Рішення № 13548103, 21.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/14521.01.11

За позовомПрокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави особі

1) Подільської районної у місті Києві ради

2) Комунального підприємства «Оренда»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемексінвест»

Простягнення 403764,06 грн.

Суддя: О.Є. Блажівська

Представники:

Від прокуратуриТелічко І.В.

Від позивача-1 не з'явився

Від позивача-2Мотузюк О.Л., Панькова С.М.

Від відповідача не з'явився           ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Подільського району міста Києва в особі Подільської районної у місті Києві ради, Комунального підприємства "Оренда" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лемексінвест” про стягнення 403 764,06 грн. заборгованості, з яких 387 306,75 грн. заборгованості за договором оренди № 598/08 від 20.08.2008 року та 16 457,31 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. Позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі № 58/145 порушено, розгляд справи призначено на 26.11.2010 року.

24.11.2010 р. відповідач через канцелярію суду подав заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просить суд в позові відмовити.

26.11.2010р. розгляд справи не відбувся, у зв’язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010р. розгляд справи призначено на 17.12.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 року розгляд справи був відкладений на 24.12.2010 року у зв’язку з неявкою представника прокуратури, позивача 1 та неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів.

23.12.2010 р. відповідач через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 року розгляд справи був відкладений на 14.01.2011 року у зв’язку з неявкою позивача 1 та відповідача та неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів.

У судове засідання 14.01.2011 року позивач 1 та відповідач не з’явились, витребуваних судом доказів не подали, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Дослідивши у судовому засіданні 14.01.2011 року заяву Прокуратури Подільського району міста Києва № 92-8549 вих.10 від 01.11.2010 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, суд відмовляє у задоволені поданої заяви, оскільки заявником не подано належних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У судове засідання 17.12.2010 р. представник позивача та відповідача з’явився, витребуваних судом доказів не подали, про причини своєї неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладався на 24.12.2010 р.

Відповідач у судовому засіданні 17.12.2010 р. подав клопотання про залишення позову без розгляду з тих підстав, що у прокурора у даній справі відсутнє право на звернення з даним позовом до відповідача, оскільки позов подано в інтересах самостійного суб’єкта господарювання –КП “Оренда”, а не в інтересах держави.

Дослідивши у судовому засіданні 24.12.2010 року зазначене клопотання відповідача, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів громадян та держави в судах.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхдіяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

На підставі викладеного Заступник прокурора Подільського району м. Києва звернувся до суду з позовними вимогами в інтересах держави в особі 1) Подільської районної у м. Києві ради, 2) Комунального підприємства “Оренда” до відповідача обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави наступним.

Так, Комунальне підприємство “Оренда” було створено рішенням Подільської районної у м. Києві ради № 49 від 27.12.2004 р. “Про створення комунального підприємства “Оренда”та про порядок використання одержаної орендної плати”. Цим же рішенням КП “Оренда” делеговано функції орендодавця нежитлових приміщень, що є комунальною власністю району.

Рішенням Подільської районної у м. Києві ради від 24.12.2009 р. № 661 встановлено, що отримана КП “Оренда” плата за оренду нежитлових приміщень після сплати податків, зборів та обов’язкових платежів –20 % загальної суми надходжень від оренди нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади Подільського району м. Києва перераховуються до загального фонду бюджету району.

Несвоєчасне та неповне надходження плати за оренду об’єктів комунальної власності до бюджету району порушує економічні інтереси держави, оскільки не дає змоги належним чином фінансувати соціально-економічні програми району, що з урахуванням наведеного вище не дає об’єктивних підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання.

У судове засідання 21.01.2011 р. з’явились представники прокуратури та позивача-2, які підтримали позовні вимоги.

Представники відповідача та позивача-1 в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.01.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

20.08.2008 р. між Позивачем-2 (далі –Орендодавець) та Відповідачем (далі –Орендар) було укладено Договір № 598/08 оренди 1-го, 2-го та 3-го поверхів приміщення загальною площею 820,00 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, 1, для розміщення пункту надання побутових послуг населенню (далі –Договір).

За своєю правовою природою укладений між Позивачем-2 та Відповідачем Договір № 598/08 від 20.08.2008 р. є договором найму.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Позивач-2 за актом прийому-передачі приміщення (будинка) від 01.03.2009 р. передав Відповідачу 1-й, 2-й ат 3-й поверх приміщення загальною площею 820,00 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, 1.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За користування орендованим приміщенням Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої на момент початку дії договору становить 29336,23 грн. (п. 1.4 Договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць оренди (п. 1.6 Договору).

Відповідно до п. 1.5 Договору оренди орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, з дати фактичного використання об'єкта оренди, що підтверджується актом приймання-передачі.

Пунктом 2.4 Договору оренди передбачено, що Орендар зобов'язаний вносити орендну плату в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності, не пізніше 30-го числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Відповідно до ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як стверджує прокурор, та підтримують Позивачі, внаслідок неналежного виконання зобов’язань по сплаті орендних платежів станом на 13.10.2010 заборгованість Відповідача по орендній платі становить 387306,75 грн.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, Позивач-2 свої зобов’язання за Договором оренди № 598/08 від 20.08.2008 р. виконав в повному обсязі, а Відповідач, вчасно не розрахувавшись по Договору, порушив взяті на себе договірні зобов’язання, в результаті чого заборгував перед Позивачем-2 387306,75 грн. основного боргу.

Пунктом 6 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати орендних платежів Позивачу за користування об’єктом оренди.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, позовні вимоги про стягнення 387306,75 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 16 457,31 грн. пені.

Відповідно до п. 5.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 2 % від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення включаючи день оплати. Сплата пені за несвоєчасне внесення орендної плати здійснюється орендарем за весь період прострочення.

          Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги наведені норми діючого законодавства, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 16 457,31 грн. пені є такими, що заявлені правомірно, а проведений позивачем розрахунок —здійснено правильно, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

          Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

           В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лемексінвест” (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, Н/П 43, код ЄДРПОУ 34478166) на користь Комунального підприємства “Оренда” (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/1, код ЄДРПОУ 31840749), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 387306,75 грн. (триста вісімдесят сім тисяч триста шість гривень 75 коп.) основного боргу, 16 457,31 грн. (шістнадцять тисяч чотириста п’ятдесят сім гривень 31 коп.) пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лемексінвест” (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, Н/П 43, код ЄДРПОУ 34478166) до Державного бюджету України 3873,07 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят три гривні 07 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 27.01.2011 р.