ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 58/16721.01.11 За позовомКомунального підприємства «Оренда»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Конвалія»
Прозвільнення з нежитлового приміщення
Суддя: Блажівська О.Є.
Представники:
Від позивачаМотузюк О.Л.
Від відповідача не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство “Оренда” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Конвалія” про виселення відповідача з нежитлового приміщення по вул. Сагайдачного, 16, літ. Б в місті Києві, загальною площею 47,50 кв. м.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі № 58/167 порушено, розгляд справи призначено на 10.12.2010 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2010 року розгляд справи був відкладений на 24.12.2010 року у зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання та неподанням ним витребуваних судом доказів по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 року розгляд справи був відкладений на 14.01.2011 року у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 року розгляд справи був відкладений на 21.01.2011 року у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів.
У судове засідання 21.01.2011 р. з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 21.01.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-
ВСТАНОВИВ
Відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” об’єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування щодо нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).
22.12.2008 між Комунальним підприємством “Оренда” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Конвалія” (орендар) був укладений договір № 131/08 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації № 1947 від 22.12.2008 передав, а орендар прийняв в оренду підвальне приміщення (будівлю, споруду), що знаходиться по вул. Сагайдачного, 16, літ. Б в місті Києві, загальною площею 47,50 кв. м. для розміщення майстерні.
На виконання договору, позивач передав відповідачу підвальне приміщення (будівлю, споруду), що знаходиться по вул. Сагайдачного, 16, літ. Б в місті Києві, загальною площею 47,50 кв. м., що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 22.12.2008 р.
Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до приписів ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.
Частина 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 6.2. договору сторонами погоджено, що строк дії договору встановлений з 22.12.2008 по 21.12.2009.
Відповідно до п. 6.5. договору даний договір припиняє дію в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Статтями 764, 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з ст. 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” відносини щодо оренди майна, що перебуває у державній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.
З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов’язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцю.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 18.01.2010 р. направив відповідачу лист за № 7 від 18.01.2010 р., в якому повідомив відповідача про закінчення 21.12.2009 р. дії договору оренди № 131/08 від 22.12.2008 р. та запропонував орендарю протягом 20 днів повернути орендоване приміщення Комунальному підприємству “Оренда” по акту прийому-передачі.
В зв‘язку з наведеним судом встановлено, що строк дії договору оренди № 131/08 від 22.12.2008 р. припинився 21.12.2009 р.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
Матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірне нерухоме майно укладено не було.
Таким чином, відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пунктом 5.8. договору встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови орендаря від оренди, орендар зобов‘язаний повернути орендоване приміщення (будівлю, споруду) орендодавцю по акту у стані, в якому перебував об‘єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які не можливо відокремити від об‘єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 2 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача щодо виселення відповідача з нежитлового приміщення площею 47,50 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 16, літ. Б є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Конвалія” (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 16 Б, код ЄДРПОУ 23389963) з нежитлового приміщення загальною площею 47,50 кв. м., що розташовано за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 16, літ. Б, повернувши зазначене приміщення по акту приймання-передачі Комунальному підприємству “Оренда” (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/1, код ЄДРПОУ 31840749).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Конвалія” (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 16 Б, код ЄДРПОУ 23389963) на користь Комунального підприємства “Оренда” (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/1, код ЄДРПОУ 31840749), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя О.Є. Блажівська
Повний текс рішення складено: 27.01.2011 р.
Судове рішення № 13548105, Господарський суд м. Києва було прийнято 21.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 58/167. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: