Рішення № 13547569, 24.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/54624.01.11 За позовом Корпорації "Енергоресурс-інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрспецбуд-монтаж"

про стягнення заборгованості у розмірі 203 911, 70 грн. за договором № 31-8/10 від 31.08.2010р.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Лісецький І.О. –довіреність б/н від 01.11.2010;

від відповідача: не зявились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Корпорація "Енергоресурс-інвест" звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрспецбуд-монтаж" про стягнення заборгованості у розмірі 203 911, 70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 31-8/10 від 31.08.2010р. не розрахувався за поставлену продукцію.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 195 754,38 грн. - боргу, 2078,21 грн. –пені, 5676,88 грн. –індексу інфляції, 402, 23 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –2 039,12 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 13.12.2010 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 27.12.2010 року.

27.12.2010 представник відповідача у судове засідання не з’явився, представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 24.01.2011.

24.01.2011 відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 24.12.2010р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 13.12.2010, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Надав заяву в якій вказав про наявність описки в позовній заяві щодо написання назви відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2010 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір № 31-8/10 (далі –Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався виготовити і поставити, а відповідач прийняти і оплатити теплогідроізольовані труби і елементи для теплових мереж, надалі продукцію, згідно відповідної специфікації.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1. Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 421 754,38 грн., що підтверджується видатковими накладними № 0920-4 від 20.09.2010 на суму 257 470,25 грн. та № 0924-5 від 24.09.2010 за накладною на суму 164 284,13 грн., оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, а копії залучені до матеріалів справи.

Таким чином, факт поставкив відповідачу товару на суму 421 754,38 грн. належним чином доведений та документально підтверджений.

Відповідно до п. 5.3. Договору відповідач зобов’язався провести кінцевий розрахунок протягом трьох банківських днів від дати передачі продукції згідно накладних поставки.

Відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплати товару виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 226 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи. Внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 195 754,38 грн., на підтвердження іншого відповідачем не надано суду належних доказів.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов’язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 195 754,38 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 5676,88 грн. –індексу інфляції та 402, 23 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 9.2 Договору просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 2078,21 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 9.2. Договору за невиконання умов про оплату товару відповідач зобов’язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, нараховану на прострочену суму за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 2078,21 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрспецбуд-монтаж" (юр. адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, 158, кв. 100; пошт. адреса: 03113, м. Київ вул. М. Василенка, 1, код ЄДРПОУ 35076602) на користь Корпорації "Енергоресурс-інвест" (79035, м. Львів, вул. Зелена, 131 код ЄДРПОУ 30336890) - 195 754 (сто дев’яносто п’ять тисяч сімсот п’ятдесят чотири) грн. 38 коп. - заборгованості, 5676 (п’ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 88 коп. –індексу інфляції, 402 (чотириста дві) грн. 23 коп. –3% річних, 2078 (дві тисячі сімдесят вісім) грн. 21 коп. - пені, 2 039 (дві тисячі тридцять дев’ять) грн. 12 коп. державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення:26.01.2011р.