Ухвала суду № 135537698, 01.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/13690/26

Провадження № 1-кс/947/4624/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023162240000045 від 25.07.2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суббовичи Килинцівського району Брянської області рф, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, директора ТОВ «Агро-дар», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 364-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання сторони обвинувачення ТОВ «Агро-Дар», код ЄДРПОУ 32272111 (далі за текстом Товариство), зареєстроване відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.12.2002 року за № 15491200000000137, місцезнаходження юридичної особи: 68100, Одеська область, Татарбунарський (нині Білгород-Дністровський) район, м. Татарбунари, 138 км Дороги «Одеса Рені». За видами економічно діяльності Товариство здійснює: виробництво виноградних вин (основний), оптову торгівлю напоями, пакування та інші.

Згідно з протоколом зборів засновників Товариства № 15 від 17.08.2004 року та на підставі наказу ТОВ «Агро-Дар» № 47-ВК від 17.08.2004 року ОСОБА_4 було переведено з посади фінансового директора на посаду директора вказаного підприємства, яку останній обіймає по теперішній час.

У відповідності до Статуту Товариства, виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є директор, який має право на самосійне вирішення питань діяльності Товариства, за винятком питань, віднесених до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства.

Директор Товариства ОСОБА_4 має наступні повноваження:

- без довіреності діє від імені Товариства;

- приймає рішення про укладання правочинів (договорів, контрактів, угод тощо);

- у межах своїх повноважень видає накази та розпорядження, обов`язкові для виконання всіма працівниками та підрозділами Товариства;

- представляє Товариство у державних та інших органах, підприємствах, установах, організаціях, відповідає за результати діяльності перед органами державної виконавчої влади;

- є розпорядником майна та коштів Товариства;

- забезпечує охорону праці;

- визначає функціональні обов`язки працівників Товариства;

- відповідає за дотримання чинного законодавства при укладанні правочинів цивільно-правового та іншого характеру;

- вирішує інші питання, які не відносяться до компетенції загальних зборів учасників Товариства, ревізійної комісії та виконує іншу роботу.

На підставі розпорядження Татарбунарської РДА № 136/А-2003 від 18.04.2003 року між Татарбунарською РДА (орендодавець) та ТОВ «Агро-Дар» (орендар) 23.04.2003 року укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,56 га на території Татарбунарської міської ради строком на 30 років, а саме: для розміщення господарських об`єктів консервного заводу 0,936 га; арт свердловини № 6392/1 0,108 га; каналізаційного збірника 0,34 га; каналізаційного колектора 0,166 га.

Згідно з п. 3.2. вказаного договору, землекористувач (орендар) зобов`язаний додержуватись екологічної безпеки землекористування та державних стандартів, норм і правил, проектних рішень тощо.

Надалі земельним ділянкам, які є об`єктами договору оренди від 23.04.2003 року присвоєно кадастрові номери 51225010100:01:001:0098 (ділянка на якій розташований комплекс «Виноробний завод» ТОВ «Агро-Дар»), площею 4,096 га; 5125010100:01:001:0099 (ділянка під артсвердловиною), площею 0,108 га, 5125010100:01:001:0100 (ділянка під каналізаційним збірником вигрібом), площею 0,34 га.

Відповідно до наявних дозвільних документів, зокрема дозволу на спецводокористування № 1051/ОД49д-19 від 12.11.2019 року, підприємство здійснює відведення зворотних (стічних) вод у вигріб, місцем розташування якого є земельна ділянка з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 площею 0,34 га.

Вигріб інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів (п. 3.10 ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»).

Водночас директором Товариства ОСОБА_4 у період з 17.08.2004 року по теперішній час не забезпечено проектування, будівництво та введення в експлуатацію на земельній ділянці з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, площею 0,34 га інженерної споруди вигрібу, який має бути виконаний з водотривкого матеріалу для запобігання потрапляння та проникнення забруднюючих речовин, відходів на земельну ділянку внаслідок виробничої діяльності «Виноробного заводу» ТОВ «Агро-Дар».

Слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 , як директор Товариства, який мав би забезпечити діяльність вказаної юридичної особи приватного права у відповідності до вимог екологічної безпеки та законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, діючи умисно, з метою заощадження грошових коштів Товариства на належне устаткування вигрібу та його утримання, в порушення ст. 5, 167 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про управління відходами», ч. 2 ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 46 Закону України «Про охорону земель», п. 3.10 ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» з 28.07.2023 (дата проведення обшуку на земельній ділянці з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 з відібранням проб ґрунту, за результатами чого зафіксовано показники перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин) по 23.12.2025 (дата проведення останнього огляду на земельній ділянці з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 з відібранням проб ґрунту, за результатами чого зафіксовано показники перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин) організував через наявну систему відведення - каналізаційну трубу скид забруднюючих речовин та відходів, які утворились в результаті виробничої діяльності «Виноробного заводу» ТОВ «Агро-Дар» на земельну ділянку з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, площею 0,34 га.

Внаслідок зазначених протиправних дій було забруднено земельну ділянку площею 0,34 га за межами населеного пункту м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 забруднюючими речовинами, відходами через їх значне перевищення гранично допустимої концентрації в ґрунті, що призвело до інших тяжких наслідків у виді заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на суму 2 708 610 гривень.

Також у період з 12.10.2014 року по 09.10.2018 року (точна дата та час слідством не встановлені) директором Товариства ОСОБА_4 без отримання земельної ділянки в користування відповідно до вимог земельного законодавства, без будь-яких дозвільних документів на проведення робіт, організовано із залученням третіх осіб проведення робіт із влаштування поглиблення у землі та насипання рову на земельній ділянці площею 0,515 га, що не входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 та розташована поруч з метою подальшого її забруднення речовинами та відходами, що утворюються внаслідок виробничої діяльності «Виноробного заводу» Товариства.

Так, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 не пізніше 09.10.2018 року діючи умисно, з метою заощадження грошових коштів Товариства на належне устаткування вигрібу та його утримання, в порушення ст. 5, 167 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про управління відходами», ч. 2 ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 46 Закону України «Про охорону земель», п. 3.10 ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» організував через наявну систему відведення - каналізаційну трубу скид забруднюючих речовин та відходів, які утворились в результаті виробничої діяльності «Виноробного заводу» ТОВ «Агро-Дар» на земельну ділянку за межами населеного пункту м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області без кадастрового номера площею 0,515 га, що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100.

Внаслідок зазначених протиправних дій було забруднено вказану земельну ділянку площею 0,515 га забруднюючими речовинами, відходами через їх значне перевищення гранично допустимої концентрації в ґрунті, що призвело до спричинення інших тяжких наслідків у виді заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на суму 9 863 486 гривень.

Загальна сума збитків, спричинених внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 51сумі25010100:01:001:0100 площею 0,34 га та розташованої поруч не сформованої у земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,515 га складає 12 572 096 грн.

Також, будучи з 17.08.2004 року по теперішній час директором ТОВ «Агро-Дар», тобто службовою особою юридичної особи приватного права (ч. 3 ст. 18 КК України), діючи умисно та всупереч інтересам вказаної юридичної особи приватного права, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи ТОВ «Агро-Дар», шляхом заощадження коштів Товариства на належне устаткування вигрібу та його утримання, не виконав вимоги екологічної безпеки та законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, в порушення ст. 5, 167 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про управління відходами», ч. 2 ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 46 Закону України «Про охорону земель», п. 3.10 ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» з 28.07.2023 (дата проведення обшуку на земельній ділянці з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 з відібранням проб ґрунту, за результатами чого зафіксовано показники перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин) по 23.12.2025 (дата проведення останнього огляду на земельній ділянці з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 з відібранням проб ґрунту, за результатами чого зафіксовано показники перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин) організував через наявну систему відведення - каналізаційну трубу скид забруднюючих речовин та відходів, які утворились в результаті виробничої діяльності «Виноробного заводу»

ТОВ «Агро-Дар» на земельну ділянку з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, площею 0,34 га.

Внаслідок зазначених протиправних дій, які виразились у використанні повноважень службової особи приватного права всупереч інтересам такої юридичної особи було забруднено земельну ділянку площею 0,34 га за межами населеного пункту м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 забруднюючими речовинами, відходами через їх значне перевищення гранично допустимої концентрації в ґрунті, що спричинило заподіяння матеріальної шкоди в розмірі 2 708 610 гривень.

Також, у період з 12.10.2014 року по 09.10.2018 року (точна дата та час слідством не встановлені) директором Товариства ОСОБА_4 без отримання земельної ділянки в користування відповідно до вимог земельного законодавства, без будь-яких дозвільних документів на проведення робіт, умисно організовано із залученням третіх осіб проведення робіт із влаштування поглиблення у землі та насипання рову на земельній ділянці площею 0,515 га, що не входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 та розташована поруч з метою подальшого її забруднення речовинами та відходами, що утворюються внаслідок виробничої діяльності «Виноробного заводу» Товариства.

Так, ОСОБА_4 не пізніше 09.10.2018 року, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Агро-Дар» у виді заощадження грошових коштів Товариства на належне устаткування вигрібу та його утримання, в порушення ст. 5, 167 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про управління відходами», ч. 2 ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 46 Закону України «Про охорону земель», п. 3.10 ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» організував через наявну систему відведення - каналізаційну трубу скид забруднюючих речовин та відходів, які утворились в результаті виробничої діяльності «Виноробного заводу» ТОВ «Агро-Дар» на земельну ділянку за межами населеного пункту м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області без кадастрового номера площею 0,515 га, що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100.

Внаслідок зазначених протиправних дій ОСОБА_4 , які виразились у використанні повноважень службової особи приватного права всупереч інтересам такої юридичної особи, забруднено вказану земельну ділянку площею 0,515 га забруднюючими речовинами, відходами через їх значне перевищення гранично допустимої концентрації в ґрунті, що призвело до спричинення матеріальної шкоди в розмірі 9 863 486 гривень.

Загальна сума збитків, спричинених державним інтересам внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 площею 0,34 га та розташованої поруч не сформованої у земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,515 га складає 12 572 096 грн, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до п. 4 Примітки до ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками.

За викладених обставин 30.03.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 2 ст. 239 КК України за кваліфікуючими ознаками: забруднення земель речовинами, відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що спричинило інші тяжкі наслідки;

- ч. 2 ст. 364-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 3 777 (трьох тисяч сімсот сімдесят семи) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 569 856 (дванадцять мільйонів п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень.

У судовому засіданні -

Прокурор долучила до клопотання довідки про оціночну вартість майна підозрюваного та його родичів, оголосила клопотання та просила застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 3 777 (трьох тисяч сімсот сімдесят семи) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 569 856 (дванадцять мільйонів п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень. Просила заборонити підозрюваному спілкуватися зі свідком ОСОБА_7 . При визначенні розміру застави просила врахувати майно, яке належить підозрюваному та його доньці, оскільки вона є його близьким родичем. На запитання слідчого судді повідомила, що ризик знищення речей та документів обґрунтовується тим, що заплановано проведення слідчих дій для встановлення точної суми збитків, а також відшукання документів на підтвердження обґрунтованості підозри та в подальшому доведення вини підозрюваного.

Захисник підозрюваного заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що підозра є необгрунтованою, долучив документи щодо матеріальних статків підозрюваного. Зазначив, що підзахисний має соціальні звязки, позитивно характеризується, 23 роки працює на підприємстві. В 2023 році підзахисному стало відомо про кримінальне провадження, між тим, останній не намагався ухилилятися, або тиснути на свідків. Зявлявся для допиту та надав всі необхідні документи. Щодо застави яку просить прокурор вона взагалі є непомірною, в обгрунтування розміру застави, прокурор зазначає матеріальне становище підозрюваного, та при цьому вказує на майно яке є власністю його дочері, яка взагалі не має до цього будь якого відношення. Вважає, що ризики цілком є необгрунтованими, просить відмовити обравши запобіжний захід нічний домашній арешт.

Підозрюваний зазначив, що не погоджується з пред`явленою підозрою та із необхідністю застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із зазначеним стороною обвинувачення розміром застави. Зазначив, що кримінальне провадження триває з 2023 року, до теперішнього часу він не ухилявся від органу досудового розслідування, не перешкоджав досудовому розслідуванню, був допитаний два рази, готовий співпрацювати зі слідством та сприяти досудовому розслідуванню.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 30.03.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 2 ст. 239 КК України за кваліфікуючими ознаками: забруднення земель речовинами, відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що спричинило інші тяжкі наслідки;

- ч. 2 ст. 3641 КК України за кваліфікуючими ознаками: зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 364-1 КК України підтверджується:

-проведеним обшуком від 28.07.2023 року за місцем знаходження ТОВ «Агро-Дар» за адресою: 68100, Одеська область, Татарбунарський (нині Білгород-Дністровський) район, м. Татарбунари, 138 км Дороги «Одеса Рені», яким зафіксовано наявність виробничих потужностей, системи відведення зворотних (стічних) вод у вигріб, а також кадрову документацію, що містить повноваження директора ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-проведеним обшуком від 28.07.2023 року за місцем знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, в ході якого зафіксовано наявну систему відведення - каналізаційну трубу, через яку здійснюється скид забруднюючих речовин та відходів, які утворюються в результаті виробничої діяльності «Виноробного заводу» ТОВ «Агро-Дар» на земельну ділянку з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100. Крім здійснено відбір проб ґрунту, при дослідженні яких в подальшому встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин;

-проведеним допитом свідка начальника відділу кадрів ТОВ «Агро-Дар» ОСОБА_7 від 25.08.2023 року, під час якого остання, серед іншого, повідомила, що в штатному розписі підприємства ТОВ «Агро-Дар» відсутня посада еколога;

-проведеним оглядом від 11.09.2023 року за місцем знаходження ТОВ «Агро-Дар» за адресою: Одеська область, Татарбунарський (нині Білгород-Дністровський) район, м. Татарбунари, 138 км Дороги «Одеса Рені», яким зафіксовано наявність виробничих потужностей, а також системи відведення зворотних (стічних) вод, що утворюються в ході господарської діяльності ТОВ «Агро-Дар»;

-протоколом №12 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 09.08.2023 року, яким зафіксовані результати дослідження показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних співробітниками Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) 28.07.2023, під час проведення обшуку на візуально забрудненій земельній ділянці з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 та встановлено значне перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин в ґрунті;

-проведеним розрахунком розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства ТОВ «Агро-Дар», що розташоване за адресою: Одеська область, Татарбунарський (нині Білгород-Дністровський) район, м. Татарбунари, 138 км Дороги «Одеса Рені», яким встановлений розмір збитків в сумі 3 803 206 грн., спричинених ТОВ «Агро-Дар» внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100;

-проведеним обшуком від 31.10.2025 року за місцем знаходження ТОВ «Агро-Дар» за адресою: 68100, Одеська область, Татарбунарський (нині Білгород-Дністровський) район, м. Татарбунари, 138 км Дороги «Одеса Рені», в ході якого з метою перевірки та підтвердження факту забруднення ТОВ «Агро-Дар» земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, здійснено вливання харчового барвнику до системи водовідведення ТОВ «Агро-Дар», після чого останній по системі труб потрапив до земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100;

-проведеним обшуком від 31.10.2025 року за місцем знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, в ході якого зафіксовано скиду попередньо забарвлених стічних вод з території ТОВ «Агро-Дар» на земельну ділянку з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100;

-технічним звітом з топографно-геодезичного вишукування земельної ділянки від 31.10.2025, яка розташована за адресою: Одеська область, Татарбунарський (нині Білгород-Дністровський) район, м. Татарбунари, 138 км Дороги «Одеса Рені», кадастровий номер 5125010100:01:001:0100, яким встановлено площу забруднення земельної ділянки з кадастровим номером, а також площу забруднення суміжної земельної ділянки без кадастрового номера;

-відповіддю на запит з Державного космічного агенства України, де серед наявних матеріалів супутникового моніторингу встановлене поступове збільшення площі забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 та суміжної земельної ділянки;

-проведеним слідчим експериментом від 23.12.2025 року за місцем знаходження ТОВ «Агро-Дар», а саме за адресою: 68100, Одеська область, Татарбунарський (нині Білгород-Дністровський) район, м. Татарбунари, 138 км Дороги «Одеса Рені», в ході якого з метою перевірки та підтвердження факту забруднення ТОВ «Агро-Дар» земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, здійснено вливання харчового барвнику до системи водовідведення ТОВ «Агро-Дар», після чого останній по системі труб потрапив до земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100;

-проведеним оглядом від 23.12.2025 року за місцем знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, в ході якого зафіксовано місце скиду стічних вод з території ТОВ «Агро-Дар» на земельну ділянку з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 та суміжну земельну ділянку. Крім здійснено відбір проб ґрунту, при дослідженні яких в подальшому встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин;

