Ухвала суду № 135543324, 08.04.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/4747/26

Провадження № 1-кс/201/1304/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року м. Дніпро

Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 щодо бездіяльності прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И Л А:

06 квітня 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 щодо бездіяльності прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якій заявник просить слідчого суддю: 1) визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 19 березня 2026 року; 2) зобов`язати уповноважену посадову особу Дніпропетровської обласної прокуратури невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту отримання ухвали суду, внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України на підставі його заяви від 19 березня 2026 року та розпочати досудове розслідування; 3) зобов`язати прокуратуру надати йому Витяг з ЄРДР.

В обґрунтування скарги зазначив, що 19 березня 2026 року він звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, колегією суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_5 , суддів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Вказана заява була скерована за територіальністю для виконання до Дніпропетровської обласної прокуратури. У заяві на 17 аркушах було детально розкрито механізм вчинення злочину, що полягав у свідомому внесенні до ухвали суду від 10 березня 2026 року завідомо неправдивих відомостей та висновків з метою легалізації незаконної постанови слідчого ДБР про закриття кримінального провадження. Листом від 26 березня 2026 року № 31/1-4688-26 за підписом в.о. начальника відділу ОСОБА_4 заявнику було повідомлено про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР). Обґрунтовуючи свою бездіяльність, посадова особа прокуратури вдалася до зловживання дискреційними повноваженнями, протиправного вигадування власних процедур («перевірки достатності даних») та свідомої підміни об`єктивного змісту звернення ОСОБА_3 власними суб`єктивними припущеннями про «незгоду з судовим рішенням», що призвело до грубого порушення конституційного принципу законності.

Заявник ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з`явився, зазначивши у скарзі, що просить розглядати скаргу без його участі.

Представник Дніпропетровської обласної прокуратури, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з`явився, надавши заяву про розгляд скарги за його участі.

Разом з тим, слідча суддя ураховує, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи стислі строки розгляду скарг, слідча суддя вважає можливим розглянути скаргу і за відсутності заявника, з огляду на те що всі доводи ретельно викладені у скарзі, в якій він просив проводити розгляд скарги без його участі.

Дослідивши матеріали скарги, слідча суддя приходить до наступного висновку.

У своїй скарзі ОСОБА_3 зазначив, що 19 березня 2026 року він звернувся до Офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення колегією суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_5 , суддів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якій детально виклав механізм вчинення злочину.

Вказану заяву Офісом Генерального прокурора було скеровано на адресу Дніпропетровської обласної прокуратури для розгляду.

З відповіді Дніпропетровської обласної прокуратури від 26 березня 2026 року за № 31/1-596ВИХ-26 вбачається, що заява ОСОБА_3 щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень окремими суддями та з інших питань розглянута, при цьому зі звернення вбачається незгода заявника із рішенням Дніпровського апеляційного суду, ухваленим у справі № 183/5131/23, яке на думку заявника, є незаконним та таким, що прийняте внаслідок упередженого ставлення суду. Таким чином, зазначені факти щодо законності винесеного судом рішення мають бути перевірені виключно відповідними судами згідно з процесуальним законодавством України. З огляду на що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились.

Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).

Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.

З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18 слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298. Згідно з п. 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Як вбачається зі скарги та копії заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19 березня 2026 року, у вказаній заяві про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 зазначив, що 10 березня 2026 року колегія суддів Дніпровського апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги (провадження № 11-сс/803/289/26, справа № 183/5131/23) постановила ухвалу, зі змісту якої випливає, що колегія суддів умисно застосувала норми права у спосіб, що спотворює їх сутність, шляхом внесення до мотивувальної та резолютивної частин судового рішення завідомо неправдивих відомостей. Дії суддів свідчать про прямий умисел на внесення завідомо неправдивих відомостей, вони цілеспрямовано проігнорували наявні у справі письмові докази та констатували в судовому рішенні абсолютно протилежне. З метою створення штучної видимості законності рішення слідчого ДБР ОСОБА_8 , судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 умисно, за попередньою змовою, сконструювали в тексті офіційного документа (ухвали) вигадані обставини, які абсолютно суперечать матеріалам справи, та умисно приховали частину поданих доказів.

Таким чином, вбачається, що у заяві відсутня конкретна інформація щодо протиправних дій вказаних осіб. Заява не містить конкретних фактів, що свідчать про вчинення правопорушення конкретними особами, а містить лише загальні формулювання щодо вчинення правопорушення.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Зміст заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 19 березня 2026 року не містить конкретних фактичних даних щодо дій, які б свідчили про вчинення зазначеного можливого кримінального правопорушення. Натомість вказана заява містить припущення про ймовірне вчинення протиправної дії зазначеними особами, яке ґрунтується лише на суб`єктивному сприйнятті обставин, викладених у вказаній заяві.

Більш того, фактично заявник не погоджується з постановленою колегією суддів ухвалою за результатами розгляду його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.

Вказане позбавляє орган досудового розслідування провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності осіб складу кримінальних правопорушень.

Доводів, наведених ОСОБА_3 у поданій ним заяві про вчинення кримінального правопорушення та скарзі, недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження стосовно вказаної особи, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування осіб лише з огляду на суб`єктивні припущення заявника про вчинення нею протиправних дій.

Тому доводи заявника про бездіяльність Дніпровської обласної прокуратури свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли.

В задоволенні скарги необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303-307, 372 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо бездіяльності прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1