Ухвала суду № 135498382, 02.04.2026, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Справа №377/635/25

Провадження №2/377/17/26

02 квітня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В.,

представника позивачів адвоката Попової І.С. ( в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),

відповідача Лещенко О.І. ( в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),

представника відповідача адвоката Поліщук С.Ю. ( в режимі відеоконференції поза межами приміщенні суду),

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє представник адвокат Попова Ірина Сергіївна, до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди матері,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника адвоката Попову Ірину Сергіївну засобами поштового зв`язку звернулись до суду з позовом про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди матері. З урахуванням заяви про зміну підстав позову, просять:

- надати ОСОБА_1 дозвіл на тимчасовий виїзд у період з 20.06.2026 по 10.08.2026 з України до Албанії малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не досягла 16-річного віку без згоди та супроводу матері ОСОБА_3 ;

- надати ОСОБА_2 дозвіл на тимчасовий виїзд у період з 20.06.2026 по 10.08.2026 з України до Албанії малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не досягла 16-річного віку без згоди та супроводу матері ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 28 липня 2025 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Ухвалою судді від 02 вересня 2025 року після усунення недоліків прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Під час підготовчого провадження представник відповідача адвокат Поліщук С.Ю. подала до суду клопотання (заяву) про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору. Посилалась на безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки згідно з п. 23 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ № 179 від 01.03.2022 ) виїзд за межі України дітей, які не досягли 16- річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. Тобто, виїзд дитини з одним із батьків під час воєнного стану здійснюється на підставі паспорта громадянина України та/або свідоцтва про народження дитини. Виїзд онуки/онука з бабусею/дідусем здійснюється на підставі паспорта дитини та/або свідоцтва про народження та письмової заяви одного із батьків, завіреної відповідним органом опіки та піклування. Аналіз зазначених нормативно-правових актів вказує на те, що підстав для звернення до суду у позивачів з проханням ухвалити судове рішення про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу матері з батьком чи бабусею на період воєнного стану не існує, а отже і предмет спору як станом на час звернення до суду, так і станом на даний час в межах цивільної справи № 377/635/25 відсутній. Додатковим підтвердженням доцільності закриття провадження по справі та відсутності у позивачів підстав на звернення до суду є висновок органу опіки та піклування в особі Вишгородської міської ради від 16.10.2025 № 523, який затверджений рішенням міської ради № 523, відповідно до якого орган опіки та піклування, як установа яка діє в інтересах дітей, визначив недоцільним надання дозволу позивачам на виїзд /виїзди ОСОБА_4 , оскільки дане право надане законодавцем. ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_5 та одночасно співпозивачем в рамках даної справи. Відповідно, з його сторони до матеріалів справи мало би бути надано докази відправки рекомендованого листа із повідомленням про вручення на ім`я ОСОБА_3 щодо отримання від неї згоди на виїзд дитини за межі України з відповідною метою. Проте, матеріали справи таких доказів не містять.

Представник позивачів адвокат Попова І.С. подала до суду заперечення на клопотання (заяву) про закриття провадження у справі, просила відмовити в задоволенні вказаного клопотання. Посилалась на те, що до позовної заяви долучені докази, які вказують на наявність спору між сторонами, зокрема, листування, в якому відповідач відмовляє ОСОБА_1 надати дозвіл на поїздку дитини до Іспанії та sms- листування, в якому відповідач відмовляє ОСОБА_2 у поїздці спільної дочки. Також до матеріалів цивільної справи долучені докази, які вказують на систематичну відмову відповідача ОСОБА_2 у спільному відпочинку дочки з батьком. в тому числі на території України.

У підготовчому засіданні представник позивача адвокат Попова І.С. просила відмовити в задоволенні вказаного клопотання (заяви), посилаючись на доводи, викладені в поданих запереченнях.

Представник відповідача адвокат Поліщук С.Ю. та відповідач ОСОБА_3 подане клопотання ( заяву) підтримали та просили задовольнити з викладених у ньому підстав.

Інші учасники справи у призначене підготовче засідання не з`явились, про дату, час і місце якого повідомлені належним чином.

Заслухав пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, дослідив матеріали справи, необхідні для вирішення поданого клопотання (заяви), суд дійшов такого висновку.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року в справі №638/3792/20.

Таким чином, для закриття провадження у справі після його порушення суд повинен виявити обставину відсутності предмету спору- об`єкту спірного правовідношення з приводу якого виник спір, певної матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , яка є бабусею, та позивач ОСОБА_2 , який є батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулись до суду з позовом про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди матері та, змінив підстави позову, просять надати їм дозвіл на тимчасовий виїзд у період з 20.06.2026 по 10.08.2026 з України до Албанії малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не досягла 16-річного віку, без згоди та супроводу матері ОСОБА_3 .

Стороною відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в тому числі відзив на позовну заяву в уточненій редакції.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною другою статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Твердження представника відповідача щодо наявності нормативно правового акту, який регулює порядок виїзду дитини з одним із батьків та онуки/онука з бабусею/дідусем під час воєнного стану, зокрема Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (зі змінами та доповненнями, в тому числі і внесеними постановою КМУ № 179 від 01.03.2022 року та наявність висновку органу опіки та піклування в особі Вишгородської міської ради від 16.10.2025 № 523, затвердженого рішенням міської ради №523, не перешкоджає розгляду справи, та буде досліджуватись судом під час розгляду справи по суті.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.

З урахуванням того, що предмет спору на час розгляду справи у суді не припинився та між сторонами наявний спір щодо надання згоди матері дитини, яка є відповідачем у справі, на організацію спільного відпочинку малолітньої дочки з батьком та бабою, в тому числі і за межами території України, то суд доходить висновку про відсутність на даній стадії судового розгляду підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись статтями 255, 259-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Поліщук Світлани Юріївни про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 06 квітня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич