний знак НОМЕР_1 , - повернути власнику ОСОБА_9 ;

- оптичний диск з відеозаписом від 09.08.2025, - залишити в матеріалах справи.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди, поданий в межах даного кримінального провадження, - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текс ухвали скалдено 09.04.2026.

Суддя ОСОБА_1