Постанова № 13549169, 27.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 січня 2011 р. № 2-а- 13190/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

суддів - Волкової Л.М., Зінченко А.В.

за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Альта ЛТД" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

ТОВ фірма "Альта ЛТД" звернулося до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 13.10.2010 р. № 0002062302/0 щодо нарахування йому податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 246552,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Малахова Н.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Крицька Ю.О. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, в зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість", за що у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ фірма "Альта ЛТД" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої 30.09.2010 року було складено акт перевірки № 4479/23-212/21265808, де були зафіксовані порушення вимог пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого, на думку відповідача, ТОВ фірмою "Альта ЛТД" було занижено податок на додану вартість на загальну суму 164368,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0002062302/0 від 13.10.2010 року, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 246552,00 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.

Судом встановлено, що перевіркою, проведеною відповідним податковим органом були встановлені вищезазначені порушення податкового законодавства.

Так, висновок відповідача стосовно заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 246552,00 грн., викладений в акті перевірки, не містить обґрунтованих даних, які відповідно до приписів чинного законодавства України дають підстави вважати, що дійсно ТОВ фірмою "Альта ЛТД" допущено вищезазначене порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки ЄДРПОУ основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля сільськогосподарською технікою, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, спеціалізовані будівельні роботи, ремонт, технічне обслуговування та монтаж інших машин для сільського ті лісного господарства.

Під час здійснення господарської діяльності позивачем були укладені договори на поставку сільськогосподарської техніки.

Таким чином, в березні 2009 р. позивач придбав товар сільськогосподарського призначення у певних постачальників, передача ТМЦ була оформлена видатковими накладними, були виписані податкові накладні, а придбаний товар був сплачений по безготівковому розрахунку, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами.

Виходячи з приписів пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (робіт, послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 7.2.6 даного Закону встановлює, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

За змістом підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.2 Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що податкові накладні видані позивачу повністю відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином податкова накладна є єдиним документом, необхідним для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Так, судом встановлено що у позивача є в наявності податкові накладні на підтвердження усієї суми ПДВ, заявленої в податковий кредит та до бюджетного відшкодування за перевірений період.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що товариство правомірно включило до податкового кредиту суму у розмірі 164368,00 грн., яка підтверджена податковими накладними, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім у власній господарській діяльності.

Зазначені податкові накладні датовані березнем 2009 року були отримані позивачем від контрагентів в травні 2009 року, тоді ж ТОВ фірмою "Альта ЛТД" сума ПДВ, указана в них, була включена в склад податкового кредиту за травень 2009 року, при цьому остання не була завищена за рахунок повторного включення цих податкових накладних, тобто, за березень 2009 року.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, відповідна сторона - ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160 КАСУ, ст.19 Конституції України, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України "Про податок на додану вартість", суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 13.10.2010 р. № 0002062302/0 по податку на додану вартість в розмірі 246552,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ- з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 28.01.2011 року.

Головуючий - суддя Самойлова В.В.

Судді Волкова Л.М.

Зінченко А.В.