Рішення № 13546832, 27.01.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.2011 Справа № 14/79

За позовом Закритого акціонерного товариства „Єврофінанс”, м. Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про стягнення заборгованості у загальній сумі 43072, 34 грн. (в тому числі сума 18681,53 грн. заборгованість по лізинговим платежам, сума 493, 51 грн. три проценти річних, сума 1421, 16 грн. індекс інфляції, сума 1870,51грн.- нарахована пеня та сума 20605, 63 грн. відшкодування за ремонт предмету лізингу),

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Цапенко С.С. представник за дов. від 29.04.2010р.

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Закрите акціонерне товариство „Єврофінанс”, м. Київ (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (далі - відповідач) заборгованості у загальній сумі 43072, 34 грн. (в тому числі сума 18681,53 грн. заборгованість по лізинговим платежам, сума 493, 51 грн. три проценти річних, сума 1421, 16 грн. індекс інфляції, сума 1870, 51 грн. нарахована пеня та сума 20605, 63 грн. відшкодування за ремонт предмету лізингу).

До матеріалів справи відповідно до клопотання від 17.01.2011р., підписаного представником позивача (а.с.63), на виконання вимог ухвали суду від 17.12.2010р. по справі №14/79, надійшли слідуючі документи: довідка з Державного реєстратора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_1, як доказ у підтвердження факту перебування відповідача станом на 18.01.2011р. у ЄДРЮО та ФОП, як фізичної особи підприємця (а.с.67-66); акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.12.2010р., підписаний в односторонньому порядку позивачем (а.с.68) та засвідчені копії з банківських виписок по рахунку позивача (а.с.69-100).

Також до вищезазначеного клопотання долучено заяву від 19.01.2011р. про зменшення розміру позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми 20605, 63 грн. у відшкодування за ремонт предмету лізингу (а.с.64).

Вищевказані документи надіслано на підставі вищезазначеного клопотання, яке було надіслано у судове засідання 17.01.2011р. факсограмою.

З урахуванням вищезазначеного, представник позивача даною заявою просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у зменшеному розмірі позовних вимог у загальній сумі 22466,71грн.(в тому числі сума 18681,53 грн. заборгованість по лізинговим платежам, сума 493, 51 грн. три проценти річних, сума 1421, 16 грн. індекс інфляції та сума 1870, 51 грн. нарахована пеня).

Представником позивача позовні вимоги підтримано у зменшеному розмірі позовних вимог, з підстав зазначених у позовній заяві (а.с.3-10) та з посиланням на підтвердження даних позовних вимог долученими до матеріалів справи документальними доказами.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду справи у даному судовому засіданні, шляхом надсилання судом рекомендованою кореспонденцією відповідачеві ухвали суду від 17.01.2011р. про відкладення розгляду справи №14/79 на адресу зазначену у позовній заяві та яка є ідентичній зазначеній у витязі з ЄДРЮО та ФОП АДРЕСА_1, що підтверджується повідомленням про вручення відповідачу поштового відправлення 20.01.2011р. (а.с.61), чим забезпечено йому (відповідачеві) реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

До того ж, суд зазначає, що у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола субєктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.

Разом з тим, відповідач не скористався наданим судом правом щодо забезпечення участі у розгляді справи, у даному судовому засіданні, свого уповноваженого представника (суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості його уповноваженого представника участі в даному судовому засіданні) та подання письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст.69 ГПК України, спір вирішується судом по суті у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг),або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною другою вказаної статті передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються Законом.

Згідно ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (п.1).

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Законом України „Про фінансовий лізинг” до зобовязань лізингоодержувача віднесено своєчасну сплату лізингових платежів (п.п.3 п.2 ст.11), а до прав лізингодавця стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість (ст.10 п.5 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2007р. між Закритим акціонерним товариством „Єврофінанс” (Лізингодавець, позивач) та Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 (Лізингоодержувачем, відповідачем) було укладено Договір фінансового лізингу №LA 07000296, до якого укладались додаткові угоди (далі Договір з додатками до нього, а.с.14-30). Відповідно до п.п.1.1 п.1 даного Договору, Лізингодавець зобов”язався надати, а Лізингоодержувач прийняти предмет лізингу згідно Додатку №1 на умовах цього Договору. Предметом лізингу визначено транспортний засіб JAK 1020К Promtovarniy Furgon та даним підпунктом Договору передбачено, що лізинговим періодом є 48 місяців.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Додатку №2 до Договору передбачено, що предмет лізингу вважається переданим у лізинг з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу.

Підпунктом 8.1 пункту 8 Додатку №2 до Договору передбачено, що нарахування щомісячних лізингових платежів розпочинається з дати підписання Сторонами відповідного акту приймання-передачі ТЗ та підпунктом 8.2 даного пункту передбачено, що Лізингоодержувач зобов”язався сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі на підставі виставлених відповідних рахунків згідно умов Договору та у строки передбачені даним підпунктом Договору та у розмірах відповідно до графіку, зазначеного у Додатку №4 до Договору.

Сторонами було укладено Додаткові угоди №1, №3 та №4 до Договору, якими було змінено вартість предмета лізингу та суму щомісячних платежів із встановленими новими графіками сплати (а.с.27,29) та зазначено про те, що сплата лізингових платежів здійснюється на тих же самих умовах, які були передбачені основним Договором з додатковим зазначенням щодо конвертування валюти платежів в гривні на дату виставлення рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2010р. на виконання умов Договору сторонами було підписано акт приймання передачі предмета лізингу (а.с.30).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, Лізингоодержувачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувались щомісячні лізингові платежі на підставі наявних у матеріалах справи рахунків фактур.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п.1 ст.611 даного Кодексу) та ст.615 даного Кодексу передбачено,що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом (п.1 ст.615).

Статтею 7 Закону України „Про фінансовий лізинг” передбачено, що лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це Лізингодавця.

Пунктом 10 Додатку №2 до Договору, зокрема передбачено, що лізингодавець має право відмовитись від Договору фінансового лізингу та вимагати повернення ТЗ від Лізингоотримувача, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати складає більше 30 календарних днів.

Оскільки, як було зазначено вище, Лізингоодержувачем було прострочено сплату щомісячних лізингових платежів за період вересень 2009р. по лютий 2010р., з урахуванням часткової сплати лізингових платежів за рахунком-фактурою за вересень місяць 2009р., а тому з урахуванням вищезазначених норм Закону та умов Договору, Лізингоодержувачем було повернуто Лізингоодавцю транспортний засіб, що підтверджується актом повернення предмету лізингу від 05.02.2010р., підписаним у двохсторонньому порядку (а.с.31) та Лізингодавцем було надіслано на адресу Лізингоодержувача повідомлення від 26.02.2010р. про розірвання Договору фінансового лізингу (а.с.32).

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача, як Лізингоотримувача, перед позивачем, як Лізингодавцем, заборгованості по лізинговим платежам у сумі 18681,53 грн., як заборгованості по неоплаченим в повному обсязі рахунків фактур за період вересень 2009р. по лютий 2010р., з урахуванням часткової сплати лізингових платежів за рахунком-фактурою за вересень місяць 2009р.(а.с.33-44) та що також підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача у спірному періоді.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача наявної заборгованості у сумі 18681,53 грн. по лізинговим платежам за вищезазначений період, є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому позов в даній частині підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача в примусовому порядку суми 18681,53 грн. наявної заборгованості по лізинговим платежам за вищезазначений період.

Частиною 2 ст.625 ГК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищезазначеного, є також правомірним нарахування позивачем відповідачеві суми 493, 51 грн. трьох процентів річних та суми 1421, 16 грн. індексу інфляції на суму 18681,53 грн. наявної заборгованості по лізинговим платежам, розгорнутий розрахунок яких наведений у позовній заяві (а.с.6-7), а тому позовні вимоги в даній частині позову також підлягають до задоволення та відповідно сума 493, 51 грн. трьох процентів річних та сума 1421, 16 грн. індексу інфляції підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку.

Відповідальність за несвоєчасне виконання зобов”язань у вигляді застосування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) до учасника господарських відносин передбачена вимогами ст. 230 ГК України та також вимогами ст. 549 ЦК України передбачена сплата, зокрема грошової суми у вигляді неустойки (штрафу, пені) боржником на користь кредитора у разі порушення боржником зобов”язання.

Підпунктом 8.9 Додатку №2 до Договору передбачено, що у разі прострочення сплати платежів за Договором, Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов”язання.

З урахуванням вищезазначених норм ЦК, ГК України та умов Договору, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві та заявлення до стягнення з відповідача суми 1870, 51 грн. пені, розгорнутий розрахунок яких наведений у позовній заяві (а.с.8), а тому позовна вимога в даній частині позову також підлягає до задоволення та відповідно сума 1870, 51 грн. нарахованої пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача частково відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті держмита в розмірі 224,66грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 123,10грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зменшеному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 549, 611, 612, 615, 625, 762, 806 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю у зменшеному розмірі позовних вимог .

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2/ на користь Закритого акціонерного товариства „Єврофінанс” /м. Київ, вул. І. Дубового, 14, код ЄДРПОУ 30726921/ заборгованість у загальній сумі 22466,71грн.(в тому числі сума 18681,53 грн. заборгованість по лізинговим платежам, сума 493, 51 грн. три проценти річних, сума 1421, 16 грн. індекс інфляції та сума 1870,51грн. нарахована пеня), частково суму 224,66грн. у відшкодування витрат по сплаченому держмиту та частково суму 123,10грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець.