Ухвала суду № 13548106, 27.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27.01.11№ 05-5- 39 / 984 Суддя , розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " Брокбізнес"

до відповідача 1: ОСОБА_1 відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"

про стягнення боргу 33 659,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 38-03/01 від 24.01.2011 р. і додані до неї документи повертаються повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно ч. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно ч. 2 ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Як вбачається з поданих матеріалів, від імені позивача позовна заява підписана "Представником за довіреностю ПрАТ "Страхова компанія "БРОКБІЗНЕС" ОСОБА_3, виданої Головою правління ОСОБА_2, повноваження якого діяти від імені позивача жодним чином не підтверджені (установчі документи, протокол про обрання, наказ про призначення, довідка з ЄДРПОУ тощо відсутні).

Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Позовна заява відповідно до приписів п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України повинна містити, зокрема, індивідуальні ідентифікаційні номери для фізичних осіб - платників податків, а відповідно до п. 2-1 ч. 2 ст. 54 ГПК України - документи, що підтверджують за громадянином статус субєкта підприємницької діяльності.

Згідно ст. 1 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - "Закон України") таким документом є свідоцтво про державну реєстрацію документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - "Єдиний державний реєстр") запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Єдиний державний реєстр - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (абз. 3 частини 1 ст. 1 Закону України).

Засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою здійснюється шляхом державної реєстрації останньої (ч. 1 ст. 4 Закону України).

У частині 4 ст. 17 Закону України наведений перелік відомостей щодо фізичної особи - підприємця, які повинні міститися у Єдиному державному реєстрі, зокрема, ім"я фізичної особи, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, місце проживання, дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, дата та номер запису про внесення змін до нього; серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію тощо.

Приписами частини 1 ст. 20 Закону України визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними.

Згідно ч.1 ст. 21 вказаного закону виписка з Єдиного державного реєстру видається юридичній або фізичній особі - підприємцю за їх письмовим запитом протягом двох робочих днів з дати подання цього запиту.

Судом встановлено, що в порушення приписів п. п. 2, 2-1 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява не містить ідентифікаційного номеру відповідача 1 та документів, що підтверджують за відповідачем 1 статус субєкта підприємницької діяльності. А рівно, суду не доведено а ні правильність зазначення позивачем у позові імені (прізвища, імені та по батькові) відповідача 1, а ні місце проживання фізичної особи відповідача 1.

Наведені обставини є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (в редакції Закону України № 2505-ІУ від 25.03.05 р.) передбачено, що з позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється державне мито в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).

Платіжним дорученням № 10022 від 14.10.2010 р. сплачено держмито у сумі 336,59 грн., що не відповідає 1 відсотку ціни позову (336,60 грн.).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів:

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов"язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб) сторін.

Доданими до позовної заяви фіскальними чеками № 4740 від 24.01.2011 р. та № 4741 від 24.01.2011 р. з описами вкладення у цінні листи позивач підтверджує, що копії позовної заяви і доданих до неї документів надіслані позивачем на вказані у позовній заяві адреси відповідача 1 (АДРЕСА_1) та відповідача 2 (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3) відповідно.

Однак, позивачем не надано доказів того, що вказані у позовній заяві адреси є адресою місце проживання відповідача 1 та місцезнаходження відповідача 2.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

За таких обставин суд робить висновок про те, що позивачем не подано доказів відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд звертає увагу, що станом на 23.06.2010 р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві були змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ. Так, витрати з інформаційно-технічне забезпечення за розгляд справ у Господарському суді міста Києва підлягають сплаті на рахунок 31218264700001, код ЄДРПОУ 24262621, МФО 820019, отримувач ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 22050003, банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В якості доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу заявником додано платіжне доручення № 12010 від 07.12.2010 р., з якого вбачається не вірне зазначення отримувача платежу, а саме: УДК у Шевченківському р-ні м. Києва.

А тому наведене платіжне доручення не приймається судом у якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Частиною 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 1, 2, 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега