Рішення № 13546950, 13.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/432 13.01.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЕНЕРГІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверз-Буд"

про стягнення 39039, 39 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Напольських О.М. (дов. б/н від 24.09.2010р.)

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ЕНЕРГІЯ" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверз-Буд" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 39039, 39 грн. за договором поставки №30.01/09 від 30.01.2009 року, з яких 21012,61 грн. основного боргу, 15965, 00 грн. штрафу згідно з п.7.4. договору, 1908,41 грн. інфляційних втрат та 149,37 грн. 3% річних.

У судовому засіданні 13.01.2011 року представник позивача подав обгрунтований розрахунок ціни позову, в якому зменьшив розмір позовних вимог в розмірі 25333,23 грн., а саме: 21012,61 грн. основного боргу, 2087,38 грн. пені, 1908,41 грн. інфляційних втрат, 324,83 грн. 3% річних. Даний розрахунок приймається судом як уточнення позовних вимог, а позовні вимоги розглядаються в межах цього уточнення.

Заявлені позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконаням зобов'язань за договором поставки №30.01/09 від 30.01.2009 року в частині оплати поставленого товару у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 10.12.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2010 року розгляд справи був відкладений на 13.01.2011 року у зв'язку з неявкою відповідача, неподанням ним витребуваних судом документів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, витребуваних судом доказів не подав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки продукції №30.01/09, відповідно до якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити відповідачу замовлений товар (надалі - товар), окремими партіями. Відповідач зобов'язався в порядку та на умовах , визначених цим догвором, прийняти поставлений товар та здійснити його оплату на умовах цього договору.

Відповідно до п.4.2. зазначеного договору разом з товаром позивач зобов'язався передати відповідачу документи, які належать до передачі разом з товаром, відповідно до чинного законодавства України, і цього договору. До таких документів належать бухгалтерські документи (товаро-транспортні накладні, видатково-прибуткові накладні) та документи, що засвідчують якість товару (сертифікат якості на метал).

Згідно з п.4.3. даного договору право власності на поставлений товар переходить до відповідача в момент отримання товару від позивача за видатково-прибутковою накладною (товаротранспортною накладною), в пункті призначення.

Поставка товару здійснюється згідно погодженим в специфікаціях цінам відповідно до п.1.2. погоджена ціна товару, що входить у партію поставки, вказується позивачем у рахунку-фактурі (п.6.1. договору).

Відповідно до 6.3. зазначеного договору відповідач оплачує поставлену позивачем продукцію, що є предметом цього договору, за погодженою сторонами ціною.

Згідно з п.6.4. цього договору розрахунки між сторонами провадяться шляхом безготівкових розрахунків. Фактом безготівкової оплати за товар є фактичне надходження коштів на п/р позивача.

Відповідно до п.10.1. цього договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами або до повного виконання сторнами свої зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 21012,61 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000147 від 17.12.2009 року на суму 9712,61 грн., видатковою накладною №РН-0000149 від 28.12.2009 року на суму 11300,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до актів звірки взаємних розрахунків від 22.02.2010 року та від 31.03.2010р., підписаних сторонами та скріплених мокрими печатками, заборговність відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 21012,61 грн.

13.05.2010 року позивач направив відповідачу претензію №48 в якій просив останнього погасити заборгованість в розмірі 21012,00 грн. та 18026,78 грн. штрафних санкцій протягом п'яти днів з дати отримання даної претензії або надати інформацію про порядок прогашення заборгованості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач вчасно не розрахувався за поставлений товар у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Такою вимогою в розумінні ст.530 ЦК України може бути претензія №48 від 13.05.2010 року, яка була направлена на адресу відповідача 17.05.2010 року, що підтверджується фіскальним чеком №9041, наявним в матеріалах справи. Таким чином, строк виконання зобов'язання за договором закінчився 22.05.2010 року.

За таких обставин позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 21012,61 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до п.7.4. за прострочення платежу, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 0,5% від суми недоплати за кожен день прострочення платежу.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1092,66 грн. інфляційних втрат за період з 23.05.2010 року по 13.01.2011 року, згідно із здійсненим судом перерахунком, а також 3% річних в розмірі 324,83 грн.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом не може бути задоволено позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу згідно з п. 7.4. договору, оскільки, за своєю правовою природою штраф, передбачений даним пунктом, є пенею.

Суд задовольняє позовну вимогу про стягнення пені в розмірі 1785,79 грн. за період з 23.05.2010 року по 23.11.2010 року, згідно із здійсненим судом перерахунком.

Суд відмовляє позивачу в частині стягнення 301,59 грн. пені та 815,75 грн. інфляційних втрат з підстав невірного розрахунку.

Згідно зі ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Травез-буд” (01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 16; код ЄДРПОУ 33744655) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергія" (09634, Київська обл., Рокитнянський район, с. Синява, вул. Шевченка, 101; м. Київ, вул. Будіндустрії, 5; код ЄДРПОУ 35512202) 21012 (двадцять одна тисяча дванадцять) грн. 61 коп. основного боргу, 324 (триста двадцять чотири) грн. 83 коп. 3% річних, 1092 (одна тисяча дев'яносто дві) грн. 66 коп. інфляційних втрат, 1785 (одна тисяча сімсот вісімдесят п'ять) грн. 79 коп. пені, 242 (двісті сорок дві) грн. 16 коп. державного мита та 146 (сто сорок шість) грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.В. Пасько

Рішення підписано _______ року