Рішення № 135521099, 08.04.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/333/26

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Качанка О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі також - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо перерахунку пенсії без урахування довідки про заробітну плату в зоні відчуження, чим самим зменшивши розмір пенсії ОСОБА_1 до 20689,07 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 вересня 2025 року, на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії 14,01117.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Луганській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з розрахунками із матеріалів пенсійної справи позивачу була обчислена пенсія виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження.

На підставі довідки про заробіток, основний розмір пенсії від середнього заробітку становив 99914,55 грн (124893,1 (середньомісячний заробіток) * 80% (відсоток втрати працездатності)). Розмір пенсії з надбавками становив 75216,06 грн.

В подальшому, відповідач зменшив основний розмір пенсії від середнього заробітку до 25861,34 грн та листом від 16.10.2025 повідомив, що за результатами проведеного аналізу, з урахуванням відсутності в електронній пенсійній справі документів, які підтверджують роботу в зоні відчуження та довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження розрахунок пенсії з 01.09.2025 проведено відповідно до статті 59 Закону № 796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року Розмір пенсії починаючи з 01.09.2025 становить 20689,07 грн.

Позивач звертає увагу, що він 13.01.2026 звертався до відповідача щодо перегляду пенсійної справи і перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження виходячи з індивідуального коефіцієнту заробітної плати 14,01117, натомість, листом від 04.02.2026 вкотре повідомив про неможливість здійснення відповідного перерахунку, а також не було зазначено інформації щодо вчинення будь-яких дій для перевірки чи уточнення довідок про заробітну плату.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 17.03.2026 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Паперова пенсійна справа ОСОБА_1 перебуває на тимчасово окупованій російською федерацією території України. Матеріали паперової пенсійної справи ОСОБА_1 не оцифровано.

В електронній пенсійній справі ОСОБА_1 відсутні документи про періоди участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про заробітну плату за періоди виконання військового обов`язку/робіт в зоні відчуження.

У зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують роботу в зоні відчуження та довідки про заробітну плату, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 15.08.2025 проведено з 01.09.2025 перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 59 Закону № 796, із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2021.

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії ОСОБА_1 склав: 2,90126 = 6000,00 грн (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2021) х 5 / 10340,35 грн (середня заробітна плата за 2020 рік).

Розмір заробітної плати для обчислення пенсії склав 25861,34 грн (8913,83 грн х 2,90126).

Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 склав 20100,59 грн, а саме: 20689,07 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (25861,34 грн х 80%); 944,40 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи, 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни II-ї групи; 379,60 грн - додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; -1328,64 грн - обмеження в індексації з 01.03.2023; -633,84 грн - обмеження в індексації з 01.03.2025.

На думку відповідача, пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до вимог законодавства.

Ухвалою суду від 23.02.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 03.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі після усунення недоліків позовної заяви, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є особою з інвалідністю 2 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії та пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії по інвалідності, у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується паспортом громадянина України, карткою платника податків, посвідченням серії НОМЕР_2 та матеріалами пенсійної справи позивача.

Дослідженням протокольного рішення від 26.02.2025 № 909190174724 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 встановлено, що середньомісячний заробіток, з якого обчислено основний розмір пенсії, визначено в розмірі 124893,19 грн. Пенсію обчислено з таких складових: основний розмір пенсії від середнього заробітку (124893,19 грн х 80%) - 99914,55 грн, цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи - 50,00 грн, підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2361 грн) - 944,40 грн, додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. № 112 п. 5 - 379,60 грн, обмеження в індексації з 01.03.2023 - -12160,44 грн, обмеження в індексації з 01.03.2024 - -5107,00 грн, обмеження в індексації з 01.03.2025 - -8805,05 грн. Підсумок пенсії позивача (з надбавками) після перерахунку склав 75216,06 грн. Водночас, пенсію було обмежено максимальним розміром, тому розмір пенсії позивача з урахуванням обмеження склав 23610,00 грн.

Дослідженням протокольного рішення від 17.08.2025 № 909190174724 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 встановлено, що середньомісячний заробіток, з якого обчислено основний розмір пенсії, визначено в розмірі 25861,34 грн. Пенсію обчислено з таких складових: основний розмір пенсії від середнього заробітку (25861,34 грн х 80%) - 20689,07 грн, цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи - 50,00 грн, підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2361 грн) - 944,40 грн, додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. № 112 п. 5 - 379,60 грн, обмеження в індексації з 01.03.2023 - -1328,64 грн, обмеження в індексації з 01.03.2025 - -633,84 грн. Підсумок пенсії позивача (з надбавками) після перерахунку склав 20100,59 грн.

Згідно з наданим відповідачем розрахунком заробітку для обчислення пенсії, пенсію позивача з 01.09.2025 обчислено з середнього заробітку 8913,83 грн та індивідуального коефіцієнта 2,90126.

З іншого розрахунку заробітку для обчислення пенсії, наданого відповідачем вбачається, що пенсію позивача з 01.03.2025 було обчислено з середнього заробітку 8913,83 грн та індивідуального коефіцієнта 14.01117.

Представник позивача звернувся в інтересах позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою від 13.01.2026, в якій просив, серед іншого, провести перерахунок пенсії позивача із врахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження виходячи із індивідуального коефіцієнта заробітної плати 14,01117.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 04.02.2026 № 2273-676/П-02/8-1200/26 повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок каліцтва/захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕC (ступінь втрати працездатності - 80%), відповідно до норм Закону № 796. Паперова пенсійна справа ОСОБА_1 знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території України. В електронній пенсійній справі відсутні документи про періоди участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про заробітну плату за періоди виконання військового обов`язку/робіт в зоні відчуження. У зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують роботу в зоні відчуження та довідки про заробітну плату, з 01.09.2025 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року. Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії ОСОБА_1 складає: 2,90126 = 6000,00 грн (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2021) х 5 / 10340,35 грн (середня заробітна плата за 2020 рік). Розмір заробітної плати для обчислення пенсії - 25861,34 грн (8913,83 грн х 2,90126). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 після проведеного перерахунку складав 20100,59 гривень. З 01.01.2026 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, розмір пенсії складає 20194,19 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частина 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 10 Закону № 796-XII визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт в зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Згідно з статтею 59 Закону № 796-XII пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

При обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 54 Закону № 796-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).

Згідно з пунктом 1 згаданого Порядку цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3 тис. карбованців.

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою: П=ЗС х Кзс х Кв/100%

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663);

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Ск/К

де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках;

К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) (Кз1, Кз2, Кз3, ..., Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою: Кз=Зв/Зсм

де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зв - сума заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу),за період 1986-1990 років;

Зсм - показник середньомісячної заробітної плати (доходу) робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2431), за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років.

У разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стосовно яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою: Кзс= Зп (мін) х 5/ ЗС1,

де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс1 - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо на день призначення/ перерахунку пенсії відсутні дані про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, для обчислення пенсії за формулою, зазначеною в абзаці тринадцятому цього пункту, враховується середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, з наступним перерахунком пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо при цьому середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення/перерахунку пенсії у відповідному році, є меншим від середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, пенсія обчислюється з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року.

Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п`ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Отже, призначення пенсії та її розмір ставиться, в тому числі, у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження та/або мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством на певний рік.

З матеріалів справи слідує, що позивач є отримувачем пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ. З матеріалів пенсійної справи встановлено, що особовий рахунок за пенсійною справою позивача № 909190174724 відкритий 20.12.2004.

Розмір пенсії позивача, зокрема, з 01 березня 2025 року складав 75216,06 грн, який був обмежений максимальним розміром - 23610,00 грн.

Розмір пенсії було обчислено, зокрема, виходячи з середньомісячного заробітку 124893,19 грн (8913,83 грн (середній заробіток) х 14.01117 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення)).

Однак під час перерахунку пенсії з 01 вересня 2025 року пенсія позивачу перерахована зі зменшеного середньомісячного заробітку - 25861,34 грн у зв`язку із застосуванням при його обчисленні іншого коефіцієнта - 2,90126.

Відповідач у відзиві зазначив, що за результатами проведеного аналізу, з урахуванням відсутності в електронній пенсійній справі документів, які підтверджують роботу в зоні відчуження та довідки про заробітну плати, з 01 вересня 2025 року позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796-XII із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2021 року.

Водночас, суд зауважує, що жодною нормою пенсійного законодавства не передбачено права пенсійного органу на здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії у зв`язку з втратою пенсійних справ та документів, що в них зберігалися, та тим більш, здійснення такого перерахунку в меншому розмірі пенсії.

З наведеного вбачається, що внаслідок проведеного відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.09.2025, розмір пенсії суттєво зменшився, чим звужено обсяг прав позивача.

Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі № 294/220/14-ц зазначив, що потреба виправити минулу помилку, допущену державним органом, не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Також, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в ухвалі від 08.11.2019 у справі № 815/1226/18 Верховний Суд зазначив, що принцип належного урядування без сумніву є дотичним і до пенсійних спорів, адже особа-пенсіонер чи майбутній пенсіонер, як приватна особа, не має в своєму розпорядженні ані державного апарату, ані владних функцій. Сферою відповідальності саме держави є те, щоб пенсія була призначена особі вчасно та у правильному розмірі, а також виплачувалася та перераховувалася у напрямку збільшення без будь-яких затримок. І всі помилки та прорахунки в цій сфері є саме помилками, які могли з`явитись лише як наслідок «неналежного урядування».

Крім того, Європейським судом з прав людини напрацьована практика за якою пенсія включається в поняття майно в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном». Отже, при з`ясуванні змісту поняття «майно» недостатньо керуватися національним законодавством держав-учасниць Конвенції.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 07 листопада 2013 року у справі «Пічкур проти України» (заява № 10441/06, пункти 41- 43, 52) суд акцентував увагу на тому, що: якщо в Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства.

Водночас юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається ЄСПЛ не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

Так, у справі «Суханов та Ільченко проти України» ЄСПЛ зазначив, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (Заява № 68385/10 та №71378/10, пункт 35).

Отже, у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі легітимні очікування та майнові права (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява №12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

Тобто, коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв і, якщо людина очевидно підходить під ці критерії, це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, позбавлення права на пенсію або звуження обсягу цього права має здійснюватися на підставі принципу верховенства права (закону, який не повинен суперечити принципам верховенства права має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм).

Подібний правовий висновок викладено в рішенні Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 360/3611/20.

Також у контексті предмету спору слід звернути увагу, на підхід щодо застосування принципу «належного урядування», сформований Європейським судом з прав людини.

Так, в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Лелас проти Хорватії» (заява № 55555/08) ЄСПЛ наголосив, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків; ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу (пункт 74).

Отже, здійснюючи перерахунок пенсії у бік зменшення з вересня 2025 року, без будь-яких належних правових підстав на це, відповідач порушив принцип належного урядування та порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення.

До того ж, суд зазначає, що ведення обліку пенсійної справи та зберігання в ній відповідних документів, на підставі яких призначено пенсію, є обов`язком пенсійного органу, а не пенсіонера.

А відтак, не оцифрування відповідачем пенсійної справи позивача, втрата відповідачем документів, що містились у такій пенсійній справі, є відповідальністю відповідача, та не може мати негативних наслідків для прав та інтересів позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність перерахунку пенсії позивача з 01 вересня 2025 року, внаслідок якого її розмір суттєво зменшено без жодних правових підстав.

Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав в даному випадку позивача буде прийняття рішення про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача про перерахунок пенсії позивача від 17.08.2025 № 909190174724;

- зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.09.2025, виходячи з індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії в розмірі 14.01117.

Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату, суд зазначає, що такої довідки до матеріалів справи сторонами не надано та судом не встановлено її наявності в матеріалах пенсійної справи позивача, а також її реквізитів тощо.

При цьому, резолютивна частина судового рішення повинна бути викладена чітко, зрозуміло та не припускати неоднозначного тлумачення. Вона має містити конкретний алгоритм дій для відповідача, оскільки невизначеність судового акта робить його виконання неможливим або ускладненим.

Відтак, зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії на підставі документа, зміст якого судом не встановлено, суперечить принципам обґрунтованості судового рішення та ускладнить виконання такого рішення, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, виходячи з системного аналізу законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: Луганська область, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 17.08.2025 № 909190174724.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025, виходячи з індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії в розмірі 14.01117.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.04.2025.

Суддя О.М. Качанок