Рішення № 135539261, 07.04.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/10545/25

2/465/241/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07.04.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі головуючої судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Балаболки В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Акціонерне товариство «ОТП БАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог (з врахуванням уточненої позовної заяви від 20.03.2026) позивач зазначив, що 09.06.2013 між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» було укладено Кредитний договір № 2004150576. Зазначає, що умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (графіком погашення кредиту) строком не повернуті. Як наслідок, станом на 28.10.2025 заборгованість позичальника за кредитним договором №2004150576 становить 24 773,12 грн., з яких:

- 13 168,44 грн. - непрострочене тіло кредиту;

- 421,12 грн.- сума непрострочених відсотків;

- 5 818,44 грн.- прострочене тіло кредиту;

- 5 365,12 грн. - прострочені відсотки по договору.

Посилаючись на викладене АТ «ОТП Банк» просить суд стягнути із ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором №2004150576 від 09.06.2013 та понесені судові витрати у справі.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 25 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11 лютого 2026 року відкладено розгляд справи та про дату, час та місце проведення наступного засідання повідомлено сторін.

Ухвалою від 18.03.2026 позовну заяву на підставі ст.187 ЦПК України, залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

20.03.2026 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків з уточненою позовною заявою.

07 квітня 2026 року сторони у судове засідання повторно не з`явилися.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість у прохальній частині зазначеного позову просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначенні судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судові засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи, зокрема шляхом надіслання на зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомлення №R067074606862, яке повернулося на адресу суду 22.01.2026 із відміткою «адресат відсутній» та рекомендованим повідомлення №R 067099556720, яке повернулося на адресу суду 20.02.206 із відміткою «адресат відсутній».

Також відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Судової влади України. Частиною 11 ст.128 ЦПК України, визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Із відповіді Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 11.12.2025 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12.01.2015 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач у встановлений строк правом на подання відзиву не скористався, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не надав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, вмежах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змістуст.76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 09.06.2013 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2004150576.

Відповідно до пункту 1.1. Договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на таких умовах: розмір, валюта та цільове використання: на придбання товару у продавця 1: - 2384,00 грн.; на придбання послуг зі страхуванням у продавця 2: - 286,08 грн., загальна сума кредиту 2 670,08 грн., дата остаточного повернення кредиту 09.06.2014 року.

Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися: фіксована процента ставка у розмірі 0,01% річних (п.1.2 Договору).

На виконання умов Кредитний договір №2004150576 від 06.11.2013 року АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання по видачі відповідної суми кредиту виконав повністю, кошти надав, що підтверджується специфікацією до кредитного договору, видатковою накладною від 09.06.2013, витягом по рахунку, звітом-рахунком.

З долученої позивачем звіту-рахунку за договором вбачається, що відповідач з 30.10.2015 року по 06.08.2025 року користувався кредитними коштами шляхом зняття готівкових коштів, оплату товарів, послуг, періодично поповнював рахунок.

Як наслідок, станом на 28.10.2025 заборгованість позичальника за кредитним договором №2004150576 становить 24 773,12 грн. з яких:

- 13 168,44 грн. непрострочене тіло кредиту;

- 421,12 грн.-сума непрострочених відсотків;

- 5 818,44 грн. прострочене тіло кредиту;

- 5 365,12 грн. прострочені відсотки по договору.

Таким чином, позичальником було порушено умови Кредитного договору №2004150576 від 09.06.2013.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов?язання не допускається.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання),

Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №2004150576 від 09.06.2013 станом на 28.10.2025 у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 24 773,12 гривень.

Згідно із статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання),

Згідно з ст.612 ЦК України,боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

29.08.2025 на адресу відповідача було скеровано досудову вимогу від 27.08.2025 про погашення заборгованості в розмірі 24773,12грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Докази протилежного матеріали справи не містять.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що ОСОБА_1 в добровільному порядку взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором №2004150576 від 06.11.2013.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2 422,40 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №2004150576 від 09.06.2013 в сумі 24 773 (двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят три) гривень 12 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Сторона, якій повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство «ОТП БАНК», ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження м. Київ, вул. Жилянська, буд.43.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту судового рішення 07.04.2026.

Суддя Кушнір Б.Б.