Рішення № 135516233, 07.04.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/1129/25

Провадження № 2/533/110/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

22 грудня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області через підсистему «Електронний суд» зі позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просив суд стягнути зі відповідачки на його користь суму заборгованості за кредитним договором № ДП0010853 у розмірі 20612,04 гривень, що складається зі :

- заборгованості за основною сумою боргу - 10919,12 грн;

- заборгованості за процентами - 8254,68 грн

- заборгованості за комісією - 1438,24 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідачки понесені судові витрати, що складаються зі судового збору у сумі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн. Розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника позивача - проти заочного розгляду справи не заперечував.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено судове засідання на 23 лютого 2026 року (а.с. 50-51).

Цією ж ухвалою суду запропоновано позивачеві ТОВ «Деал Фінанс Груп» протягом 20 днів з дня отримання ухвали надати до суду докази на підтвердження власних позовних вимог, зокрема факту видачі кредиту відповідачу (виписки за банківськими рахунками, меморіальні ордера, платіжні доручення, докази належності банківської платіжної картки тощо) за кредитним договором № ДП0010853. Копії доказів заздалегідь направити відповідачці, а докази направлення - надати суду.

30.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (а.с. 56), у якому позивач просив долучити до матеріалів справи копію договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-922 від 19.03.2024 (а.с. 57-64). Докази направлення долучених доказів відповідачці позивач не надав.

14.01.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду (а.с.71), у якій позивач повідомив, що у матеріалах справи містяться всі докази перерахування коштів відповідачці. Крім того, позивач повідомив, що він не може надати докази, які підтверджують зарахування коштів на банківську картку відповідачки, оскільки до відповідних доказів має доступ лише банківська установа, в якій відкритий картковий рахунок, та безпосередньо відповідачка.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 23 лютого 2026 року витребувано від АТ «Райффайзен Банк» інформацію та оголошено перерву у судовому засіданні до 07.04.2026 (а.с. 77-78).

04.03.2026 від АТ «Райффайзен Банк» надійшла витребувана ухвалою суду інформація (а.с.89-90).

Справу розглянуто 07.04.2026 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 3-5)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.01.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник/відповідач) укладено договір про надання кредиту № ДП 0010853 (надалі - договір кредиту), умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 12000,00 грн строком на 112 днів із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,9 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Комісія за надання кредиту складає 30,00 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 3600,00 грн).

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором № ДП1000853 виконав, зокрема здійснив перерахування коштів у сумі 12000,00 грн на номер платіжної картки № НОМЕР_1 .

14.10.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу № 14/10/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором кредиту № ДП 0010853.

Відповідно до реєстру прав вимог № 14/10/25 від 14.10.2025 - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу, у тому числі до відповідачки у сумі 20612,04 грн, з яких: 10919,12 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8254,68 грн - сума заборгованості за відсотками, 1438,24 грн - сума заборгованості за комісією.

При обґрунтуванні позовних вимог позивач посилався на статті 205,207 ЦК України, статті 3, 11, 12, 13 Закону України «Про електронну комерцію», правові висновки Верховного Суду України у справах № 524/5556/19 (постанова від 12 січня 2021 року), № 127/33824/19 (постанова від 07 жовтня 2010 року), № 732/670/19 (постанова від 09 вересня 2020 року), № 404/502/18 (постанова від 23 березня 2020 року), № 234/7159/20 (постанова від 10 червня 2021 року).

Позиція відповідача

Відповідачка ОСОБА_1 у розумінні п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлена про дату та місце судового розгляду справи (а.с. 80, 91-92). Відзив на позовну заяву у порядку, встановленому ст. 191 ЦПК України, та у строки, встановлені в ухвалі суду, не надала.

У зв`язку з ненаданням відзиву відповідачкою суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає положенням ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

31.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Майбіз»» (за договором - кредитодавець) та ОСОБА_1 (за договором - позичальник) укладено договір про надання кредиту № ДП 0010853 (надалі - кредитний договір), який було підписано електронним підписом позичальника (відповідачки), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 00m5J9Fn, про що свідчить п. 40, 42, 46 кредитного договору (а.с. 6-9, 12 (на звороті) - 16).

