Рішення № 135488281, 01.04.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/10234/25

Провадження № 2/463/391/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань Афанасьєва Д.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача

в режимі відеоконференції Семеняк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про захист прав споживачів, -

встановив:

позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до відповідача, просить зобов?язати Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» до того стану, в якому він був перед виконанням фінансових операцій (транзакцій), 11.03.2025 року, тобто станом на 17.14 год. 11.03.2025; зобов?язати Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» до того стану, в якому він був перед виконанням фінансових операцій (транзакцій), 11.03.2025, тобто станом на 17.12 год. 11.03.2025.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , є клієнтом та користувачем банківських послуг, які йому надавалися Акціонерним товариством «Райффайзен Банк». Позивачу була надана в користування: - банківська картка НОМЕР_1 , НОМЕР_2 на яку надходила заробітна плата; - банківська картка НОМЕР_3 , НОМЕР_5 на яку надходило грошове пенсійне забезпечення.

Згідно виписок, виданої Відповідачем, 11.03.2025 року кошти з вищевказаних рахунків списані невідомою йому особою без його згоди, та поза його волею, шляхом шахрайських дій, а саме: - з рахунку НОМЕР_2 на загальну суму 90800,00 грн.; - з рахунку НОМЕР_4 на загальну суму 84100,00 грн.

11.03.2025 року близько 17.00 год. Позивач отримав телефонний дзвінок. Невідома йому особа, яка дзвонила, чоловік, представився «оператором мобільного зв?язку «Київстар». В телефонній розмові поцікавився, чи надалі позивач планує користуватися своїм телефонним номером, тому, що згідно нових правил мобільного зв?язку «Київстар» потрібно кожен рік підтверджувати бажання ним користуватися. Позивач висловив згоду про продовження користування номером мобільного зв?язку «Київстар». На що, «оператор» порекомендував пройти в офіс «Київстар» до операторів для підтвердження, або запропонував створити пароль підтвердження on-line. Для цього необхідно ввести на терміналі телефону комбінацію цифр для створення паролю. Він продиктував Позивачу комбінацію цифр, які Позивач ввів. Внаслідок чого, телефон був заблокований. Позивач перестав мати можливість користуватися мобільним зв?язком «Київстар», ні дзвонити, ні отримувати телефонні дзвінки тощо. Позивач відразу відвідав офіс «Київстар», де йому повідомили, що його телефонний термінал є «зламаний» шахраями і відновленню не підлягає.

Після цього, позивач почав перевіряти в банкоматах свої банківські карткові рахунки, зокрема банківські картки НОМЕР_1 ; НОМЕР_3 Відповідача та інші картки. Виявив, що на всіх картках відбулося без його згоди, поза його волею, несанкціоноване списання грошових коштів. Як тільки позивач отримав реальну змогу, повідомив Відповідача про факт несанкціонованого списання грошових коштів з картки Відповідача.

12.03.2025 року Позивач подав заяву в орган досудового розслідування Львівське районне управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області про вчинення відносно нього злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

13.03.2025 року по даному факту за заявою Позивача було відкрито кримінальне провадження за №12025141360000596 від 13.03.2025 року та визнано постановою ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному правопорушенні за ч.4 ст.190 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань та постановою про визнання потерплим. На час подання позовної заяви 27.10.2025 органом досудового розслідування Львівське районне управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування. В результаті аналізу виїмки про рух грошових коштів та системної інформації по банківських картках потерпілого (картки НОМЕР_1 ; НОМЕР_3) встановлено, що 11.03.2025 року в період часу з 17.13 до 18.34 год. відбулися перекази грошових коштів на банківські картки, які Позивач не вчиняв.

12.03.2025 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою повернення на його рахунки списані з 17.13 до 18.34 год. 11.03.2025 року грошові кошти. 20.05.2025 року Відповідач відмовив у поверненні грошових коштів та порадив звернутися до правоохоронних органів України.

16.06.2025 року Позивач повторно звернувся до Відповідача з вимогою провести службове розслідування щодо виявленого факту шахрайства та повернути на його рахунки списані 11.03.2025 грошові кошти. 07.07.2025 року Позивач отримав від Відповідача відмову у задоволенні його запиту. Відмову відповідач мотивував тим, що вважає, що станом на «сьогоднішній день», у Банку відсутні підстави для повернення коштів по даних операціях і порушень з боку працівників банку не встановлено. В той же час, Банк подякував за звернення та висловив сподівання на розуміння.

Таким чином Відповідач зняв з себе всю відповідальність за такі ризики і обставини, що склалися та вважає, що вся відповідальність за такі операції покладена на Позивача, тому підстав для повернення списаних грошових коштів у нього не має.

Категорично не погоджуючись із такими діями Відповідача, будучи визнаним потерпілим у кримінальному провадженні №12025141360000596 від 13.03.2025, так як органом досудового розслідування вчинено всі необхідні дії, які передували визнання його потерпілим, Позивач змушений звернутися до суду за захистом свого права як споживача банківських послуг.

Ухвалою від 03.11.2025 постановлено позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначити судове засідання для розгляду справи по суті 27.11.2025, яке за клопотанням представника позивача було відкладено на 27.01.2026, а в подальшому у зв`язку з неявкою сторін - на 04.03.2026.

В судовому засіданні прийнято та долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02.12.2025 та у якому представник відповідача підтвердила, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Райффайзен Банк" та обслуговується на умовах Угоди №CMDPI-304535 від 18.03.2019. Також, підтвердила обставини, які позивач виклав у позові, а саме що 12.03.2025 о 00:51 з номеру НОМЕР_6 до Інформаційного центру Банку зателефонував Позивач який повідомив, що 11.03.2025 близько 19:00 вечора з його зарплатної та пенсійної карток зняли кошти. На питання оператора, чому клієнт телефонує не з фінансового номеру, останній відповів, що йому заблокували його номер і відповідно в той момент і зняли кошти. Після ідентифікації клієнта оператор запитала ОСОБА_1 , чи переходив він за якимось посиланнями, на що останній відповів: «Так, вони мені тут надиктували кучу всяких цифр, вони мені сказали, що треба підтвердити свою СІМ-картку «Київстар», для продовження СІМ-картки вони почали мені диктувати цифри...».

За згодою клієнта оператором було заблоковано його активні картки, облікові записи в системах інтернет-банкінгу, а також складено заяви №532583, №532583 та №532650 про оскарження операцій на загальну суму 126 700,00 грн. На підставі звернення Позивача до Банку було проведено перевірку та встановлено, що підстави для відшкодування Банком коштів списаних з рахунків Позивача відсутні.

Враховуючи все вищевикладене, відповідач вважає, що в спірних правовідносинах АТ «Райффайзен Банк» належним чином виконував свої договірні та законодавчі зобов?язання перед Позивачем: забезпечив можливість безперешкодного користування рахунками, здійснював операції відповідно до розпоряджень, що ініціювалися з коректною автентифікацію та діяв у відповідності до умов Угоди, Правил банківського обслуговування і вимог чинного законодавства України. Проведення спірних операції стало можливим виключно внаслідок дій самого Позивача, який добровільно розголосив третім особам дані, що забезпечили доступ до його фінансового номера та онлайн-банкінгу («Райффайзен онлайн», «MyRaif»), а також не повідомив Банк про втрату/компрометацію таких даних та засобів доступу негайно, як того прямо вимагають Угода, Правила та Закон України «Про платіжні послуги» і Положення НБУ №164 До моменту такого повідомлення, відповідно до закону та договірних умов, ризик збитків і відповідальність за операції з використанням платіжних інструментів повністю покладаються саме на клієнта, а не на Банк.

Проведена службова перевірка підтвердила факт зовнішнього шахрайства (вішинг) та відсутність порушень при обслуговуванні рахунків Позивача з боку працівників Банку. Отже, у діях Банку відсутні елементи цивільного правопорушення (протиправність поведінки, вина, причинний (зв?язок між діями Банку та шкодою), необхідні для покладення на нього обов?язку відшкодувати збитки, в тому числі шляхом відновлення залишку коштів на рахунку.

Посилання Позивача на норми не чинних нормативних актів (Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положення НБУ №705), а також на судову практику, сформовану на її підставі, є юридично неспроможними та не можуть бути враховані судом при вирішенні спору. Натомість чинне законодавче регулювання (Закон України «Про платіжні послуги», Положення НБУ №164) та актуальна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах підтверджують, що відповідальність банку за неналежні операції може наставати лише у разі належного та своєчасного повідомлення емітента про втрату/компрометацію платіжного інструменту та за наявності порушень з боку банку, чого у даній справі не встановлено.

Таким чином, вважає, що правові, фактичні та доказові підстави для покладення на АТ «Райффайзен Банк» обов?язку відшкодовувати Позивачу списані кошти відсутні, а заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, тому просить в їх задоволенні відмовити за безпідставністю.

Також в судовому засіданні заслухано вступне слово учасників справи та оголошено перерву до 01.04.2026.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просив такі задовольнити.

Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просила відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Райффайзен Банк" та обслуговується на умовах Угоди №CMDPI-304535 від 18.03.2019.

11.03.2025 до ОСОБА_1 зателефонувала невідома особа, яка представилась представником оператора «Київстар» та повідомила, що з метою запобігання блокувань банківських карток йому необхідно виконати ряд дій. Після цього згідно з виписками 11.03.2025 кошти з рахунків списані невідомою йому особою без його згоди, та поза його волею, шляхом шахрайських дій, а саме: - з рахунку НОМЕР_2 на загальну суму 90800,00 грн.; - з рахунку НОМЕР_4 на загальну суму 84100,00 грн.

12.03.2025 Позивач подав заяву в орган досудового розслідування Львівське районне управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області про вчинення відносно нього злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

13.03.2025 по даному факту за заявою Позивача було відкрито кримінальне провадження за №12025141360000596 від 13.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та постановою слідчого визнано ОСОБА_1 потерпілим у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань та постановою про визнання потерплим.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025141360000596 від 13.03.2025 на цей час триває.

Як вбачається з долученого до відзиву Витягу з матеріалів перевірки RBUA_HO_20F_251429 від 15.07.2025 за заявами ОСОБА_1 №532583, №532583 та №532650 12.03.2025 р. о 00:51 з номеру НОМЕР_6 до Інформаційного центру Банку зателефонував клієнт ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) який повідомив, що вчора близько 7 вечора з його зарплатної та пенсійної карток зняли кошти. На питання оператора, чому клієнт телефонує не з фінансового номеру, останній відповів, що йому заблокували його номер і, відповідно, в той момент і зняли кошти.

Після ідентифікації клієнта оператор запитала ОСОБА_1 , чи переходив він за якимось посиланням, на що останній відповів: «Так, вони мені тут надиктували кучу всяких цифр, вони мені сказали, що треба підтвердити свою СІМ-картку «Київстар», для продовження СІМ-картки вони почали мені диктувати цифри…».

За згодою клієнта оператором було заблоковано його активні картки, облікові записи в системах інтернет-банкінгу, а також складено заяви №532583, №532583 та №532650 про оскарження операцій на загальну суму 126700,00 грн.

Проведеною за даним фактом перевіркою встановлено: ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Райффайзен банк» з 2013 р. (чинний публічний договір CMDPI-304535 від 18.03.2019 р.). Фінансовий номер клієнта НОМЕР_8 зареєстровано 26.02.2019 р., станом на 11.03.2025 р. вказаний номер був чинним.

ОСОБА_1 є користувачем поточної версії системи дистанційного обслуговування та електронного документообігу «Райффайзен онлайн» з 19.03.2020 р. (CIN 93067942). З 14.07.2023 р. для роботи в системі клієнтом використовувався мобільний пристрій «Xiaomi M2007J20CG», Device ID в системі: 9fa76663-d166-4b73-9686-2c259e9cb2c0. Станом на 11.03.2025 р. вказаний пристрій був довіреним для клієнта.

З 17.04.2024 р. ОСОБА_1 зареєстрований в мобільному додатку «MyRaif», реєстрація та подальша робота з додатком здійснювалися з використанням мобільного пристрою «Xiaomi M2007J20CG», Device ID в системі: 165533a2-47a2-4a7e-8c7d-c182b8e6d03e. Станом на 11.03.2025 р. вказаний пристрій був довіреним для клієнта.

11.03.2025 о 16:56:01 зафіксовано початок реєстрації в особистому кабінеті додатку «MyRaif» ОСОБА_1 з використанням нового мобільного пристрою (яким клієнт раніше ніколи не користувався) «Motorola moto e14», device id в ситемі: 1bc3af0e-dea1-4a7b-ba40-fef6b261bc60. ІР адреса підключення НОМЕР_9 , провайдер ПАТ "ВФ Україна".

В процесі реєстрації було використано фінансовий номер ОСОБА_1 НОМЕР_8 , одноразовий пароль, що надсилався у СМС повідомленні на вказаний номер клієнта, а також коректний пароль від попередньої реєстрації. О 16:57:05 реєстрація пристрою успішно завершена, довіреним став новий, щойно зареєстрований пристрій «Motorola moto e14».

У зв`язку з реєстрацією нового пристрою, для активних карток клієнта було автоматично активовано функцію підтвердження операцій за протоколом 3D Secure каналом «MyRaif» через довірений пристрій (тобто через щойно зареєстрований «Motorola moto e14»).

О 17:00:17 через відповідне меню додатку «MyRaif», з використанням нового мобільного пристрою «Motorola moto e14», на ім`я ОСОБА_1 відкрито дебетний картковий рахунок НОМЕР_10 до якого було прилінковано фізичну картку НОМЕР_11 Visa ATB Instant. За фактом відкриття рахунку на фінансовий номер клієнта надсилалися відповідні інформаційні СМС повідомлення.

О 17:00:47 картка НОМЕР_11 активована з встановленням нового значення ПІН.3

О 17:03:49 з використанням мобільного пристрою «Motorola moto e14» здійснено відновлення паролю до облікового запису ОСОБА_1 в системі «Райффайзен онлайн». В процесі даної операції використовувалися чинний логін клієнта та реквізити його пенсійної картки НОМЕР_12 .

Надалі, в період з 17:13:39 по 17:16:08 між власними рахунками ОСОБА_1 через відповідне меню «Райффайзен онлайн» здійснено чотири поспіль грошові перекази за якими кошти на загальну суму 47300,00 грн. переказані з пенсійного та зарплатного рахунків ОСОБА_1 на щойно відкритий дебетний рахунок НОМЕР_10 . За здійсненими транзакціями, згідно з оформленими підписками, на мобільний пристрій клієнта надсилалися відповідні інформаційні повідомлення.

О 17:16:27 з фізичним читанням платіжної картки НОМЕР_11 , емітованої до дебетного рахунку № НОМЕР_13 , в АТМ A0101191 (м.Київ, пр-т Перемоги, 27-а) здійснено успішну операцію отримання готівки на суму 20000,00 грн.

О 17:16:49 з зарплатного рахунку клієнта НОМЕР_14 здійснено черговий переказ на суму 8500,00 грн. на дебетний рахунок НОМЕР_13 .

Через 2 хв. потому, у АТМ 1191 здійснено ще дві успішні операції зняття готівки на загальну суму 35800,00 грн. з дебетного рахунку НОМЕР_13 (картка НОМЕР_11 ).

За наведеними вище транзакціями, згідно з оформленими підписками на мобільний пристрій клієнта також надсилалися відповідні інформаційні повідомлення.

О 17:23:22 та о 17:25:35 на пенсійний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_15 (картка НОМЕР_12 ) надійшли два поспіль грошові перекази на суми 9200,00 грн. та 19200,00 грн. відповідно з рахунку клієнта відкритого в АТ КБ «Приватбанк». Вказані кошти одразу були переказані двома транзакціями на дебетний рахунок НОМЕР_13 .

О 17:27:14 з фізичним читанням платіжної картки НОМЕР_11 , емітованої до дебетного рахунку № НОМЕР_13 , в АТМ A0105068 (м.Київ, пр-т Перемоги, 27-а) здійснено успішну операцію отримання готівки на суму 19000,00 грн.

О 17:28:09 з рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк» на його зарплатний рахунок НОМЕР_14 (картка НОМЕР_16 ) надійшов грошовий переказ на суму 19100,00 грн.

О 17:28:35 з використанням картки НОМЕР_11 , емітованої до дебетного рахунку № НОМЕР_13 , здійснено ще одну операцію зняття готівки на суму 9400,00 грн. в АТМ5068.

О 17:29:44 з зарплатного рахунку клієнта НОМЕР_14 здійснено черговий переказ на суму 19100,00 грн. на дебетний рахунок НОМЕР_13 .

О 17:30:56 з рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», на його зарплатний рахунок НОМЕР_14 (картка НОМЕР_16 ) надійшов ще один грошовий переказ, цього разу на суму 10100,00 грн.

Надалі, з використанням картки НОМЕР_11 , емітованої до дебетного рахунку № НОМЕР_13 в НОМЕР_17 здійснено ще дві поспіль операції отримання готівки на загальну суму 15000,00 грн.

О 17:33:11 через відповідне меню додатку «MyRaif» на ім`я ОСОБА_1 відкрито новий дебетний картковий рахунок НОМЕР_18 до якого було прилінковано фізичну картку НОМЕР_19 Visa ATB Instant.

О 17:39:12 та о 17:40:13 здійснено два грошові перекази між власними рахунками ОСОБА_1 за якими кошти в загальній сумі 14100,00 грн. були переказані з зарплатного рахунку НОМЕР_14 (10000,00 грн.) та з дебетного рахунку НОМЕР_13 (4100,00 грн.) на щойно відкритий дебетний рахунок НОМЕР_20 .

