Ухвала суду № 135504835, 10.03.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/7528/25

Провадження № 1-кп/331/441/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12025082020001010 від 15.11.2025 року, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого як ВПО за адресою АДРЕСА_1 , тимчасово проживає у покинутій будівлі за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України

за участі:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор клопотав про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 .. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на фактичні обставини інкримінованого злочину, які були встановленні під час досудового розслідування, які у повному обсязі викладені у тексті обвинувального акту. Також, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Наявність ризиків обґрунтовує поведінкою обвинуваченого у суді, а саме перебування у розшуку під час розгляду кримінального провадження відносно нього в суді. Зазначила, що ОСОБА_3 не має місця проживання в м. Запоріжжя, не працевлаштований, що вказує на те, що вчинення корисливих злочинів є єдиним джерелом доходу, також обвинувачений не має соціальних зв`язків, раніше судимий.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Обвинувачений заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав, що не бажає перебувати в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Зазначив, що не мав на меті переховуватись від суду, що отримавши повістку в суд, буде з`являтись у судові засідання.

Захисник зазначив про можливість застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, оскільки ОСОБА_3 має ряд хронічних захворювань, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав разом із цивільним позовом, таким чином у обвинуваченого не має сенсу переховуватись від суду.

Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, встановив наступне.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082020001010 від 15.11.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Ухвалою суду від 16.02.2026 року обвинувачений ОСОБА_3 у зв`язку із неодноразовою неявкою у судове засідання був підданий примусовому приводу.

Під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При вирішенні питання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується фактом направлення обвинувального акту до суду, що може свідчити про те, що сторона обвинувачення зібрала достатньо доказів для того, щоб доводити винуватість особи перед безстороннім судом.

При вирішенні питання щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить із необхідності уникнення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, про які зазначено стороною обвинувачення у клопотанні, із ступеня тяжкості злочину та особи обвинуваченого.

Наявність ризику переховування підтверджується поведінкою обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, який неодноразово у судові засідання не з`являвся, як наслідок був оголошений у розшук. Як пояснив у судовому засіданні сам обвинувачений, він змінив місце проживання, заходів до того, щоб повідомити суд про своє місцеперебування чи контактні дані не вчиняв.

Суд також оцінює ризик повторного вчинення кримінального правопорушення як високий з огляду на те, що обвинувачений був раніше засуджений, у тому числі за вчинення корисливих кримінальних правопорушень.

На недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою вказує те, що обвинувачений раніше засуджений, стійких соціальних зв`язків не має, що підтверджує наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він може ухилятися від участі у судових засіданнях, крім того, може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

На підтвердження незадовільного стану здоров`я ОСОБА_3 стороною захисту не надано будь-яких доказів.

Застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого в повній мірі буде відповідати меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5ст. 182 КПК України застава визначається залежно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення.

Керуючись 178, 179,194, 217, 314-316 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити з 16 години 30 хвилин 10 березня 2026 року до 08 травня 2026 року включно.

Встановити заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA928201720355289002015001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. У призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу застава за ОСОБА_3 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-повідомити письмово прокурора та суд протягом доби після звільнення про засоби зв`язку (номер телефону) та адресу місця проживання;

-повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, зміну засобів зв`язку протягом 24 год.

-прибувати за кожною вимогою прокурора або суду;

-не спілкуватися зі свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні;

-не відлучатися з меж міста Запоріжжя без дозволу прокурора або суду.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від обвинуваченого, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений 13 березня 2026 року о 15 год. 10 хв.

Суддя: ОСОБА_1