Рішення № 13547272, 20.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/48520.01.11 За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» до Товариство з обмеженою відповідальністю «ГМФ»

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Морозов О.О. (довіреність № 11 від 09.09.2009р.);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 20 січня 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМФ»(відповідач) про стягнення 39576,02 грн. з них основного боргу –15780,42 грн., заборгованість зі сплати ремонтних робіт –796,84 грн. та платіж за дострокове припинення лізингової угоди –22998,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконані умови лізингової угоди № FL-0378-08-KY від 13 травня 2008 року, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем по сплаті лізингових та інших належних до сплати платежів.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою від 09.12.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 23.12.2010. Ухвалою від 23.12.2010р. розгляд справи, у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 20.01.2011р., в яке представник відповідача також не з’явився.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2008 року між позивачем (надалі - Лізингодавець) та відповідачем (далі по тексту - Лізингоодержувач), (разом - сторони), було укладено лізингову угоду № FL-0378-08-KY (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір лізингу або Договір або Угода), згідно з п. 1.1 якої її предметом є регулювання юридичні відносини між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем з лізингу Транспортного засобу, зазначених в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до положень п. 1 Додатку № 1 до Угоди (належним чином засвідчена копія додатку міститься в матеріалах справи), транспортним засобом, який є предметом Договору є - автомобіль «Тойота Рав-4, 2.0/0 А/Т».

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що як тільки відбудеться підписання додатку № 2 до Угоди сторонами, транспортний засіб вважається прийнятим Лізингоодержувачем у лізинг від Лізингодавця.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв в користування транспортний засіб «Тойота Рав-4, 2.0/0 А/Т», що підтверджується актом приймання-передачі від 12.06.2008р. (копія акту приймання-передачі в матеріалах справи).

Протягом дії Угоди сторонами було укладено угоди про зміну лізингових платежів (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), відповідно до умов яких Лізигодавцем та Лізингоодержувачем було погоджено графік, розмір та кількість лізингових платежів, які повинні сплачуватись відповідачем.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі: а) перший лізинговий платіж протягом трьох днів після підписання Угоди, б) щомісячні лізингові та будь-які інші платежі протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків-фактур.

Лізингові платежі вказані в українській гривні на день підписання Лізингового протоколу. В подальшому Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з виставлених йому рахунками в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом Угоди пропорційно зміні офіційного курсу НБУ до іноземної валюти (п. 8.2 Угоди).

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що протягом дії Договору відповідач здійснював оплату лізингових платежів за користування транспортним засобом, що підтверджується платіжними дорученнями, довідкою банку № 01/LK від 20.12.2010р. та листом банку № 47600 від 20.12.2010р. (копії документів в справі), однак, оплату лізингових платежів за жовтень та листопад 2010 року, відповідно до виставлених йому рахунків-фактур № ПЛ-0008664/1 від 24.09.2010р. та № ПЛ-0009612/1 від 26.10.2010р. (копії рахунків-фактур в справі) не здійснив, чим порушив взяті на себе зобов’язання за Договором, внаслідок чого у Лізингоодержувача утворилась заборгованість перед Лізингодавцем та становить 15780,42 грн. (розрахунок заборгованості по сплаті лізингових платежів міститься в матеріалах справи).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», далі –Закон).

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону встановлено, що Лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Зважаючи на викладене, враховуючи п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону та встановлену умовами Договору процедуру сплати Лізингоодержувачем лізингових та інших платежів (розділ 8 Договору), а також той факт, що починаючи з 12.06.2008р., тобто з моменту передачі транспортного засобу у лізинг на Лізингоодержувача покладається прямий обов’язок щодо сплати лізингових платежів за користування автомобілем, позовні вимоги про стягнення з Лізингоодержувача заборгованості по оплаті лізингових платежів за жовтень та листопад 2010 року в розмірі 15780,42 грн. –є обґрунтованими.

Позивач стверджує, а матеріалами справи підтверджується, що Лізингодавцем, на підставі актів виконаних робіт № 2010006919 від 22.09.2010р. та № 2301 від 24.09.2010р. (копії актів в справі) та документів з переліком наданих послуг, що потребують відшкодуванню від 22.09.2010р. та від 24.09.2010р. (копії документів про переліків робіт в справі), були понесені витрати на проведення ремонтних робіт на загальну суму 796,84 грн., оплата за які підтверджується банківськими виписками (копії виписок в справі). Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що відповідні витрати Лізингоодежувачем відшкодовані не були (розрахунок заборгованості по утриманню предмета лізингу в матеріалах справи).

Частиною 2 статті 14 Закону встановлено, що Лізингоодержувач протягом строку лізингу несе витрати на утримання предмета лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10.7 Договору встановлено, що Лізингоодержувач несе витрати на всі ремонтні роботи, які не покривається за рахунок лізингових платежів.

Додаткове технічне обслуговування та ремонт здійснюється за рахунок Лізингоодержувача (п. 8 Додатку № 1-ТО-02897-0-08-36).

Таким чином, враховуючи положення п. 8 Додатку № 1-ТО-02897-0-08-36 та ч. 2 ст. 12 Закону, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в розмірі 796,84 грн. за додаткове технічне обслуговування та ремонт автомобіля (заміна акумулятора та евакуатор) –є обґрунтованими.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що Лізингоодержувач, своїм листом від 01.11.2010р. звернувся до Лізингодавця з вимогою про дострокове розірвання Договору (копія листа в справі). Судом встановлено, що згідно додатку № 4/1 від 01.11.2010р. Лізингоодержувач повернув, а Лізингодавець прийняв з лізингу автомобіль «Тойота Рав-4, 2.0/0 А/Т»(копія додатку в справі).

Пунктом 13.2 Договору встановлено, що у разі дострокового припинення Угоди зі ініціативою Лізингоодержувача, Лізингоодержувач здійснює на користь Лізингодавця платіж за дострокове припинення Угоди, розмір якого дорівнює сумі трьох щомісячних платежів, як це зазначено в Додатку.

Позивач зазначає, що внаслідок дострокового розірвання договору, Лізингоодержувач повинен був здійснити оплату виставленого Лізингодавцем рахунку-фактури № ПЛ-0009844 від 03.11.2010р. про оплату штрафу за дострокове припинення Угоди в розмірі трьох щомісячних платежів на загальну суму 22 998,76 грн., однак, оплату штрафу у відповідному розмірі Лізингоодержувач не провів, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем (розрахунок трьох щомісячних платежів було здійснено позивачем на підставі п. 6.2 Договору поправка 1 в редакції угоди про зміну лізингових платежів, п. 29 = 4698,48, який міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, після дострокового розірвання Угоди, в порядку досудового врегулювання спору 11.11.2010р. направив відповідачу лист-вимогу про виконання зобов’язання по оплаті боргу за Договором на суму 39728,25 грн. (копія вимоги в справі). Факт надсилання відповідного листа Лізингодавцем підтверджується копією чека про відправку та описом вкладення у цінний лист (копії документів в справі). Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму існуючої у нього заборгованості по оплаті лізингових та інших належних до сплати платежів не погасив.

На час розгляду справи сума заборгованості, яка складається з оплати лізингових платежів за жовтень та листопад 2010 року, витрат, пов’язаних з додатковим технічним обслуговуванням та ремонтом автомобіля за Договором, а також суми штрафу за дострокове припинення Угоди в розмірі трьох щомісячних платежів Лізингодавцю Лізингоодержувачем не перерахована.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги, про стягнення з Лізигоодержувача на користь Лізингодавця заборгованості по сплаті лізингових платежів за Договором в розмірі 39576,02 грн. з яких: основного боргу –15780,42 грн., заборгованість зі сплати ремонтних робіт –796,84 грн. та платіж за дострокове припинення лізингової угоди –22998,76 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 631,76 грн. (395,76 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМФ»(ідентифікаційний код: 34486030, адреса: 01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, будинок, 46, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»(ідентифікаційний код: 30436756, адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 69, р/р 26007003070000 в АБ «ІНГ Банк Україна»м. Київ, МФО 300539) грошові кошти: основного боргу –15780,42 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень 42 копійки), заборгованість зі сплати ремонтних робіт –796,84 грн. (сімсот дев’яносто шість гривень 84 копійки), платіж за дострокове припинення лізингової угоди –22998,76 грн. (двадцять дві тисячі дев’ятсот дев’яносто вісім гривень 84 копійки) та судові витрати: державного мита –395,76 грн. (триста дев’яносто п’ять гривень 76 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяС.М. Морозов

                                         Дата підписання повного тексту рішення –24.01.2011р.