Постанова № 13549166, 24.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 січня 2011 р. № 2-а- 15615/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.,

за участі:

представника позивача Шовкопляс В.В.,

представника відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі

Харківської області

до Відкритого акціонерного товариства "Вільшанська меблева фабрика"

простягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області звернулося (далі - УПФУ в Дергачівському районі) до суду з адміністративним позовом до Харківського обласного управління Відкритого акціонерного товариства "Вільшанська меблева фабрика" (далі - ВАТ "Вільшанська меблева фабрика") про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 4041,16 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05 листопада 1991 року №1788-XII з наступними змінами та доповненнями (далі Закон України №1788-XII) за жовтень та листопад 2010 року у розмірі 4041,16 грн. (за списком №2). Оскільки, станом на день звернення до суду відповідачем добровільно не відшкодована сума заборгованості, понесена позивачем на виплату та доставку пенсій, просив суд стягнути їх примусово.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. 21.12.2010 року поштове відправлення на імя відповідача повернулося до суду з відміткою пошти - організація вибула. Відповідно до ч.8 ст.35 КАС України вважається, що відповідачу належним чином доставлено ухвалу за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що таке відправлення вручено належним чином. Про дату, час та місце розгляду справи 24.01.2011 року відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується телефонограмою від 12.01.2011 року. До початку судового засіднання заперечень та клопотань не надав. За таких умов, відповідно до ст.128 КАС України, враховуючи повторну неявку представника відповідача в судове засідання без поважних причин та без повідомлення про причини неявки, виходячи з рівності сторін в адміністративному судочинстві, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі представника відповідача. .

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, встановив наступне.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВАТ "Вільшанська меблева фабрика" є юридичною особою, код 00275174 та зареєстровано за адресою Харківська область, Дергачівський район, смт.Вільшани, вул.Радянська, 78.

Судом встановлено, що ВАТ "Вільшанська меблева фабрика" зареєстровано як платник страхових внесків в УПФУ в Дергачівському районі.

Судом встановлено, що ВАТ "Вільшанська меблева фабрика" має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат та доставку пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року №1058-IV з наступними змінами та доповненнями (далі Закон України №1058-IV) в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України №1788-XII за листопад та жовтень 2010 року в розмірі 4041,16 грн., що підтверджується розрахунком забогованості ВАТ "Вільшанська меблева фабрика" по відшкодуванню фактичних витрат та виплату та доставку пенсій призначених відновідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону України №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" ст.13 Закону України №1788-XII за жовтень та листопад 2010 року.

Суд зазначає, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України №1058-IV.

У відповідності до п.1 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Пункт 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV визначає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України №1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України №1058-IV питання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України №1788-XII, тобто пенсій, призначених застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1, із зазначенням "крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників" та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, було унормовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закону України №400/97-ВР).

Відповідно до п.1, 2 ст.1 Закону України №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 Закону України №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України №1788-XII.

За таких обставин, суд зазначає, що відповідач обтяжений обов'язком відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України №1788-XII або відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV.

Відповідно до вимог ст.13 Закону України №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими i важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список № 2).

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 з наступними змінами та доповненнями (далі Інстркуція №21-1), відповідно до п. 6.1 Інструкції №21-1, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Згідно п.6.4 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту 6.8 Інструкції №21-1 відповідач зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Виходячи з наведених законодавчих норм, підприємства та організації відшкодовують витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, які працювали на вказаних підприємствах, або правонаступники таких підприємств, де працівник набув пільговий стаж.

Відповідачу відповідно до п.6.4 Інструкції було направлено повідомлення про розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, яке було отримано відповідачем 17.03.2010 року.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30 квітня 2002 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730, одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку, призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, ефективне та цільове використання коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення, забезпечення функціонування в районі (місті) системи персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, суд встановив, що заборгованість відповідача по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відновідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" перед УПФУ в Дергачівському районі складає 4041,16 грн.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області до Харківського обласного управління Відкритого акціонерного товариства "Вільшанська меблева фабрика" про стягнення суми заборгованості задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вільшанська меблева фабрика" (Харківська область, Дергачівський район, с.Вільшани, вул.Радянська, буд.78, ТВБВ Харківський АКБ Укрсоцбанк, р/р 26007850098210, МФО 351016, код 00275174) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області (62302, м.Дергачі, вул.Залізнична, 31, Дергачівське відділення ХОУ ВАТ "Ощадбанк", р/р 256063123735, р/р 256053133735, МФО 351823, код 22645335) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 4041.16 грн. (чотири тисячи сорок одна гривня 16 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 27.01.2011 року.

Суддя Біленський О.О.