Рішення № 135529085, 08.04.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 367/9869/25

Провадження № 2/591/3666/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Косар А. І.

розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами

справу № 367/9869/25

сторони та інші учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШ»)

відповідач ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

представник позивача адвокат Пархомчук Сергій Валерійович

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2025 року в системі Електронний суд ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШ» через представника сформувало до Ірпінського міського суду Київської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому з урахуванням заяви про розподіл судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 3630509366/192151 від 25.12.2019 у загальному розмірі 8 161.50 грн, у т. ч. прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 3 000.00 грн, прострочена заборгованість за процентами у розмірі 5 161.50 грн, та судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 422.40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500.00 грн. Заявлені позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань із своєчасного повернення кредитних коштів та процентів за користування ними. На підставі договору факторингу позивач набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 3630509366/192151 від 25.12.2019 на заявлену суму, укладеного між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Аргументи сторони відповідача

08 січня 2026 року адвокат Луніка Тарас Ярославович в інтересах ОСОБА_1 подав письмові пояснення, які за змістом є відзивом, відповідно до яких відповідач вважає що у позові слід відмовити з огляду на таке.

Відповідач зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів, підтверджуючих виконання товариством умов спірного договору щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок відповідача як позичальника шляхом використання вказаних нею реквізитів електронного платіжного засобу. Виписка з особового рахунка за названим кредитним договором, за умови відсутності первинних документів, не є належним доказом наявності заборгованості. Розрахунок заборгованості є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони - банку (Постанова ВП ВС від 03.07.2019 у справі № 342/180/17).

Щодо нарахованих відсотків у розмірі 5 161.50 грн: за умовами спірного договору визначено строк кредитування до 23.01.2020, однак позивач просить стягнути проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку. Враховуючи умови названого кредитного договору сума нарахованих відсотків протягом 30 днів становить 1 665.00 грн, що відповідає розміру зазначеному в додатку № 1 до договору - графіку розрахунків та орієнтовної сукупної вартості кредиту. Посилання позивача на п. 2.3. договору як на підставу нарахування відсотків за користування кредитом поза встановлений договором строк кредитування не заслуговує на увагу, оскільки цей пункт спірного договору регулює інші відносини та не визначає строк кредитування.

На переконання відповідача, позов є недоведеним позивачем, чим не виконано останнім вимог стст. 12-13, 81 ЦПК України. Позивач на власний ризик розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обгрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Щодо застосування позовної давності: відповідач як сторона у спорі, заявляє про застосування наслідків спливу позовної давності у випадку доведеності позивачем позовних вимог, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що їх розмір 10 500.00 грн є неспівмірним складності справи та виконаних адвокатом робіт, обсягу наданих послуг, реальності надання адвокатських послуг, кількості підготовлених процесуальних документів.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

20 жовтня 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області судову справу № 367/9869/25 направлено за підсудністю до Зарічного районного суду м. Суми.

12 грудня 2025 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.12.2025 адвокат Луніка Тарас Ярославович в інтересах ОСОБА_1 подав клопотання про приєднання до електронного суду та надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами справи № 367/9869/25.

29.12.2025 в системі Електронний суд представник позивача адвокат Пархомчук С. В. сформував Заяву про розподіл судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи.

08 січня 2026 року адвокат Луніка Тарас Ярославович в інтересах ОСОБА_1 подав письмові пояснення по справі № 367/9869/25.

31.03.2026 в системі Електронний суд представник позивача адвокат Пархомчук С. В. сформував Заяву про забезпечення розгляду справи у розумний строк.

Фактичні обставини справи, з`ясовані судом

Судом установлено, що 25.12.2019 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» (Товариство) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено електронний договір про надання фінансового кредиту № 3630509366/192151 (далі кредитний договір 35513155299/192030), за умовами якого первісний кредитор надав відповідачу фінансовий кредиту у розмірі 3 000.00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. А відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надається строком на 30 днів, тобто до 23.01.2020.

Відповідно до умов пунктів 1.4, 1.5 договору кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, тобто відповідачем. Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Згідно з розділом 7 договору «Реквізити та підписи Сторін» рахунок позичальника зазначений № НОМЕР_1 .

Зазначений договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису R10556.

Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 3630509366/192151 є Графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, зокрема, сума нарахованих процентів за користування кредитом - 1 665.10 грн; до сплати усього 4 665.00 грн (ас 17-20).

Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з якою укладено договір №3630509366/192151, ідентифікований у ТОВ «ГОУФІНГОУ» 25.12.2019 за номером телефону НОМЕР_2 , на який був відправлений одноразовий ідентифікатор R10556 (ас 12).

Відповідно до ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТОВ «ПрофітГіт» щодо здійснення переказу грошових коштів, в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-2 від 15.09.2018 та на підставі платіжної інструкції ТОВ «ПрофітГіт» 25.12.2019 9:38:32 PM здійснено успішний переказ грошових коштів у сумі 3 000.00 грн на рахунок отримувача 4441-11хх-хххх-4879, призначення платежу - видача кредиту № 3630509366/192151 (ас 30).

31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 1-31/05/21 (ас 21-24).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 1-31/05/21 від 31.05.2021, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3630509366/192151 від 25.12.2019, дата закінчення договору: 23.01.2020, у розмірі 8 161.50, з яких: 3 000. 00 грн - залишок по тілу кредиту; 5 161.5 грн - залишок по відсотках (ас 11).

Копіями платіжних доручень № 36 від 04.06.2021 та № 37 від 10.06.2021 підтверджується, що ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» здійснило ТОВ «ГОУФІНГОУ» оплату ціни відступлення права вимоги за договором факторингу № 1-31/05/21 від 31.05.2021 без ПДВ (ас 27).

03.06.2021 між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШ» укладено Договір № 1-03/06/2021відступлення права вимоги, згідно якого до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3630509366/192151 від 25.12.2019 (ас 13-16).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору № 1-03/06/2021відступлення права вимоги, ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3630509366/192151 від 25.12.2019, дата закінчення договору: 23.01.2020, у розмірі 8 161.50, з яких: 3 000. 00 грн - залишок по тілу кредиту; 5 161.5 грн - залишок по відсотках (ас 10).

Копіями платіжних інструкцій кредитного переказу коштів № 1 від 04.06.2021 та № 2 від 09.06.2021 підтверджується, що ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШ» здійснило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» оплату ціни відступлення права вимоги за договором № 1-03/06/2021відступлення права вимоги від 03.06.2021 без ПДВ (ас 30, зворот).

Відповідно до складеної ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШ» виписки з особового рахунка за кредитним договором № 3630509366/192151 від 25.12.2019, ОСОБА_1 нараховано заборгованість у розмірі 8 161.50 грн, з яких 3 000.00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 5 161.50 грн - заборгованість за відсотками (ас 9).

27.05.2025 позивачем на адресу відповідача скеровувалась досудова вимога про виконання зобовязань за кредитним договором. Однак, станом на день подачі позову, вказана вимога відповідачем була проігнорована, зобов`язання за кредитним договором належним чином ним не виконано.

Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права

Встановлено, що право вимоги за Договором № 3630509366/192151 від 25.12.2019 перейшло від первісного кредитора (ТОВ «ГОУФІНГОУ») до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» на підставі договору факторингу № 1-31/05/21 від 31.05.2021. Надалі, 03.06.2021, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відступило право вимоги Позивачу - ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на підставі договору № 1-03/06/2021. Таким чином, Позивач набув статусу кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідач у встановлений договором строк (до 23.01.2020 включно) кошти не повернула, чим порушила умови Договору. Позивачем заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 8 161.50 грн, з яких 3 000.00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 5 161.50 грн - заборгованість за відсотками.

Суд відхиляє аргументи відповідача про недоведеність здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок відповідача як позичальника шляхом використання вказаних нею реквізитів електронного платіжного засобу з огляду на наступне.

