Рішення № 13547645, 11.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/711.01.11 За позовом          Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві

До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Сем Про"

Про                     стягнення 1 408,66 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача           Мірошниченко О. М. – предст. (дов. № 24/14-2507/Ан. від 13.05.2010 р.)

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві (далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сем Про" (далі –відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 1 408, 66 грн. (1 329,33 грн. –основний борг, 79,33 грн. - пені) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 455-Д/2006/Шв спостереження за технічними засобами сигналізації від 12.04.2006 р.

Ухвалою суду від 14.12.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/7 та призначено розгляд справи на 11.01.2011 р.

В судовому засідання 11.01.2011 р. представником позивача було надано додаткові документи по справі на виконання ухвали про порушення провадження у справі.

В судове засідання 11.01.2011 р. представник відповідача не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про наслідки ненадання ним відзиву на позов та витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 11.01.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено повний текст рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2006 р. між сторонами було укладено Договір № 455-Д/2006/Шв спостереження за технічними засобами сигналізації, відповідно до якого позивач здійснює в інтересах відповідача спостереження за допомогою сигналізації, встановленої на об'єктах останнього, перелік та адреси яких зазначені в дислокації (додаток 1 до договору), обслуговування цієї сигналізації, а також негайний виїзд ГЗ ДСО на об'єкт у випадку надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації для встановлення причин спрацювання.

Відповідно до пункту 2.3. договір вступає в дію з 12 квітня 2006 р. Пунктом 8.1. передбачено, що договір укладається строком на три місяці. Пунктом 8.2. передбачено, що якщо за 15 діб до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах.

Як зазначає позивач, жодна із сторін не вимагала припинення договору у порядку, передбаченому п. 8.2. договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідно до положень п. 8.2. договору останній був автоматично продовжений на той же строк і на тих же умовах.

Пунктом 3.1. договору визначено, що сума договору встановлюється на підставі розрахунку вартості здійснення спостереження (додаток 2 до договору), виходячи з кількості годин спостереження, кількості умовних установок сигналізації, які обслуговуються, та вартості утримання ГЗ ДСО згідно з розрахунком, наданим підрозділом міліції, або за домовленістю сторін.

Пунктом 3.3. договору закріплено, що оплата за цим договором здійснюється відповідачем щомісячно до 10-го числа місяця, в якому здійснюються заходи спостереження, шляхом перерахування відповідачем коштів на рахунок позивача.

Відповідно до розрахунку суми основного боргу наданому позивачем заборгованість відповідача складає 1 329,33 грн. (555,43 грн. –заборгованість за серпень, 527,05 грн. –заборгованість за вересень, 246,85 грн. –заборгованість за жовтень).

Відповідно до Акту № С13-007548 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за серпень 2010 р., Акту № С13-008559 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за вересень 2010 р. та Акту № С13-009567 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за жовтень 2010 р. позивачем виконано послуги "охорона" для відповідача, відповідач претензій по якості та об'єму виконаних послуг до позивача не має.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем по договору № 455-Д/2006/Шв від 12.04.2006 р. за період з 01 січня 2010 р. по 31 жовтня 2010 року сальдо на користь позивача становить 1 329,33грн. Даний Акт звірки взаємних розрахунків підписаний відповідачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 455-Д/2006/Шв від 12.04.2006 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 1329,33 грн. основного боргу визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 79,33 грн. пені за періоди: з 11.08.2010 р. по 11.12.2010 р., з 11.09.2010 р. по 11.12.2010 р., та з 11.10.2010 р. по 11.12.2010 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 6.2.1. договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати за договором відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Оскільки судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем зобов’язання щодо сплати, вимога позивача про стягнення з нього пені в сумі 79,33 грн. підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

вирішив:

1.           Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Про»(04128, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 63, ідентифікаційний код 32212969) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рушення, на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, ідентифікаційний код 08596920) 1329 (одна тис. триста двадцять дев'ять) грн. 33 коп. основного боргу, 79 (сімдесят дев'ять) грн. 33 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                             Прокопенко Л.В.