Постанова № 13549168, 20.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 січня 2011 р. № 2-а- 9558/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чалого І.С.,

при секретарі судового засідання Ульященко Л.М.,

за участю представників сторін:

позивача Лавренюк Т.А.

відповідача Федоренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.06.2010 р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова задоволено частково, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2008 р. в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2007 р. № 00033022305/0, від 09.10.2007 р. № 0003302305/1, від 20.12.2007 р. № 0003302305/2, від 13.03.2008 р. № 0003302305/3 на суму 327393,00 грн. (в т.ч. 218262,00 грн.- основний платіж та 109131,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції). Справу в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду. В частині скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2007 р. № 00033022305/0, від 09.10.2007 р. № 0003302305/1, від 20.12.2007 р. № 0003302305/2, від 13.03.2008 р. № 0003302305/3 на суму 29510,00 грн. (в т.ч. 24592,00 грн.- основний платіж та 4918,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) залишено без змін.

В обґрунтування фактичних підстав збільшення валових витрат за 1 півріччя 2006 року в сумі 873 047,00 грн., не врахованих у минулих податкових періодах (в декларації за 2005 рік) у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у наступному звітному податковому періоді позивач, зазначає, що помилка, а саме: не декларування валових витрат у розмірі 873047,00 грн. по рядку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2006 року була виявлена платником податку у 1-му півріччі 2006 року, про що було повідомлено податковий орган, а саме: на адресу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було надіслано «Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» за 1 квартал 2006 року, в якому було зазначено витрати, які були не враховані в обчисленні валових витрат попереднього звітного періоду у розмірі 873047,00грн. по рядку 05.2 декларації. З уточнюючим розрахунком було надіслано до податкового органу пояснення, що сума у розмірі 873047 грн. - це собівартість реалізованої іноземної валюти, яка не була задекларована в декларації з податку на прибуток за 2005 рік.

За 2005 рік валові витрати, пов'язані з курсовими різницями за зовнішньоекономічними контрактами, які не були враховані в декларації за 2005 рік склали 873 047,00 грн.

Також, позивач зазначає, що перевіряючим у ході проведення перевірки за результатами якої було складено оскаржувані податкові рішення, надавалися оригінали усіх документів, які підтверджували виявлення помилки у 1-му півріччі 2006 року.

Представник Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" у судовому засіданні вимоги адміністративного позову підтримав, надав пояснення аналогічні обставинам справи, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, проти позову заперечує, вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В обґрунтування своїх заперечень, представник відповідача зазначає, що в порушення п.п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем неправомірно були задекларовані валові витрати, як не задекларовані витрати минулих податкових періодів, та виявлені в майбутніх податкових періодів, оскільки період, за який виявлені помилки, вже був перевірений податковим органом, й сума валових витрат була підтверджена як перевіряючими, так і посадовими особами платника податків.

Суд, вислухавши думку представника позивача та представника відповідача, повно та всебічно дослідивши докази у справі, дійшов наступного висновку.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Каіс»(надалі УА СП ТОВ «Каіс») з питань дотримання вимог податкового законодавства, іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р. та валютного законодавства за період з 01.09.2006р. по 31.03.2007р., яка була оформлена Актом від 03.08.2007р. №6111/2305/20023279.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки від 03.08.2007р. №6111/2305/20023279, відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 14.08.2007р. №00033022305/0 про визначення позивачу податкового зобовязання за порушення п.п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у розмірі 327393,00 грн. 218262,00 грн. основний платіж та штрафна (фінансова) санкція у розмірі 109131,00 грн.)

Не погодившись з цим рішенням, позивачем було розпочато процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень на підставі п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181 (далі Закон №2181).

Рішеннями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області та Державної податкової адміністрації України скарги позивача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - залишені без змін.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення п.п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: до складу валових витрат безпідставно віднесені суми витрат у вигляді самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів у 2 півріччі 2006 року.

Щодо порушення п.п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” відповідач в акті перевірки зазначає, що відхилення у складі валових витрат 1-му півріччі 2006 року на суму 873047,00 грн. виникли у звязку з тим, що підприємством до складу валових витрат безпідставно віднесені суми витрат у вигляді самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів. Дана сума витрат це витрати 2005 року, не враховані при наданні декларації з податку на прибуток за 2005 рік. Відповідач зазначає, що відповідно до попереднього акту перевірки (Акт перевірки від 13.06.2006р. №3768/2320/20023279) сума валових витрат була підтверджена як перевіряючими, так і посадовими особами платника податків. Зауважень та заперечень до попереднього акту не надходили.

На підставі цього робиться висновок, що позивачем неправомірно задекларувало валові витрати у декларації за 1-е півріччя 2006 року.

Документи, надані до суду, свідчать про те, що помилка, а саме не задекларовані валові витрати в розмірі 873047,00 грн. у 2005 році, була виявлена платником податку у 1-му півріччі 2006 року, про що було повідомлено податковий орган надісланням «Уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок»за 1 квартал 2006 року, в якому було зазначено витрати, які були не враховані в обчисленні валових витрат попереднього звітного періоду в розмірі 873047,00 грн. по рядку 05.2 декларації. Цей уточнюючий розрахунок було надіслано на адресу податкового органу 15 травня 2006 року, про що свідчить поштовий штемпель.

Судом не приймаються ствердження відповідача, що ніяких зауважень та заперечень щодо висновків Акту перевірки від 13.06.2006р. №3768/2320/20023279 від позивача не надходило, оскільки ще в травні 2006 року, тобто в момент перевірки позивачем було направлено до податкового органу «Уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок».

Також, як вбачається з листа УА СП ТОВ «Каіс», який наданий до матеріалів справи, позивачем було повідомлено відповідача про те, що при складені декларації по податку на прибуток за І квартал 2006 року підприємством не відображена собівартість реалізованої валюти та проценти сплачені банкам по кредитам, чим було завищено об'єкт оподаткування по даним 2005 року на 873047, 00 грн.

В судовому засіданні були наданні первинні документи, які підтверджують валові витрати пов'язанні з курсовими різницями реалізованої банком іноземної валюти позивача та проценти які були сплачені банку за цю реалізацію, а саме:

- контракт УА СП ТОВ «Каіс»(Україна) з ТОВ " Славута-Трейд" (Росія);

- договір УА СП ТОВ «Каіс»(Україна) з УП "Зернобелокторг"(Бєларусь);

- митні декларації;

- рахунки -фактури;

- заяви УА СП ТОВ «Каіс»про продаж банком іноземної валюти;

- меморіальні валютні ордери;

- свідоцтва по операціям на міжбанківському валютному ринку України.

На підставі вищезазначених документів судом встановлено, що дійсно валові витрати за 2005 рік в розмірі 873047, 00 грн., пов'язані з курсовими різницями за зовнішньоекономічними контрактами, які не були враховані в декларації за 2005 рік.

Згідно з пп. 11.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у першому абзаці цього підпункту.

Згідно п. 7.3.5. п. 7.3. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

Відповідно до п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до валових витрат відносяться суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у звязку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобовязання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до цієї норми Закону, платник податку має право в випадку виявлення помилок, повязаних з невіднесенням до валових витрат сум витрат, неврахованих в минулих податкових періодах, задекларувати такі валові витрати саме в тому податковому періоді, в якому ці помилки були виявлені.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно і відповідно до п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” були задекларовані валові витрати 2005 року, самостійно виявлені в 1-му півріччі 2006 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.08.2007 р. № 00033022305/0, від 09.10.2007 р. № 0003302305/1, від 20.12.2007 р. № 0003302305/2, від 13.03.2008 р. № 0003302305/3 на суму 327393,00 грн. (в т.ч. 218262,00 грн.- основний платіж та 109131,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 25.01.2011 року.

Суддя І.С.Чалий