Відповідно до стст.11-12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Позивачем надано інформаційну довідку про ідентифікацію Відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі та використання нею ідентифікатора для підписання договору. Отримання коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1, реквізити якого указані відповідачем у договорі про надання фінансового кредиту підтверджує реальний характер правочину.

Факт надання коштів у розмірі 3 000.00 грн підтверджується даними платіжного посередника. Відповідачем не надано доказів повернення вказаної суми, тому вимога про стягнення основного боргу (тіла кредиту) є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Стаття 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яка виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальними принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства (стст 12-13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

Подані позивачем докази доводять факт укладання договору № 3630509366/192151 від 25.12.2019, надання відповідачу грошових коштів за договором, факт неповернення боргу, та набуття позивачем права вимоги за договором.

Судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено Кредитний договір у електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач, шляхом використання одноразового ідентифікатора, підтвердив свою волю на укладення договору та згоду з його умовами. Таким чином, Кредитний договір є чинним та обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування задля спростування заявлених позовних вимог, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій.

Суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо повернення тіла кредиту у визначені договорами строки, а відтак позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 000.00 грн підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд дійшов наступних висновків.

Умовами кредитного договору передбачено, що за користування кредитом клієнт сплачує 1,85 % на добу, тип процентної ставки фіксована, кредит надається на строк 30 днів.

Суд звертає увагу, що звертаючись з вимогою про нарахування відсотків за кредитним договором у розмірі 5 161.5 грн ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» вказаний розмір належним чином не обґрунтовує, зазначаючи про право нараховувати такі відсотки до дня повного погашення заборгованості, та посилається виключно на виписку з особового рахунку за кредитним договором станом на 26.05.2025, розрахунку заборгованості за відсотками не надає.

Посилання ж у кредитному договорі на те, що договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань (п.1.2), а також, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом до дня повного погашення заборгованості (п.2.3), у силу принципу contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem) повинні тлумачиться проти того, хто їх написав (у даному випадку проти кредитора), у зв`язку з чим не змінюють правової природи цих процентів.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Враховуючи викладене суд вважає, що у цьому випадку до стягнення підлягають відсотки за користування кредитом у межах строку дії кредитного договору та наводить власний розрахунок таких відсотків.

Сума отриманого кредиту: 3 000.00 грн, строк дії договору: 30 днів, відсотки за користування кредитом: 1,85% на добу. Відтак сума відсотків, що підлягає до стягнення становить 1 665.00 грн (3 000.00 грн х 1,85% х 30 днів = 1 665.00 грн).

Окрім цього, в Додатку №1 до кредитного договору (ас 20) чітко зазначено, що орієнтована сукупна вартість кредиту складає 4 665.00 грн, що включає суму кредиту в розмірі - 3 000.00 грн та відсотки за користування кредитом - 1 665.00 грн грн.

Враховуючи, що умовами кредитного договору передбачено строк користування кредитом 30 днів, матеріали справи не містять доказів продовження вказаного строку, враховуючи розмір узгоджених сторонами договору відсотків за користування кредитними коштами, що становить 1,85 % в день, в межах строку дії кредитного договору, сума простроченої заборгованості за процентами, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 складає 1 665.00 грн (3 000.00 грн х 1,85% х 30 днів).

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18)).

Позивач не надав доказів про погодження іншого строку кредитування та не заявляв позовним вимог про стягнення процентів в порядку статті 625 ЦК України.

До того ж до позову не долучено розрахунку боргу, складеного первісним кредитором, щоб суд пересвідчився в правильності щоденного нарахування боргу.

Отже заявлена позивачем сума бору за процентами в розмірі 3 496.5 грн (5 161.5 грн - 1 665.00 грн) необґрунтована, а тому в цій частині в задоволенні позову суд відмовляє.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовна давність згідно статті 256 ЦК України це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, що визначено частиною 1 статті 261 ЦК України.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

У подальшому, Законом 3450-ІХ від 08.11.2023 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було викладено в такій редакції: у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

При цьому, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, було введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому, відповідними указами Президента України строк дії воєнного стану в України неодноразово продовжувався та режим воєнного стану в Україні діє до теперішнього часу.

Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» було виключено з ЦК України лише на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.

Таким чином, строк, визначений статтею 257 ЦК України, продовжувався на строк дії воєнного стану з 24.02.2022 і до 03.09.2025, а отже позивачем при зверненні 20.08.2025 до суду з даним позовом до ОСОБА_1 строк позовної давності не пропущений.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 ЦПК встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 24.07.2025 про сплату судового збору у розмірі 2 422.40 грн /3 028.00 грн * 0,8 /, що узгоджується з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 57,16% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1 384.61 грн, пропорційно задоволеним позовним вимогам, із розрахунку 4 665.00 грн х 2 422.40 грн : 8 161.50 грн =1 384.61 грн.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України закріплено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи положення статей 137 та 141 ЦПК України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник позивача надав суду: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 11/07/2025 від 11.07.2025, укладений між адвокатом Пархомчуком С. В. та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШ», копію акта про отримання правової допомоги від 11.12.2025 з переліком послуг, що входять до складу правничої допомоги: зустріч та консультацію щодо перспективи врегулювання кредитної заборгованості за договором № 3630509366/192151 від 25.12.2019 - 2 000.00 грн, складення та подання до суду позовної заяви - 5 000.00 грн, інші клопотання, заяви до суду - 3 000.00 грн, канцелярські витрати - 500.00 грн; рахунок на оплату послуг адвоката та платіжна інструкція переказу коштів № 9766 від 11.12.2025 у сумі 10 500.00 грн (правнича допомога згідно договору про надання правової допомоги від 11.07.2025).

Відповідно до акту про отримання правової допомоги від 11.12.2025, адвокат Пархомчук С. В. надав ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШ» послуги по підготовці та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , право вимоги щодо якого належить клієнту, вартість послуг 10 500.00 грн. Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШ» послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Верховний суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 виклав правову позицію про те, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, а тому враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Враховуючи часткове задоволення позову (57,16%) з відповідача на користь позивача слід стягнути 6 001.8 грн в якості відшкодування витрат на правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених вимог.

Разом з цим, у письмових поясненнях відповідач зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу ( 10 500.00 грн) є неспівмірним складності справи та виконаних адвокатом робіт, обсягу наданих послуг, реальності надання адвокатських послуг.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, ураховуючи складність справи, ціну позову, пропорційний до ціни позову розмір задоволених позовних вимог (заявлені витрати на правничу допомогу вдвічі перевищують задоволені позовні вимоги), часткове задоволення позовних вимог, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, враховуючи принципи справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000.00 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі - 3 384.61 грн (1 384.61 грн +2 000.00 грн).

Керуючись стст. 7, 141, 191, 258-259, 263-265, 268, 272, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (Код ЄДРПОУ: 44243120, місцезнаходження юридичної особи: вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008, м. Київ, 01042, Україна) заборгованість за Кредитним договором № 3630509366/192151 від 25.12.2019 у розмірі 4 665.00 грн, у т. ч. 3 000.00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 1 665.00 грн - заборгованість за відсотками, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 384.61 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000.00 грн, а усього 8 049 (вісім тисяч сорок дев`ять) грн 61 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про сторони та інших учасників справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» ЄДРПОУ: 44243120, місце знаходження юридичної особи: вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008, м. Київ, 01042, Україна;

представник позивача адвокат Пархомчук Сергій Валерійович РНОКПП: НОМЕР_5 ; довіреність від 11.07.2025 адреса: проспект Героїв Небесної Сотні, буд. 26/9, с. Софіївська Борщагівка, Київська область, 08157, Україна;

відповідач ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

представник відповідача адвокат Луніка Тарас Ярославович РНОКПП: НОМЕР_6 ; ОРДЕР СЕРІЯ ВМ № 1077857 від 23.12.2025.

Суддя А. І. Косар