У кредитному договорі містяться терміни та визначення:

- Особистий кабінет - захищена частина вебсайту, яка доступна позичальнику для входу через вебсайт після його ідентифікації в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та/або за допомогою паролю до особистого кабінету, в якій позичальник має можливість надати кредитодавцю свої ідентифікаційні/персональні дані/доступ до ідентифікаційних/персональних даних, укладати з кредитодавцем кредитні договори, отримувати інформацію та документи, пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту (в т.ч. суму заборгованості за кредитом, строки погашення, інше), здійснювати дії щодо ініціювання продовження строку кредиту, укладання правочинів про продовження строки кредиту;

- Загальний розмір кредиту (кредит) - сума коштів, які надаються позичальнику за договором;

- Комісія - платіж який нараховується позичальнику за надання кредиту. Комісія нараховується одноразово та визначається у договорі.

Відповідно до п. 1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі: загальний розмір кредиту: 12000,00 грн, на засадах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «Майбіз» (далі - правила) https://bit.ly/4c20aiw (посилання).

Тип кредиту: кредит (п. 2 кредитного договору). Строк, на який надається кредит: 112 (днів) (п. 3 кредитного договору).

У п. 4 кредитного договору визначено порядок та умови надання кредиту: кредитодавець надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки позичальника, реквізити якої надані позичальником кредитодавцю з метою отримання кредиту протягом двох банківських днів з дня підписання цього договору. У випадку, якщо кредитодавець здійснює перерахунок коштів не у день укладання договору, а у наступні календарні дні, графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в цьому договорі, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий графік платежів розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті. Кредит вважається наданим в день перерахування кредитодавцем суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з даним пунктом договору.

Відповідно до п. 5 кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: процента ставка становить 0,9 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного у п. 3 цього договору… Черговість та дата погашення відбувається згідно з додатком № 1 графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. Детальні дати видачі кредиту та дати та терміни повернення кредиту та сплати процентів і комісії визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору. До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту. У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день…

Відповідно до п. 6 кредитного договору цілі/мета кредиту: кредит надається на споживчі цілі. Кредит може бути використаний позичальником для будь-якої мети, що не заборонена цим договором або чинним законодавством України.

У п. 10 кредитного договору зазначено, що комісія за надання кредиту становить: 3600,00 грн, яка нараховується одноразово у день підписання цього договору за ставкою 30 % від суми наданого кредиту та погашається позичальником відповідно до графіку платежів (додаток № 1 до цього договору). Протягом всього строку дії договору комісія не може бути збільшена кредитодавцем. Нарахування комісії за надання кредиту є правом кредитодавця, а не його обов`язком. Кредитодавець, без погодження з позичальником, може на свій розсуд зменшити нарахування комісії за видачу кредиту.

Згідно з п. 13 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом розраховується кредитодавцем у відповідності до правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 11.02.2021 за № 16, та становить 10623,43 річних та визначається у графіку платежів додаток № 1 до цього договору та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 14 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту складається із розміру суми кредиту, тобто суми коштів, яка надана позичальнику згідно з цим договором та загальних витрат за договором. Тобто витрати позичальника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням суми кредиту, включаючи проценти за користування та комісію за наданням кредиту, які сплачуються позичальником згідно з умовами цього договору та графіку платежів та становить 24058,24 гривень…

Пунктом 20 договору установлено: цей договір набирає чинності з дати надання кредитодавцем позичальнику обумовленого цим договором кредиту. Датою надання кредиту вважається дата списання відповідної суми з рахунку кредитодавця. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту набрання ним чинності відповідно до умов цього договору до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п. 26 кредитного договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит на умовах даного договору, нараховувати проценти в розмірі, вказаному в цьому договорі, а також мати інші права та обов`язки відповідно до умов цього договору, правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «МАЙБІЗ» https://bit.ly/4c20aiw (посилання), та чинного законодавства України.

Відповідно до п. 28 кредитного договору позичальник зобов`язаний використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту, комісії та процентів шляхом перерахування на рахунок кредитодавця, а також мати інші права та обов`язки відповідно до умов цього договору, правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «МАЙБІЗ» https://bit.ly/4c20aiw (посилання) та чинного законодавства України.

У відповідності до п. 36 кредитного договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що … позичальник ознайомлений з правом кредитодавця передавати іншій особі свої права кредитора за правочином відступлення права вимоги без згоди позичальника. При цьому кредитодавець зобов`язаний попередити позичальника про таке відступлення прав вимоги протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення в спосіб, передбачений цим договором.

У п. 40 кредитного сторони домовились, що примірник цього договору вважається отриманим позичальником, якщо кредитодавець його направив на електронну адресу, вказану позичальником в особистому кабінеті/договорі та/або безпосередньо в особистий кабінет. У випадку відправлення договору в особистий кабінет, позичальник приймає та підтверджує, що дані особистого кабінету є його контактними даними, які були ним зазначені під час укладення договору та які дають можливість позичальнику переглядати укладений договір, завантажити його на свій персональний комп`ютер або інший пристрій, створити копію на паперовому носії і таким чином отримати у формі, що унеможливлює зміну його змісту. В цьому випадку датою відправлення договору вважається дата, з якої позичальнику в особистому кабінеті стає доступним текст укладеного договору.

Згідно з п. 42 кредитного договору перед укладенням цього договору кредитодавцем була здійснена електронна ідентифікація позичальника для входу в особистий кабінет, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та з метою надання фінансових послуг позичальнику кредитодавцем залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги було використано один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації позичальника з урахуванням вимог, визначених нормативно- правовим актом Національного банку України з питань здійснення фінансового моніторингу:

- отримання через Систему Bank ID НБУ ідентифікаційних даних;

- отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої' КЕП власника ідентифікаційного документа;

- отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразового ідентифікатора otр-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником товариства та кваліфікованої' електронної' позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото;

- використання інструменту покладання шляхом отримання інформації від третьої' особи - суб`єкта первинного фінансового моніторингу про ідентифікацію, верифікацію клієнтів.

Сторони дійшли згоди збільшити строки позовної давності, що випливають зданих кредитних правовідносин до 5 років.

У п. 46 кредитного договору зазначені такі відомості щодо позичальника: ОСОБА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 : тел.: НОМЕР_3 ; паспортні дані; email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; кредитний договір ДП 0010853 від 31.01.2025; одноразовий ідентифікатор: 00m5J9Fn; відправлено 31.01.2025; введено: 31.01.2025 13:33:50.

Графіком платежів, що є додатком № 1 до кредитного договору № ДП 0010853 від 31.01.2025, передбачено та зазначено такі умови: дата видачі кредиту/дата платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період, види платежів, реальна річна процентна ставка, загальна вартість кредиту тощо (а.с. 10, 16(на звороті)-17)).

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «ФК «Майбіз» підтвердило, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ідентифікований ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Ідентифікація клієнта здійснювалась при укладенні таких договорів: номер договору - ДП 0010853; одноразовий ідентифікатор 00m5J9Fn; час відправки ідентифікатора позичальнику - 31.01.205; номер телефону/електронна пошта - НОМЕР_3 (а.с.17 на звороті).

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Майбіз» на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів від 19.03.2024 № ПГ-922, який укладений між компанією/ТОВ «ПрофітГід» (PSP Platon) та ТОВ «ФК «МАЙБІЗ», було перераховано кошти ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором №ДП 0010853; номер платежу 43832-67507-63144 (а.с. 18).

Відповідно до квитанції про виплату 31.01.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» здійснило перерахування коштів у сумі 12000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 18 (на звороті), 19).

Згідно з довідкою АТ «Райффайзен Банк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 89).

З виписки про рух коштів по рахунку НОМЕР_4 (банківська карта № НОМЕР_1 ) вбачається, що 31.01.2025 на банківський рахунок ОСОБА_1 відбулося зарахування переказу у розмірі 12000,00 грн (а.с. 90).

14.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Майбіз» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (фактор) укладено договір факторингу № 14/10/25 (далі -договір факторингу) (а.с. 20-23).

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб.

Згідно з п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін у порядку, визначеному цим договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «вчасно», є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказується в таких реєстрах (п. 4.1 договору факторингу).

Фактор сплачує клієнту 100 % ціни придбання протягом 5 робочих днів з моменту підписання відповідного реєстру прав вимог шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта (п. 4.2 договору факторингу).

З копії платіжної інструкції кредитового переказу від 28.10.2025 № 579936437.1 (а.с. 32) вбачається, що ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплатило ТОВ «ФК «Майбіз» грошові кошти у загальній сумі 450000,00 грн відповідно до договору факторингу № 14/10/25 від 14 жовтня 2025 року.

З реєстру прав вимоги № 14/10/25 (а.с.27 (на звороті) - 28) вбачається, що ТОВ «Деал Фінанс груп», на умовах передбачених договором факторингу № 14/10/25 від 14.10.2025, набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № ДП 0010853 у загальній сумі 20612,04 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10919,12 гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом - 8254,68 грн; та заборгованість по комісії з надання позики - 1438,24 гривень.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № ДП 0010853 від 31.01.2025 вбачається, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за договором станом на 12.12.2025 утворилася заборгованість у розмірі 20612,04 грн, яка складається зі заборгованості за кредитом - 10919,12 грн; за процентами - 8254,68, за комісією - 1438,24 грн (а.с. 29-31).

З цього ж розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося за період з 31.01.2025 по 22.05.2025 (112 днів) з розрахунку 0,90 % за кожен день користування кредитом.

Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою було здійснено часткове погашення заборгованості у загальній сумі 6229,00 грн, з яких тіло кредиту погашено на суму 1080,88 грн, заборгованість за процентами погашена на суму 2957,36 грн, комісія - 2167,76 грн.

Застосовані судом норми права та висновки Верховного суду

Відповідно до ст. 205 ЦК України (ЦКУ) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

За ст. 642 ЦКУ відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».

Так, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За ч. 6 ст. 11 цього ж закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 (справа № 404/502/18), від 09.09.2020 (справа № 732/670/19) дійшов такого висновку:

«Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Договір в спрощеній формі шляхом обміну, наприклад, електронними листами та іншими засобами електронної комунікації, або договір, який укладається шляхом приєднання до нього можна підписати з використанням:

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Однак важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.»

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (610 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2025 між ТОВ «ФК «Майбіз» (первісний кредитор) та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про надання кредиту, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 12000,00 грн.

Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками такий договір прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачки на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачкою та первісним кредитором не було б укладено.

Факт укладення кредитного договору та факт видачі кредиту належним чином підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи.

Так, підписання договору відповідачкою підтверджується змістом кредитного договору та додатків до нього, які містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідачки; податковий номер відповідачки, номер телефону; номер банківської картки (що за повідомленням банку належить відповідачці); адресу місця проживання, що співпадає зі зареєстрованим місцем проживання відповідачки, зазначеним у Єдиному державному демографічному реєстрі (а.с. 49).

Доказів підписання договору від імені відповідачки іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачка суду не надала, про таке не повідомляла, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надала.

Отже, суд уважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення кредитного договору саме відповідачкою.

Відповідно до умов кредитного договору його сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму кредиту; строк, на який надається кредит; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування кредитом, комісія тощо).

Згідно з умовами кредитного договору відповідачка зобов`язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідачка у повному обсязі кредит не повернула.

Доказів проведення повного розрахунку за отриманим кредитом з первісним кредитором чи з позивачем як новим кредитором матеріали справи не містять.

Отже, відповідачка умови кредитного договору порушила та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти не повернула.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за кредитом, арифметичних чи логічних помилок та неузгодженостей не виявив.

Заборгованість за процентами нарахована правильно, виходячи з процентної ставки, що була узгоджена сторонами у договорі 0,90 % у день користування кредитом (п. 5). Такі проценти нараховані у межах строку кредитування, встановленого кредитним договором, - за 112 днів правомірного користування кредитом (п. 2).

Відповідає умовам договору (п. 10) й пред`явлений до стягнення розмір заборгованості за комісією у сумі 1438,24 грн.

Під час здійснення розрахунку заборгованості первісним кредитором було враховано суми платежів. Здійсненні відповідачкою у рахунок погашення заборгованості.

Відповідачка наведене у позовній заяві не спростувала, своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористалась, доказів сплати заборгованості за кредитним договором первісному кредитору чи позивачеві у повному обсязі, або доказів на спростування отримання кредиту - до суду не надала.

Позивач ТОВ «Деал Фінанс Груп» набув право грошової вимоги до відповідачки на підставі договору факторингу, який відповідачкою не оспорювався. Отже, позивач станом на дату розгляду справи в суді є кредитором по відношенню до відповідачки та має законне право вимоги до відповідачки, що ґрунтується на договорі.

Ураховуючи викладене, суд уважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, а саме стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 20612,04 грн, у тому числі: 10919,12 грн (тіло кредиту), 8254,68 грн (проценти за користування кредитом), 1438,24 (комісія). Суд уважає такі вимоги обґрунтованими, підставними та доведеними доказами, що містяться у матеріалах справи.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2422,40 грн (а.с. 1, 2).

З урахуванням того, що позов позивача підлягає задоволенню суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору з відповідачки на користь позивача у сумі 2422,40 грн.

Крім того позивач просив стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн, на підтвердження яких надав відповідні докази.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У відповідності до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):

1) договір про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року № 22-08/25-ДІЛ, укладений між адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (клієнт) (а.с. 32 (на звороті -35), відповідно до умов якого правнича допомога, що надається за цим договором, полягає у здійсненні адвокатом комплексу заходів, спрямованих на стягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржників за договорами позики, право вимоги за якими належить клієнту, у судовому порядку, а також у здійсненні захисту прав та інтересів клієнта, пов`язаних із стягненням заборгованості з боржників у спорах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як клієнтом, так і адвокатом, по стягненню заборгованості у судовому порядку (п. 1.1); за послуги, надані адвокатом, клієнт протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту про приймання-передачі наданої правничої допомоги (додаток № 2 до цього договору) та отримання від адвоката відповідного рахунку, сплачує винагороду на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правничої допомоги шляхом безготівкового перерахування клієнтом на поточний рахунок адвоката, вказаний у цьому договорі (п. 4.2);

2) акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, відповідно до якого клієнт передав, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надати правничу допомогу щодо справ, у тому числі щодо ОСОБА_1 (а.с. 36);

3) витяг з акту приймання - передачі наданої правничої допомоги від 08.12.2025 № 3-ДІЛ за договором про надання правничої допомоги від 22.08.2025 № 22-08/25-ДІЛ (а.с. 35 на звороті), відповідно до якого за надані послуги з правничої допомоги клієнт сплачує адвокату винагороду, у тому числі й за надання правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 у розмірі 4500,00 грн, яка складається зі: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500,00 грн; судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді) - 4000,00 грн;

4) платіжну інструкцію від 11.12.2025 № 579936563.1, відповідно до якої ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплатило адвокату Ткаченко Юлії Сергіївні суму за актом приймання наданої правничої допомоги від 01.12.2025 №3-ДІЛ за договором про надання правничої допомоги від 22.08.2025 № 22-08/25/ДІЛ (а.с. 37 на звороті).

Позивачем надано усі необхідні докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у тому числі: розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі та докази на підтвердження фактичної сплати суми гонорару. Такі докази завчасно були направлені відповідачці.

Відповідачка клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги не заявляла.

Оскільки позовна заява позивача підлягає задоволенню, суд, керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 141, 137 ЦПК України, приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 4500,00 грн.

На думку суду, судові витрати, понесені позивачем, у такому розмірі відповідають критеріям реальності (їх дійсності та необхідності), розумності та не є явно несправедливими.

Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 282 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за кредитним договором від 31.01.2025 № ДП 0010853 у загальному розмірі 20612 гривень 04 копійки.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судовий збір у сумі 2422 гривні 40 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40-3, місто Ірпінь, Бучанський район, Київська область, 08205; ідентифікаційний код юридичної особи: 44280974; адреса електронної пошти: dealfinance@vskgroup.com.ua; тел.: 0443345462).

Представник позивача: адвокат Ткаченко Юлія Олегівна (місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40-3, місто Ірпінь, Бучанський район, Київська область, 08205; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; тел.: НОМЕР_6 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; тел.: НОМЕР_7 ).

Повне рішення суду складено та підписано суддею 07.04.2026.

Суддя В.П. Козир