Ухвала суду № 135498381, 02.04.2026, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Справа №377/635/25

Провадження №2/377/17/26

02 квітня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої -судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В.,

представника позивачів адвоката Попової І.С. ( в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),

відповідача Лещенко О.І. ( в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),

представника відповідача адвоката Поліщук С.Ю. ( в режимі відеоконференції поза межами приміщенні суду),

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє представник адвокат Попова Ірина Сергіївна, до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди матері,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Славутицького міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє представник адвокат Попова Ірина Сергіївна, до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди матері.

Під час підготовчого провадження представник відповідача адвокат Поліщук С.Ю. заявила клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу (в порядку частини четвертої статті 135 ЦПК України), відповідно до якого просила зобов`язати позивачів внести на депозитний рахунок суду 40 000,00 грн для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Клопотання обґрунтоване тим, що позовна заява є завідомо безпідставною, оскільки згідно з положеннями абзацу 13 пункту 23 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ № 179 від 01.03.2022), виїзд за межі України дітей, які не досягли 16- річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. Крім того, норми ЦПК України прямо забороняють учасникам справи зловживати своїми процесуальними правами. Зловживанням, при цьому, визнається подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер ( пункт 3 частини другої статті 44 ЦПК України).

У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, наведеному у відзиві на позовну заяву, представник відповідача вказала очікуваний розмір витрат відповідача 40 000,00 грн, з яких на момент подання відзиву на позовну заяву відповідач понесла у розмірі 8 000,00 грн за подачу відзиву на позовну заяву. Крім того, представник відповідача надала до суду: договір про надання правової допомоги №82/1/1-25 від 08.09.2025, укладений відповідачем з адвокатським бюро «Світлани Поліщук»; додаток до договору про надання правової допомоги, в якому визначений розмір послуг правової допомоги; платіжну інструкцію від 15.09.2025 про сплату послуг правової допомоги на суму 8 000,00 грн; рахунок-фактуру №107 від 12.09.2025 на суму 8 000,00 грн.

Представник позивачів адвокат Попова І.С. подала до суду заперечення на клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу. Вказувала на відсутність підстав вважати, що спір, який розглядається в межах цієї цивільної справи, має штучний характер або є таким, що спрямований на створення преюдиційного значення у будь-якій іншій справі, оскільки позивачі вперше звернулися до суду із зазначеним позовом, будь яких інших справ, де вказані особи являються стороною у справі та спорів щодо участі одного із батьків у вихованні дитини немає. До позовної заяви надані докази, які підтверджують наявність спору між сторонами, зокрема листування, в якому позивач відмовляє ОСОБА_1 взяти онуку у поїздку до Іспанії. Саме лише посилання представника відповідача на те, що на її думку позивачі звернулись до суду з безпідставним позовом, не може свідчити про зловживання процесуальними правами з огляду на право кожної особи на звернення до суду, визначене частиною першою статті 4 ЦПК України.

У підготовчому засіданні представник відповідача адвокат Поліщук С.Ю. та відповідач ОСОБА_3 подане клопотання підтримали та просили задовольнити з підстав у ньому викладених.

Представник позивачів адвокат Попова І.С. заперечувала щодо клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на доводи, викладені у запереченнях на вказане клопотання.

Інші учасники справи у призначене підготовче засідання не з`явились, про дату, час і місце якого повідомлені належним чином.

Заслухав пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, дослідив матеріали справи, необхідні для вирішення поданого клопотання, суд дійшов такого висновку.

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилом частини другої цієї статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з пунктами 2, 4, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 135 ЦПК України суд може зобов`язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Відповідно до частини четвертої цієї статті як захід забезпечення судових витрат, суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або

2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування ( частина п`ята статті 135 ЦПК України).

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду ( частина шоста статті 135 ЦПК України).

У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141, 142 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п`яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу ( частина сьома статті 135 ЦПК України).

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що забезпечення судових витрат це є правом суду, а не обов`язком.

Відповідно до частин першої та другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом ( частина четверта статті 44 ЦПК України).

Суд зазначає, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень.

Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Суд вважає за неприпустиме надавати на цій стадії судового розгляду будь-які оцінки щодо поданих сторонами доказів та утримується від передчасних висновків щодо обґрунтованості позову та його правових підстав, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, їх належність, допустимість, достовірність оцінюється як кожний окремо, так і їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приймаючи рішення на стадії ухвалення рішення.

Разом із тим, сторона відповідача не довела, які саме необґрунтовані дії сторони позивачів були здійснені в ході розгляду даної справи та в чому вони полягали, зокрема: чи діяла сторона позивачів недобросовісно; чи має сторона позивачів на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача та третіх осіб; чи були дії позивачів умисні та який ступінь їх вини та чим це підтверджується.

При цьому, слід врахувати, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу 40 000,00 грн на цій стадії судового розгляду справи є очікуваним та попереднім.

Крім того, суд зауважує, що забезпечення судових витрат - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті ухвалення судом рішення не на користь позивача. Забезпечення судових витрат застосовується для забезпечення можливого, а не фактичного відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу за час розгляду справи по суті.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що сторона відповідача не довела та суд не встановив жодної з підстав, визначених частиною четвертою статті 135 ЦПК України, які є необхідними для забезпечення судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи, а тому подане клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 135, 258-259, 260-261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Поліщук Світлани Юріївни про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу (в порядку частини 4 статті 135 ЦПК України) відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 06 квітня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич