Рішення № 13547273, 19.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/819.01.11 За позовом Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі

Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення

до Національної телекомпанії України

про стягнення 206253,15 грн. збитків

                               Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача Дуда І.П. –предст. (дов. від 17.01.2011р.)

Від відповідачів Давиденко О.П. –предст. (дов. від 07.04.2010р.),

Обставини справи:

Позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва та просить суд стягнути з відповідача 206253,15грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Державного контракту №185-42 від 26.03.2007р. надавав відповідачу телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб у період з 22.09.2007р. по 31.12.2007р., однак відповідачем не було оплачено отримані телекомунікаційні послуги за вказаний період, у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році. При цьому, як зазначає позивач, відповідач своєчасно не повідомив позивача про зменшення фінансування, внаслідок чого позивач продовжував надання телекомунікаційних послуг за Державним контрактом, та, як наслідок, позивач поніс збитки на суму 206253,15грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.12.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/8, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.01.2011р.

У судовому засіданні 19.01.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що 17.02.2010р. Господарським судом міста Києва вже було прийнято рішення по справі №54/148-20/38 за позовом Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення до Національної телекомпанії України, предметом розгляду якої було стягнення з відповідача заборгованості по сплаті телекомунікаційних послуг в розмірі 245469,58грн. за державним контрактом №185-42 від 26.03.2007р. Вказаним рішенням позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача 38533,31грн. заборгованості, в частині стягнення 206253,15грн. заборгованості в позові відмовлено. Як зазначає відповідач, фактично ціна позову у справі №20/8 становить собою різницю між ціною позову по справі №54/148-20/38 та сумою задоволених позовних вимог, тобто, позивач повторно звернувся до суду з позовними вимогами, у задоволенні яких йому було відмовлено рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2010р. у справі №54/148-20/38. На підставі викладеного, відповідач просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Також до клопотання відповідачем додано копію рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2010р. у справі №54/148-20/38, постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2010р. та Вищого господарського суду України від 31.08.2010р., якими рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2010р. у справі №54/148-20/38 залишено без змін.

Судом вказане клопотання відповідача не задоволено, оскільки як вбачається з доданого рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2010р. у справі №54/148-20/38, предметом розгляду справи №54/148-20/38 було стягнення заборгованості відповідача по оплаті послуг, наданих позивачем за Державним контрактом №185-42 від 26.03.2007р., а у справі №20/8 предметом розгляду є стягнення збитків у сумі 206253,15грн., завданих позивачу внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов’язків за договором №185-42 від 26.03.2007р.

Відтак, предмети спор у даних справах є різними, відповідно, спір у справі №20/8 підлягає розгляду по суті.

У відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Державний контракт №185-42 від 26.03.2007р. був укладений на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік. При укладенні Державного контракту №185-42 від 26.03.2007р., відповідач діяв на підставі Договору доручення №167-08 від 12.03.2007р. та Довіреності №177/29/3-2 від 19.01.2007р. Відповідно до п.4.7 Державного контракту №177-42 від 26.03.2007р. оплата послуг здійснюється відповідачем в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування, відповідач є неприбутковою телеорганізацією, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України, видатки якої є видатками Державного бюджету України та передбачаються в кошторисі, який затверджує Держкомтелерадіо, відтак відповідач не має права здійснювати видатки, не передбачені кошторисом. Також, відповідач зазначає, що відповідно до умов державного контракту здійснення оплати відповідачем послуг ставиться в залежність від плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування. Таким чином, відповідач здійснив оплату послуг за Державним контрактом №185-42 від 26.03.2007р. в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування, що, в свою чергу, було встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 17.02.2010р. у справі №54/148-20/38.

Також, у відзиві відповідач зазначає, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 17.02.2010р. у справі №54/148-20/38 було встановлено, що умови Державного контракту передбачають законне право відповідача зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків. Також встановлено, що фактично відповідачем за період з вересня по грудень 2007 року розподіл фактичних обсягів послуг за вказаний період не надавався, у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження теле- та радіопрограм, виготовлених для державних потреб на 2007 рік, таким чином у позивача були відсутні підстави для надання відповідачу у період з вересня по грудень 2007 року телекомунікаційних послуг. Крім того, відповідач зазначає, що умовами державного контракту не передбачено обов’язку відповідача щодо повідомлення позивача про зменшення бюджетного фінансування. Отже, відповідач вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача 206253,15грн. збитків, понесених позивачем внаслідок неоплати відповідачем телекомунікаційних послуг, наданих позивачем у період з вересня по грудень 2007р., оскільки такі послуги відповідачем не замовлялись.

Відповідач вважає вимоги про відшкодування збитків безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано жодних доказів завдання йому збитків та підтвердження суми таких збитків. Також зазначає, що фактично позивач просить суд стягнути з відповідача вартість послуг за період з вересня по грудень 2007р., що за своєю суттю не є збитками, а грошовим зобов’язанням за Державним контрактом №185-42 від 26.03.2007р.

У судовому засіданні 19.01.2011р. після закінчення розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторони повідомлені про дату складення повного рішення –21.01.2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

10.01.2007 р. між Національною телекомпанією України (відповідач) та Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (третя особа) укладено Державний контракт на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007р., за умовами якого Державний комітет телебачення і радіомовлення України розміщує, а відповідач приймає державне замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм у 2007 р. загальним обсягом мовлення 5535,5 год. на рік.

12.03.2007 р. між відповідачем, в якості повіреного, та Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, в якості довірителя, укладено договір доручення №167-08 (далі –договір-доручення), відповідно до умов якого повірений зобов’язується від імені і за рахунок довірителя виконати такі юридичні дії, а саме: укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році.

Згідно з умовами п. 1.2. договору-доручення Державний комітет телебачення і радіомовлення України як Генеральний державний замовник з виробництва і розповсюдження телепрограм делегував Національній телекомпанії України свої повноваження в частині закупівлі для державних потреб послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм в межах компетенції, визначеної цим договором.

Відповідно до п.3.1. договору-доручення повірений зобов’язаний укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться:

- найменування послуг: розповсюдження (трансляції) телепрограм;

- обсяг послуг: телемовлення обсягом –4008,3 години;

- строки надання послуг: з 1 січня 2007 року до 21 вересня 2007 року;

- вартість послуг: 23000000,00грн.;

- порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя.

Відповідно до п.3.2.2 договору-доручення повірений зобов’язаний виконати доручення відповідно до вказівок довірителя у строк до 21 вересня 2007 року, а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31360683,00грн. з обсягом телемовлення 5535,5 годин виконати доручення у строк до 31 грудня 2007 року.

26.03.2007р. між Державним підприємством «Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр», в якості виконавця, (позивач) та Національною телекомпанією України, в якості замовника (відповідач) укладено державний контракт №185-42 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік, відповідно до умов якого виконавець (позивач), за допомогою технічних засобів, зазначених в додатку №1 до контракту, надає замовнику (відповідач), телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, а саме, забезпечує здійснення трансляції телепрограм, а відповідач зобов’язується оплачувати надані послуги в порядку, передбаченому договором.

Згідно Наказу Міністерства транспорту та зв’язку України №751 від 20.07.2006р. «Про реорганізацію підприємств, що входять до складу Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Державне підприємство «Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр»було реорганізовано шляхом приєднання в якості відокремленого підрозділу (філії) Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Згідно п.2. зазначеного наказу правонаступником Державного підприємства Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр є Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

У зв’язку з реорганізацією підприємств Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення всі права та обов’язки виконавця по контракту перейшли до Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, про що сторонами було укладено додаткову угоду №1 до контракту.

Повноваження Львівської філії представляти інтереси Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення передбачено п.4.1. Положення про Львівську філію Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

Згідно п. 1.1 Контракт укладений відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 226 «Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням», «Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 №918 і постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 р. № 413 «Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб».

Відповідно до умов п.2.1.3 Контракту позивач зобов’язався забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 21 вересня 2007р., а в разі належного фінансування до 31 грудня 2007р. на виконання п.4 Постанови Кабінету міністрів України від 07.03.2007р. №413 «Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб».

Згідно п.3.1. ціна Контракту становить 532863,40грн. в тому числі ПДВ, що відповідає вартості 4008,3 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загального фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 «Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб», що надходять від генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 532863,40грн., що відповідає 4008,3 годинам мовлення.

Відповідно до п. 3.2 Контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна Контракту становить 735889,37грн., в тому числі ПДВ, що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною цього Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 «Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб», що надходять від Генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. у сумі 735889,37грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення.

Додатком №1 до Державного контракту сторони визначили перелік технічних засобів позивача, задіяних для розповсюдження (трансляції) програм НТКУ та їх вартість в 2007р.

06.04.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 відповідно до п.1 даної угоди у зв’язку з реорганізацією підприємств Концерну радіомовлення та телебачення з 1 квітня 2007 року усі права та обов’язки Виконавця (позивач) по Державному контракту № 185-42 від 26.03.2007р. переходять до Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

Оплата та порядок розрахунків за Контрактом №185-42 від 26.03.2007р. передбачені у п.п. 4.6, 4.7 Контракту, відповідно до яких оплата наданих послуг здійснюється відповідачем за цінами Додатку №1 з урахуванням фактично відпрацьованого часу та фактично задіяних технічних засобів. Щомісячна оплата здійснюється відповідачем протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Відповідач за умовами Контракту зобов’язався прийняти та своєчасно сплачувати вартість наданих послуг на умовах, викладених у Контракті.

Як зазначає позивач у позові, на виконання умов Державного контракту №185-42 від 26.03.2007р. позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб у період з 22.09.2007р. по 31.12.2007р., однак відповідачем не було оплачено отримані телекомунікаційні послуги за вказаний період, у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році. При цьому, як зазначає позивач, відповідач своєчасно не повідомив позивача про зменшення фінансування, внаслідок чого позивач продовжував надання телекомунікаційних послуг за Державним контрактом, та, як наслідок, позивач поніс збитки на суму 206253,15грн.

На підставі викладеного, позивач зазначає, що відповідач порушив своє зобов’язання щодо сплати отриманих телекомунікаційних послуг, крім того, відповідач вчасно не повідомив позивача про зменшення фінансування з державного бюджету, оскільки Додаткова угода №2 від 02.10.2007р. про зменшення бюджетного фінансування отримана позивачем лише 18.12.2007р., відповідно, відповідач не вжив належних заходів, для забезпечення виконання свого зобов’язання за Державним контрактом.

Крім того, позивач зазначає, що не погодився на зміну ціни Державного контракту та зміну терміну його дії, оскільки станом на дату отримання Додаткової угоди №2 від 02.10.2007р. (18.12.2007р.) телекомунікаційні послуги на виконання Державного контракту вже були надані відповідачу. При цьому, в супровідному листі, яким відповідач надіслав позивачу Додаткову угоду №2, відповідач не повідомляв позивача про припинення надання послуг, у зв’язку з неналежним фінансуванням.

Позивач зауважує, що пунктом 4 «Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007р. №413 встановлено, що одержувач бюджетних коштів зобов'язаний забезпечити здійснення трансляції телерадіопрограм до закінчення календарного року, тобто до 31.12.2007р.

Оскільки зі сторони відповідача до 18.12.2007р. не було жодного звернення щодо припинення надання послуг, у зв’язку з неналежним фінансуванням, позивач продовжував надавати послуги щодо розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб після 21.09.2007р.

З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що питання фінансування отриманих від позивача телекомунікаційних послуг за період з вересня по грудень 2007 року відповідач зобов’язаний був вирішувати з Державним комітетом телебачення і радіомовлення України в порядку та на умовах, визначених Державним контрактом від 10.01.2007р. та Договором-доручення №167-08 від 12.03.2007р., на підставі яких сторони Договору-доручення повинні були своєчасно припинити дію Державного контракту №185-42 від 26.03.2007р.

У зв’язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача 206253,15грн. збитків, понесених позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов’язків за Державним контрактом №185-42 від 26.03.2007р.

У відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Державний контракт №185-42 від 26.03.2007р. був укладений на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік. При укладенні Державного контракту №185-42 від 26.03.2007р., відповідач діяв на підставі Договору доручення №167-08 від 12.03.2007р. та Довіреності №177/29/3-2 від 19.01.2007р. Відповідно до п.4.7 Державного контракту №177-42 від 26.03.2007р. оплата послуг здійснюється відповідачем в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування, відповідач є неприбутковою телеорганізацією, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України, видатки якої є видатками Державного бюджету України та передбачаються в кошторисі, який затверджує Держкомтелерадіо, відтак відповідач не має права здійснювати видатки, не передбачені кошторисом. Також, відповідач зазначає, що відповідно до умов державного контракту здійснення оплати відповідачем послуг ставиться в залежність від плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування. Таким чином, відповідач здійснив оплату послуг за Державним контрактом №185-42 від 26.03.2007р. в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування, що, в свою чергу, було встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 17.02.2010р. у справі №54/148-20/38.

Також, у відзиві відповідач зазначає, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 17.02.2010р. у справі №54/148-20/38 було встановлено, що умови Державного контракту передбачають законне право відповідача зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків, також встановлено, що фактично відповідачем за період з вересня по грудень 2007 року розподіл фактичних обсягів послуг за вказаний період не надавався, у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження теле- та радіопрограм, виготовлених для державних потреб на 2007 рік, таким чином у позивача були відсутні підстави для надання відповідачу у період з вересня по грудень 2007 року телекомунікаційних послуг. Крім того, відповідач зазначає, що умовами державного контракту не передбачено обов’язку відповідача щодо повідомлення позивача про зменшення бюджетного фінансування. Отже, відповідач вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача 206253,15грн. збитків, понесених позивачем внаслідок неоплати відповідачем телекомунікаційних послуг, наданих позивачем у період з вересня по грудень 2007р., оскільки такі послуги відповідачем не замовлялись.

Відповідач вважає вимоги про відшкодування збитків безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано жодних доказів завдання йому збитків та підтвердження суми таких збитків. Також зазначає, що фактично позивач просить суд стягнути з відповідача вартість послуг за період з вересня по грудень 2007р., що за своєю суттю не є збитками, а грошовим зобов’язанням за Державним контрактом №185-42 від 26.03.2007р.

Проаналізувавши докази, наявні в матеріалах справи, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відповідно визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов‘язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб‘єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Лише за наявності зазначених чотирьох умов настає відповідальність за порушення зобов’язання.

У п. 1 роз’яснення президії ВАСУ від 01.04.1994р. №02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди»зазначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з’ясувати правові підстави покладання на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов’язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, що випливає з договору (ст. 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов’язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Державного контракту №185-42 від 26.03.2007р. позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги у період з 22.09.2007р. по 31.12.2007р., які відповідачем не було оплачено, внаслідок чого позивач поніс збитки на суму 206253,15грн.

Так, у даному спорі, з’ясовуються правові підстави покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання за Державним контрактом №185-42 від 26.03.2007р.

Відповідно до умов п.2.1.3 Контракту позивач зобов’язався забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 21 вересня 2007р., а в разі належного фінансування до 31 грудня 2007р. на виконання п.4 Постанови Кабінету міністрів України від 07.03.2007р. №413 «Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб».

Згідно п.3.1. ціна Контракту становить 532863,40грн. в тому числі ПДВ, що відповідає вартості 4008,3 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загального фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 «Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб», що надходять від генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 532863,40грн., що відповідає 4008,3 годинам мовлення.

Відповідно до п. 3.2 Контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна Контракту становить 735889,37грн., в тому числі ПДВ, що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною цього Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 «Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб», що надходять від Генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. у сумі 735889,37грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2. Контракт набуває чинності з дати його підписання сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007р. і діє до 21.09.2007р. У разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п.3.2. Контракту, Контракт розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007р. і діє до 31.12.2007р.

Отже, безпосередньо умовами Контракту сторони передбачили залежність строку дії цього контракту від належного або неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

Пункт 4.7. Контракту встановлює здійснення щомісячної оплати відповідачем протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Таким чином, здійснення оплати відповідачем наданих позивачем телекомунікаційних послуг згідно Контракту ставиться в залежність від плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Твердження позивача про те, що відповідач скеровував на адресу позивача листи щодо розподілу фактичних обсягів мовлення, які перевищують загальний обсяг мовлення, передбачений Контрактом, на підставі яких позивачем складались акти виконаних робіт за Контрактом №185-42 від 26.03.2007р. за вересень-грудень 2007 року, судом відхиляється, оскільки в листах, які додані до позовної заяви, відповідач інформує позивача щодо обсягу мовлення за Контрактом №202/14 від 10.01.2007р.

02.10.2007р. між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору-доручення №167-08 від 12.03.2007р. У п. 1 зазначеної додаткової угоди визначено, що у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007р. сторони домовились зменшити ціну Контракту та п. 3.1 Договору –доручення викласти в редакції, відповідно до якої: обсяг послуг телемовлення - 3690,77 годин; строки надання послуг –з 1 січня 2007 року до 31 серпня 2007 року, вартість послуг - 20950000,00 грн., порядок розрахунків – щомісячно, згідно з надходження від довірителя.

У пункті 6 Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 №918 (надалі –Положення), зазначено, що вартість розповсюдження теле- та радіопрограм визначається відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів і замовленого обсягу мовлення у межах коштів державного бюджету, передбачених на відповідний рік.

Згідно пункту 11 Положення встановлено, що фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (чинного на момент укладання Державного контракту) істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Зазначені істотні умови договору про державну закупівлю містять інші законодавчі акти, які регулюють відповідні питання після втрати чинності названого закону.

Отже, Державним контрактом №185-42 передбачено законне право замовника зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків - скоротити строк дії цього договору (до 21.09.2007) та зменшити його ціну. При цьому, застосування цих умов безпосередньо пов'язано лише з фактом неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

З матеріалів справи вбачається, що видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році надходили не в повному обсязі. Про наведене свідчать обставини, пов'язані з укладанням у справі Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та відповідачем Додаткової угоди №1 від 02.10.2007 р. до Договору доручення №167-08 від 12.03.2007 р., а також поданий відповідачем в судовому засіданні Звіт про надходження та використання коштів загального фонду за 2007 р. (копія знаходиться в матеріалах справи). Зокрема, дані, зазначені у названому звіті підтверджують, що видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році були затверджені на рік у сумі 20950 000,00 грн., надійшло коштів за звітний період –20943 581,01грн. та стільки ж становили фактичні видатки.

Відповідно до Плану асигнувань загального фонду бюджету на 2007р. Національної телекомпанії України за бюджетною програмою 1701150 «Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році», який наданий Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, було затверджено кошторис асигнувань на суму 23000000грн., фактично профінансовано –20950 000,00грн. (з них повернуто до Державного бюджету у 2007році –6418,99грн.). Таким чином, надходження коштів за звітний період склало 20943581,01грн.

Позивач, зазначає, що не погодився на зміну ціни Державного контракту та зміну терміну його дії, відповідно, не підписав Додаткову угоду №2, оскільки станом на дату отримання Додаткової угоди №2 від 02.10.2007р. (18.12.2007р.) телекомунікаційні послуги на виконання Державного контракту вже були надані відповідачу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Суд звертає увагу, що згідно п. 2.2.1 Державного контракту Замовник (відповідач) був зобов’язаний виконувати розподіл фактичних обсягів послуг за даним контрактом у строк не пізніше 16 числа наступного за завітним місяця для складання Актів здавання-приймання послуг в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями.

Крім того, згідно п. 4.2 Державного контракту Виконавець (позивач) щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником (відповідачем) розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає Акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи Технічних засобів з урахуванням п. 2.2.1 цього Контракту, після чого направляє рахунок, Акти і зведення замовнику.

Суд звертає увагу, що згідно п.4.7. Контракту щомісячна оплата здійснюється замовником (відповідачем) протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця (позивача) в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Судом встановлено, що фактично відповідачем за період вересень - грудень 2007р. розподіл фактичних обсягів послуг в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями, не надавався, у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007р. Таким чином, у позивача відповідно до п. 4.2 Державного контракту від 26.03.2007р. були відсутні підстави для складання Актів виконання за надані послуги і зведень на оплату за підсумками роботи Технічних засобів, а відповідно, відсутні і підстави для надання відповідачу у період з 21.09.2007р. по 31.12.2007р. телекомунікаційних послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що надання позивачем відповідачу телекомунікаційних послуг з 21.09.2007р. по 31.12.2007р. включно, було здійснено позивачем з порушенням п.п. 2.2.1, 4.2 Державного контракту від 26.03.2007р., а отже на власний розсуд і ризик останнього.

Суд також звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача, щодо надання останнім інформації про наявність бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 р. на період з 22.09.2007 по 31.12.2007р., з метою уникнення настання негативних наслідків у вигляді неотримання прибутку за надані телекомунікаційні послуги.

Нездійснення відповідачем повідомлення позивача про недофінансування та непідписання сторонами додаткової угоди до Державного контракту, не є підставою для стягнення з відповідача збитків, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг понад загальну вартість замовлених за Державним контрактом послуг (з урахуванням того, що такий обсяг послуг визначається у Контракті «належним»або «неналежним»фінансуванням. При цьому докази «належного»фінансування у матеріалах справи відсутні).

Оскільки умовами п.п. 7.1, 7.2. Контракту встановлено дію контракту на правовідносини між сторонами до 21.09.2007р., а лише у разі належного бюджетного фінансування - до 31.12.2007р., а також приймаючи до уваги, що матеріали справи містять докази зменшення бюджетного фінансування, суд дійшов висновку, що Державний контракт №185-42 від 26.03.2007р. припинив свою дію на правовідносини між позивачем та відповідачем –21.09.2007р.

Зауваження позивача, що пунктом 4 «Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007р. №413 встановлено, що одержувач бюджетних коштів зобов'язаний забезпечити здійснення трансляції телерадіопрограм до закінчення календарного року, тобто до 31.12.2007р., а також твердження позивача, що на підставі п. 4 Порядку встановлено, що фактичний строк дії Державного контракту було визначено з 01.01.2007р. по 31.12.2007р., судом не приймається до уваги, оскільки згідно ч. 1 п. 4 вказаного Порядку, Державні контракти на виконання державного замовлення на трансляцію телерадіопрограм (далі - державні контракти) укладаються з одержувачами бюджетних коштів з урахуванням, зокрема, вимоги, що сума, визначена у державних контрактах, може коригуватися у процесі уточнення показників державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факту порушення відповідачем своїх зобов’язань за Державним контрактом №185-42 від 26.03.2007р. (не доведено факту протиправної дії або протиправної бездіяльності зі сторони відповідача), оскільки з урахуванням зменшення фінансування державного бюджету, у позивача були відсутні підстави для надання відповідачу у період з 22.09.2007р. по 31.12.2007р. телекомунікаційних послуг. В зв’язку з чим, надання позивачем відповідачу телекомунікаційних послуг з вересня (з 22.09.2007р.) по 31.12.2007р. включно, було здійснено позивачем з порушенням п.п. 2.2.1, 4.2 Державного контракту №185-42 від 26.03.2007р., а отже на власний розсуд і ризик останнього, до того ж, Державний контракт №185-42 від 26.03.2007р. припинив свою дію на правовідносини між позивачем та відповідачем – 21.09.2007р.

З урахуванням того, що позивачем не доведено факту допущення відповідачем протиправної дії чи бездіяльності, відсутні підстави вважати, що діями чи бездіяльністю відповідача позивачу завдані збитки, отже відсутній причинно-наслідковий зв'язок між збитками і протиправною дією (бездіяльністю) відповідача, вчинення яких не доведено позивачем. Також, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність вини в діях відповідача при виконанні умов Державного контракту №185-42 від 26.03.2007р.

За відсутності чотирьох умов, за наявності яких настає відповідальність за порушення зобов’язання, підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування збитків відсутні.

Відповідно до п. 38 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивач звільнений від сплати державного мито як виконавець державного замовлення, який звернувся до суду з позовом, що пов'язаний із неналежним виконанням відповідачем зобов’язання за державним контрактом.

Відповідно, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов’язаного з розглядом господарської справи, для позивача обчислюється з нульовою ставкою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

           У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                     В.В. Палій

Повне рішення складено 21.01.2011р.