Ухвала суду № 135537700, 02.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/6067/26

Провадження № 1-кс/947/3080/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026160000000020 відомості про яке 27.01.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026160000000020 відомості про яке 27.01.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

У клопотанні прокурор, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, яке виявлено та вилучено 25.02.2026 при проведенні обшуку в офісному приміщенні ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-Б, офіс 263.

У судовому засіданні:

Прокурор ОСОБА_3 просила долучити до матеріалів клопотання копію супровідного листа та постанови про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи. Надала короткий виклад обставинам кримінального правопорушення, вимоги клопотання підтримала та повідомила, що вилучені документи були оглянуті, та встановлено, що вони мають значення для кримінального провадження, а технічні засоби направлені до експертної установи. Доповнила, що під час обшуку адвокатами чинився опір, надавались вказівки прокурору щодо правильності проведення обшуку, по закінченню слідчої дії вони відмовились від отримання примірнику протоколу обшуку. Зазначила, що вилучені документи дійсно вилучались папками, та поміщались до сейф-пакетів. А рішення про вилучення ноутбуків було прийнято у зв`язку з тим, що за вказівкою адвокатів було відмовлено в наданні доступу до них для огляду.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, повідомив, що аналогічне кримінальне провадження вже внесено до ЄРДР у 2023 році. На його думку вилучені документи та техніка не мають доказового значення, крім того вилучені документи є у відкритому доступі та містяться на сайтах щодо закупівель. Звернув увагу, що під час обшуку відеозапис переривався у зв`язку із необхідністю складання протоколу обшуку, а згодом відновлено та продовжено проведення слідчої дії. Заперечував факт перешкоджання у проведенні слідчої дії, вважає, що навпаки адвокатом було створено всі умови для відшукання прокурорами всіх необхідних документів. У зв`язку з викладеним, у задоволенні клопотання просив відмовити.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 підтримав думку колеги, окремо звернув увагу на процесуальні порушення під час проведення обшуку. Повідомив, що документи вилучались папками та не описувались в протоколі обшуку, а тому не погоджується з визначенням їх речовими доказами. У задоволенні клопотання просив відмовити.

Вислухавши прокурора та представників власника майна, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Як вбачається з матеріалів клопотання слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке 27.01.2026 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026160000000020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України за фактом привласнення бюджетних коштів посадовими особами місцевого самоврядування та комунальних установ у співучасті із суб`єктами господарської діяльності під час надання послуг з організації харчування для закладів освіти та охорони здоров`я.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 20242025 років на території міста Одеси та Одеської області діє стійка схема постачання кейтерингових послуг і харчових продуктів до закладів освіти, охорони здоров`я та соціальної сфери за значно завищеними цінами, що призводить до безпідставного витрачання бюджетних коштів.

Так, за результатами аналізу закупівельної документації, договорів, фінансово-господарських операцій встановлено, що основними учасниками вказаної схеми є пов`язані між собою суб`єкти господарювання ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» (код ЄДРПОУ 39785646) та ТОВ «ПРОЕКТ ІНВЕСТ ХХІ» (код ЄДРПОУ 32521649), які системно отримують багатомільйонні бюджетні підряди на організацію харчування та постачання продуктів харчування для комунальних установ.

Основними замовниками зазначених послуг виступають, зокрема, Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради (ЄДРПОУ 38644773), Одеський дитячий будинок-інтернат, КНП «Міська клінічна лікарня № 10», КНП «Міська клінічна лікарня № 11», Усатівська сільська рада, управління освіти та культури Дачненської сільської ради, управління гуманітарної політики Таїровської селищної ради та інші комунальні установи. Загальна сума укладених договорів із ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» перевищує 1,2 млрд грн, а з ТОВ «ПРОЕКТ ІНВЕСТ ХХІ» понад 680 млн грн.

Як приклад, 16.01.2025 ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» укладено договір №2/ВТ-ЦЗО із «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 38644773) про надання Кейтерінгових послуг (Послуги з організації лікувального харчування хворих) 4 разове харчування одного хворого) на суму 96 984 106,90 грн.

Аналогічний договір тільки на суму 113 360 418,37 грн 07.01.2026 укладено між КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради з ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ». Предметом договору є надання Кейтерингових послуг упродовж 2026 року.

Крім цього, 12.02.2025 КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» укладено договори з ТОВ «ПРОЕКТ ІНВЕСТ ХХІ» № 19/ЗЦП, 20/ЗЦП про поставку м`яса та риби на загальну суму 5 178 000 грн.

Установлено, що ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» фактично є основним постачальником готового харчування порційного типу, яке реалізується бюджетним установам, при цьому ключові складові сировини (м`ясна продукція, овочі) закуповуються не безпосередньо у виробників, а через посередника ТОВ «ПРОЕКТ ІНВЕСТ ХХІ». Останнє, у свою чергу, здійснює закупівлю харчових продуктів у виробників, дистриб`юторів та роздрібних мереж міста Одеси та інших регіонів України за цінами, що відповідають нижньому або середньоринковому рівню.

Зокрема встановлено, що у 2024 році та на початку 2025 року «ПРОЕКТ ІНВЕСТ ХХІ» закуповувало яловичину тушковану (консерви, банка 525 г, ДСТУ) у таких підприємств, як ТОВ «Фабрика Здорово» (код ЄДРПОУ 37330979), ТОВ «М`ясокомбінат Тернопільський» (код ЄДРПОУ 44674486), ПП «Легіон Альянс» (код ЄДРПОУ 43274603), ПП «Легіон Схід» (код ЄДРПОУ 43269661) та інших, за цінами в середньому 6971 грн за банку без ПДВ, що еквівалентно орієнтовно 130135 грн за 1 кг готової продукції. Разом з тим, при подальшій реалізації цієї ж продукції на адресу ТОВ «Фабрика Смаку» зазначена сировина відображається у фінансово-господарських документах за значно вищими цінами, які у подальшому закладаються у собівартість готових страв, що постачаються за бюджетні кошти.

Аналогічна ситуація встановлена і щодо закупівлі картоплі ТОВ «ПРОЕКТ ІНВЕСТ ХХІ» упродовж 20242025 років закуповувало картоплю у різних постачальників за цінами від 12,5 грн/кг до 19,0 грн/кг, у окремі періоди до 22,023,5 грн/кг, у тому числі у великих обсягах (десятки тонн). При цьому при подальшій реалізації цієї ж номенклатури на адресу ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» картопля відображається у складі сировини за вищими цінами 22,025,75 грн/кг, незалежно від фактичної закупівельної вартості та конкретного постачальника. Таким чином, різниця між ціною первинного придбання та ціною перепродажу в межах одного ланцюга становить орієнтовно від 40 % до понад 80 %.

У подальшому штучно завищена вартість сировини закладається у собівартість готових страв, які ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» реалізує бюджетним установам, що свідчить про можливе безпідставне завищення витрат бюджетних коштів у значних та систематичних обсягах.

В ході досудового розслідування, 25.02.2026, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, проведено обшук у в офісному приміщенні ТОВ ««ФАБРИКА СМАКУ», яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-Б.

При проведенні обшуку у вказаній установі виявлено та вилучено наступні речі та документи:

- Договір № 75/ВТ від 30.05.2024 з ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» з додатками та документами щодо його виконання на 44 арк;

- Договір № ВТ-48 від 20.05.2025 з додатками на 29 арк;

- Договір б/н, укладений між КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я ОМР та ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» з додатками та документами щодо його виконання на 156 арк;

- Договір № 5551/2025 від 09.01.2025 та додатки до нього на 14 арк (упаковані до спеціального пакету № RAWO143980);

- Ноутбук марки НР інв № 221 (упаковані до спеціального пакету № KIV5100084);

- Ноутбук марки НР інв № 216 (упаковані до спеціального пакету № WAR1480394)

Крім цього, при проведенні обшуку вилучено документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», які поміщено спеціальних пакетів із номерами QHY0180442, QHY0180447, QHY0180448, QHY0180443, QHY0180444, QHY0180445, QHY0180446, QHY0180428, QHY0180429, QHY0180430, QHY0180432, QHY0180433, QHY0180434, QHY0180441. Детальний перелік вилучених документів міститься у протоколі огляду речей та документів від 26.02.2026.

26.02.2026 прокурором відділу Одеської обласної прокуратури з дотриманням вимог ст. 110 КПК України прийнято рішення про визнання вилучених документів та мобільного телефону речовими доказами у кримінальному провадженні № 42026160000000020, оскільки вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді клопотання прокурора про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на наступні обставини.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

В судовому засіданні прокурор обґрунтовуючи клопотання в частині необхідності накладення арешту на вилучену техніку надала постанову про призначення судової копмп`ютерно-технічної експертизи.

Разом з тим в порушення вимог кримінального процесуального закону, щодо вмотивованості та обґрунтованості, прокурором не доведено наявність правових підстав для накладення арешту на вилучені документи у кримінальному провадженні за ч.4 ст.191 КК України.

Зокрема, стороною обвинувачення не обґрунтовано, яким чином вилучені документи відповідають критеріям речових доказів та які саме ризики їх втрати, знищення чи спотворення існують, оскільки більшість вилучених документів перебувають у відкритому доступі або можуть бути отримані у встановленому законом порядку з офіційних джерел, що викликає об`єктивні сумніви у необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, без належного на це обґрунтування.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що частина вилучених документів не була прямо зазначена в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, що свідчить про вихід сторони обвинувачення за межі наданого дозволу та думку слідчого судді сторона обвинувачення повинна належним чином обґрунтувати підстави для арешту таких документів.

Слідчий суддя звертає увагу, що документи, на які прокурор просить накласти арешт, використовуються у поточній господарській діяльності підприємства та є необхідними для ведення бухгалтерського обліку, подання звітності та виконання договірних зобов`язань.

Накладення арешту на такі документи призведе до фактичного блокування діяльності підприємства в період військового стану, беручи до увагу специфіку роботи ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», яке, як зазначає сам прокурор є основним постачальником готового харчування порційного типу, яке реалізується бюджетним установам. Разом з тим прокурором не доведено наявності обставин, які б свідчили про неможливість досягнення мети кримінального провадження менш обмежувальними заходами, зокрема шляхом вилучення копій документів, та взагалі обґрунтування доцільності арешту таких документів.

Таким чином прокурор належним чином не обґрунтував підстави та мотиви накладення арешту на вилученні документи, оскільки у клопотанні фактично обмежився лише наведенням фактичних обставин кримінального провадження, цитуванням вимог кримінального процесуального закону та узагальненим посиланням на те, що накладення арешту необхідне для забезпечення можливості встановлення важливих обставин в кримінальному провадженні, однак при цьому не мотивує необхідності накладення арешту на майно. Матеріали клопотання налічують 3 томів, між тим обґрунтування підстав для арешту вилученого майна міститься на 2-х аркушах 3 та 4 самого клопотання про арешт майна.

Тому слідчий суддя вважає, що без належного обґрунтування підстав застосування арешту, зазначене буде непропорційним втручанням у права власника та не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства

На переконання слідчого судді, з метою повного об`єктивного розслідування кримінального провадження, органу досудового розслідування необхідно надати належну оцінку вказаним документам, оскільки наразі слідчому судді не зрозуміло яке доказове значення в рамках даного кримінального провадження мають виявлені та вилучені документи, та які сліди кримінального правопорушення можуть мітити на собі, про які зазначається у клопотанні.

Тому постанову про визнання речових доказів та саме клопотання слідчий суддя розцінює як формальні без належного обґрунтування мети та підстави вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, як арешту майна.

Необґрунтоване накладення арешту майна може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням, а також може порушити законні права власників та володільців майна.

За таких підстав, у даному кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, клопотання сторони обвинувачення не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст.171 КПК, з урахуванням відсутності обґрунтування підстав для арешту вилученого майна.

На переконання слідчого судді, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власників/володільців майна.

Слід зазначити, що положеннями статті 3 КПК України на слідчого суддю покладено обов`язок контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, при цьому, окреслено межі такого захисту діяти в порядку, передбаченому КПК України.

Водночас при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1