Ухвала суду № 135468455, 26.03.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/4138/23

Номер провадження 2/504/443/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Вінської Н.В.

при секретарі судового засідання Коцар А.М.,

за участю:

представника відповідача Радченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи ТОВ «Дірект Технолоджі» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулось до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

27.09.2023 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Доброву П.В..

Ухвалою Комінтернівського районного суд Одеської області від 09 жоатня 2023 року було відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

05 грудня 2024 року згідно розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Вінській Н.В.

Ухвалою від 09 грудня 2024 року справу прийнято до провадження судді Вінської Н.В. в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 04.02.2025 року залучено до участі у справі ТОВ «Дірект Технолоджі» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Також ухвалою суду від 04.02.2025 року витребувано з Акціонерного товариства «ОТП БАНК» належним чином завірену копію Договору доручення №01/09/21 від 01.09.2021 року з додатками; належним чином завірену копію Статуту AT «ОТП Банк», який був чинний на момент підписання Договору, тобто чинний станом на 01.09.2021 року, а також копію довіреності на підписання (у випадку підписання Договору не керівником).

11.02.2026 року представником відповідача подано суду заяву про повернення позовної заяви позивачу, оскільки позовна заява підписана та подана особою, яка не має права її підписувати, тобто подана особою без підтверджених належними засобами доказування повноважень.

Судом встановлено, позовна заява підписана представником акціонерного товариства «ОТП БАНК» представником товариства з обмеженою відповідальністю «Парус Фінанс» в особі Паладич Аліни Олександрівни на підставі довіреності від 20.03.2023 року, виданої позивачем в особі голови правління банку Мудрого В. С. та члена правління банку Проць Т. на підставі Договору доручення № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

До позову на підтвердження повноважень представника банку надано копію довіреності від 20 березня 2023 року в якій зазначено, що Паладич Аліна Олександрівна є представником ТОВ «ПАРУС ФІНАНС» згідно з Договором доручення № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року, однак належним чином засвідченої копії Договору доручення № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року, з якого суд міг би встановити повноваження указаного товариства на звернення до суду від імені АТ «ОТП БАНК», будь-яких наказів, трудових договорів (контрактів), посадових інструкцій Паладич А. О. надіслані суду матеріали не містять.

Наданий суду на ухвалу від 04.02.2025 року чорновий варіант Договору доручення № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року не може бути прийнятий судом оскільки він не підписаний жодною зі сторін такого договору.

Згідно з ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 244 ЦК України встановлено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України.

Суд зауважує, що незалежно від того, чи є справа малозначною чи ні, представляти юридичну особу в суді має право виключно адвокат або працівник такої юридичної особи з наданням до суду документів на підтвердження повноважень діяти в судовому процесі.

Дані висновки суду відповідають висновкам, викладеним в наведеній вище позиції Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20.

Отже, суд доходить висновку, що позовна заява АТ «ОТП БАНК» підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, оскільки від імені позивача АТ «ОТП БАНК» позовну заяву підписано представником іншої юридичної особи ТОВ «ПАРУС ФІНАНС» Паладич А. О., згідно з довіреністю від 20 березня 2023 року, однак доказів того, що ТОВ «ПАРУС ФІНАНС» уповноважений АТ «ОТП БАНК» діяти в судовому процесі від імені банку не надано.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція ст. 185 ЦПК України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.

Зазначені недоліки не були враховані при відкритті провадження у справі суддею Комінтернівського районного суду Одеської області Добровим П.В. перешкоджають подальшому розгляду справи.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

За наведених обставин та враховуючи висновки суду про наявність підстав для повернення позовної заяви, що з`ясувалось після відкриття провадження у вказаній справі наявні підстави для залишення без розгляду позовної заяви у цивільній справі №504/4138/23

Керуючись п. 11 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи ТОВ «Дірект Технолоджі» про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Вінська Н. В.