-висновком експертів №5662-34-25 від 27.02.2026 року, яким встановлено, що фактичне розташування каналізаційного збірнику, що використовується ТОВ «Агро-Дар» відносно меж земельної ділянки не відповідає документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, оскільки наявне порушення меж при фактичному землекористуванні земельною ділянкою та площа земельної ділянки, що фактично використовується ТОВ «Агро-Дар» складає 0,5150 га;

-проведеним розрахунком розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 через порушення природоохоронного законодавства ТОВ «Агро-Дар», що розташоване за адресою: Одеська область, Татарбунарський (нині Білгород-Дністровський) район, м. Татарбунари, 138 км Дороги «Одеса Рені», яким встановлений розмір збитків в сумі 6 511 816 грн., спричинених ТОВ «Агро-Дар» внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100;

-проведеним розрахунком розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки площею 0,515 га через порушення природоохоронного законодавства ТОВ «Агро-Дар», що розташоване за адресою: Одеська область, Татарбунарський (нині Білгород-Дністровський) район, м. Татарбунари, 138 км Дороги «Одеса Рені», яким встановлений розмір збитків в сумі 9 863 486 грн., спричинених ТОВ «Агро-Дар» внаслідок забруднення земельної ділянки без визначеного кадастрового номеру площею 0,515 га, розташованої поряд з земельною з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу сторони захисту на тому, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 364-1 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у їх вчиненні, що саме по собі є суттєвим мотивуючим фактором до ухилення від правосуддя, а також наявність у підозрюваного можливості безперешкодного перетину державного кордону України, у зв`язку із досягненням ним 60-річного віку, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.

Проте, одночасно, слідчий суддя вважає, що кримінальне провадження триває з 2023 року, протягом цього часу ОСОБА_4 не ухилявся від орану досудового розслідування, зазначив, що готовий сприяти досудовому розслідуванню, має відносно міцні соціальні зв`язки, з огляду на те, що він одружений, має постійне місце мешкання та місце роботи та вважає, що вказані обставини зменшують ризик можливого переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, проте не виключають його.

Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають доказове значення в рамках кримінального провадження, з огляду на те, що досудове розслідування триває, планується проведення слідчий дій з метою відшукання речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, які підозрюваний може знищити з метою ухилення від імовірної кримінальної відповідальності.

Сторона обвинувачення у клопотанні посилається також на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з цим, слідчий суддя вважає, що вказані ризики є необґрунтованими, оскільки стороною обвинувачення не наведено об`єктивних підстав щодо наявності можливого перешкоджання кримінальному провадженню, а також приймаючи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Сторона обвинувачення, попри встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ніж тримання під вартою, зокрема, у вигляді застави.

Частиною 4 статті 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, що у випадку доведення їх вчинення призвели до матеріальної шкоди, встановлені в судовому засіданні обставини щодо існування ризиків переховування підозрюваного та можливого знищення ним речових доказів, характеризуючі дані підозрюваного, який: достеменно знав про обставини розслідування кримінального провадження та не переховувався від органу досудового розслідування, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має постійне місце проживання та місце роботи, що свідчить про те, що він має постійний дохід, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному випадку є недоцільним та приходить до переконання про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, шляхом застосування запобіжного заходу до нього у вигляді застави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, - застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, ОСОБА_4 інкримінується можливе вчинення, зокрема, тяжкого злочину.

Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вказані розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчим суддею було встановлено, що дійсно обставини імовірного вчинення кримінальних правопорушень у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, з огляду на тяжкі наслідки державним інтересамвнаслідок інкримінованих кримінальних правопорушень, відповідно до чого, на думку слідчого судді, даний випадок є виключним.

Так, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Сторона обвинувачення у клопотанні про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , обґрунтовуючи заставу у розмірі 3 777 (трьох тисяч сімсот сімдесят семи) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 569 856 (дванадцять мільйонів п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень, яку просила визначити підозрюваному, посилалася на: належний майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 , його дружини ОСОБА_8 , доньки ОСОБА_9 та матеріальні збитки у розмірі 12 572 096 грн.

При цьому, слідчий суддя критично оцінює посилання сторони обвинувачення на майновий стан доньки підозрюваного ОСОБА_9 , як на обставину, що нібито свідчить про фінансові можливості самого підозрюваного або може бути врахована при визначенні розміру застави.

Так, відповідно до положень ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу враховується, зокрема, майновий стан саме підозрюваного, обвинуваченого. Аналогічно, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та наявних ризиків.

Отже, предметом оцінки слідчого судді є особистий майновий стан підозрюваного, а також його сімейний стан як соціально-правова характеристика, але не майновий стан повнолітньої доньки, яка є самостійним суб`єктом права, має відокремлену цивільну правосуб`єктність, власні майнові права та обов`язки і не несе процесуального обов`язку відповідати за зобов`язаннями підозрюваного.

Сам по собі факт наявності у доньки підозрюваного майна, доходів чи активів не є належним та допустимим доказом майнового стану підозрюваного, якщо стороною обвинувачення не наведено конкретних відомостей про належність такого майна підозрюваному, його фактичний контроль над ним, спільний режим власності або використання цього майна в інтересах підозрюваного. За відсутності таких даних посилання прокурора на майновий стан доньки підозрюваного є припущенням та ґрунтується на ототожненні майнової сфери різних осіб, що суперечить принципу індивідуалізації запобіжного заходу та вимогам статей 178, 182 КПК України.

У зв`язку з цим слідчий суддя не бере до уваги доводи сторони обвинувачення щодо доходів, активів чи майнового забезпечення доньки підозрюваного, як підставу для висновку про фінансові можливості самого підозрюваного.

Слідчий суддя не може погодитися з доводами сторони обвинувачення щодо необхідності визначення застави у запропонованому розмірі, оскільки такі доводи не містять належного, конкретного та достатнього обґрунтування, чому саме застава у такій сумі є необхідною та здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому розмір застави має достатньою мірою гарантувати належну процесуальну поведінку особи та не може бути завідомо непомірним для неї.

За відсутності доказів того, що менший розмір застави не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, визначення застави у запитуваному стороною обвинувачення великому розмірі слідчий суддя вважає необґрунтованим, непропорційним та завідомо непомірним для підозрюваного.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у меншому розмірі, який, з одного боку, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , а з іншого відповідатиме вимогам розумності, співмірності та не матиме для нього завідомо непомірного характеру.

Так, при визначенні розміру застави підозрюваному, слідчий суддя враховує наступне.

Попередньо встановлено, що вчиненням кримінальних правопорушень, інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 було завдано збитки у розмірі 12 572 096 грн.

Підозрюваному ОСОБА_4 на праві власності належать:

-об`єкт нерухомості у вигляді житлового будинку загальною площею 61,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-об`єкт нерухомості у вигляді житлового будинку загальною площею 85,7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-автомобіль марки «JEEP PATRIOT» д.н.з. « НОМЕР_1 », 2014 року випуску (середня ринкова вартість якого може складати 430 000 грн.);

-автомобіль марки «PEUGEOT EXPERT» д.н.з. « НОМЕР_2 », 2008 року випуску (середня ринкова вартість якого може складати 263 000 грн).

Крім того, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , окрім обіймання посади директора у ТОВ «Агро-Дар», є кінцевим бенефіціарним власником ряду суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «ВИНО БАРРЕЛЬ» (Код ЄДРПОУ: 32114461, розмір частки 50 відсотків від статутного капіталу); ТОВ «ІНОФ» (Код ЄДРПОУ: 36714246, розмір частки - 100 відсотків від статутного капіталу).

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що у власності дружини ОСОБА_4 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають наступні об`єкти нерухомості:

-дачний будинок, загальною площею 299,17 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельна ділянка, загальною площею 0,1 га, що розташована за адресою: Закарпатська обл., Рахівський р-н., с/рада Лазещинська;

-будинок, загальною площею 161,8 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки відповідно до актового запису про шлюб № 16 від 19.07.1986 року ОСОБА_8 є дружиною підозрюваного ОСОБА_4 , а тому вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України та ст. 60 Сімейного кодексу України, при цьому, зворотного слідчому судді не доведено.

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 364-1 КК України, обставини їх вчинення та наслідки, а також приймаючи до уваги майновий стан підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку, що застава у розмірі 905 (дев`ятсот п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 011 840 (три мільйони одинадцять тисяч вісімсот сорок) гривень, здатна у разі її внесення забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави.

За викладених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023162240000045 від 25.07.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 905 (дев`ятсот п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 011 840 (три мільйони одинадцять тисяч вісімсот сорок) гривень.

Покласти на підозрюваного строком до 30.05.2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого або прокурора;

-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок UA 418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1