О 17:42:54 з фізичним читанням платіжної картки НОМЕР_19 , емітованої до дебетного рахунку НОМЕР_20 , в банкоматі «Укрсіббанку», розташованому за адресою м.Київ, пр-т Берестейський, 20, здійснено операцію зняття готівки на суму 14000,00 грн.

За здійсненими транзакціями, згідно оформлених підписок, на мобільний пристрій клієнта надсилалися відповідні інформаційні повідомлення.

Після наведених операцій залишки на рахунках ОСОБА_1 склали: НОМЕР_2 (зарплатний): 255,76 грн.; НОМЕР_4 (пенсійний): 151,01 грн.; НОМЕР_10 (дебетний): 0,00 грн.; НОМЕР_18 (дебетний): 100,00 грн.; НОМЕР_21 (національний кешбек): 12,70 грн.

З огляду на викладене, 11.03.2025 р. ОСОБА_1 був введений в оману третіми особами та розголосив їм конфіденційні дані, які дозволили отримати доступ до особистих кабінетів клієнта в системах «Райффайзен онлайн» та «MyRaif», а також, очевидно до системи інтернет-банкінгу в «Приватбанку». Надалі шахраї відкрили на ім`я ОСОБА_1 два дебетні рахунки з фізичними картками Visa ATB Instant на які з зарплатного та пенсійного рахунків клієнта переказали грошові кошти загальною сумою 113 400,00 грн. З наведеної суми 55 800,00 грн. зберігалися на рахунках клієнта, відкритих в АТ «Райффайзен банк» та ще 57 600,00 грн. були переказані з його рахунків в АТ КБ «Приватбанк» вже після компрометації облікових записів. Надалі з дебетних рахунків кошти загальною сумою 113 200,00 грн. були того ж дня зняті в АТМ у м.Києві.

Порушень з боку працівників банку при обслуговуванні рахунків ОСОБА_1 чи наданні йому послуг не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною третьою статті 1066 ЦК України визначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Нормою ч.1 ст. 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно з ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації (частина двадцята статті 38 Закону України «Про платіжні послуги»).

Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164 (тут і далі - Положення, у редакції, чинній на дату проведення оспорюваних операцій), користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Відповідно до пункту 141 Положення емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (пункт 146 Положення).

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16 (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 та інших.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності (див. постанову Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 489/1649/17).

З огляду на викладене, у такій категорії справ встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Саме такі висновки щодо застосування відповідних норм права викладені у постановах Верховного Суду від 24.09.2025 у справі №184/1539/24 та від 28.05.2025 у справі № 757/14963/23-ц, які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватися судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18) (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

З наявних у матеріалах справи Витягу з матеріалів перевірки RBUA_HO_20F_251429 від 15.07.2025 за заявами ОСОБА_1 №532583, №532583 та №532650, Стенограми аудіо запису телефонної розмови ОСОБА_1 з оператором інформаційного центру АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (12.03.2025), а також пояснень позивача, наданих у судовому засіданні, судом встановлено, що сам позивач своїми діями (введення кодів) сприяв стороннім особам в отриманні доступу до власного акаунта в системах «Райффайзен онлайн» та «MyRaif» з можливістю повністю розпоряджатися його фінансовим номером, рахунками та коштами.

При цьому ОСОБА_1 визнано, а відповідачем підтверджено, що звернення до банку (12.03.2025) з повідомленням про шахрайські дії та зняття іншими особами з його рахунку грошових коштів відбулося вже після того, як всі транзакції по зняттю коштів були здійсненні.

Встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Саме такі висновки щодо застосування відповідних норм права викладені у постановах Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №686/17744/21, від 07.05.2025 у справі №703/1211/24, від 24.09.2025 у справі №184/1539/24, які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватися судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З урахуванням встановлених вище судом обставин відповідальність за здійснення банківських операцій з переказу коштів, які заперечуються ОСОБА_1 повністю покладається на самого позивача, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ст.12, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про покладення на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» обов`язку відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» до того стану, в якому він був перед виконанням фінансових операцій (транзакцій), 11.03.2025 року, тобто станом на 17.14 год. 11.03.2025; зобов`язання Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» до того стану, в якому він був перед виконанням фінансових операцій (транзакцій), 11.03.2025, тобто станом на 17.12 год. 11.03.2025 відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_22 .

Відповідач: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", ЄДРПОУ 14305909, адреса: 01011, м.Київ, вул.Генерала Алмазова, буд. 4А.

Повне судове рішення складено 06.04.2026.

Суддя: Р.Я. Головатий