Рішення № 13546629, 11.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

11.01.2011Справа №2-9/5565-2010 За позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", м. Сімферополь в особі Євпаторійської філії ОП "Кримтеплокомуненерго", АР Крим, м. Євпаторія (95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а; 97400, м. Євпаторія, вул. Лінейна, 10)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1

Про стягнення 1 647,48 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача Мурашова Н.І., ст. юрист, дов. пост. № 02 від 04.01.2011 року.

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 1 647,48 грн. боргу, у тому числі 1043,59 грн. основного боргу, 587,10 грн. пені, 16,79 грн. 3% річних, а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач заявою вих. № 75 від 10.01.2011 року у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 1067,40 грн., у тому числі 1043,59 грн. основного боргу, 7,02 грн. пені, 16,79 грн. 3% річних.

Заява про зменшення позовних вимог судом прийнято до розгляду.

Відповідач двічі явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Суд зазначає, що ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслуховує пояснення представника позивача, суд

В с т а н о в и в:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

01.08.2008 р. між сторонами був укладений договір № 405 купівлі-продажу теплової енергії на строк до 20.05.2011 року за умови пролонгації на кожний послідуючий рік.

Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що цей договір розроблений на підставі Законів «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» та іншими діючими нормативно-правовими актами України та Автономної Республіки Крим.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що споживач зобовязаний проводити оплату за теплову енергію щомісячно до 20 числа місяця, послідуючого за розрахунковим. У разі не отримання грошових коштів до вказаного строку Споживач за кожний день прострочення платежу сплачує пеню у розмірі двійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу у відповідності з п. 7.2.1 договору № 405 від 01.08.2008 року.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином, однак, відповідач у порушення умов договору не провів оплату за відпуск теплової енергії своєчасно і повністю, у зв'язку з чим, за період з 01.10.2008р. по 01.01.2010р. за ним утворилася заборгованість у розмірі 1043, 59 грн.

У відповідності з п. 7.2.1 договору та у відповідності з п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України відповідачу нарахована пеня за період з 21.10.2009 року по 01.01.2010 року у розмірі 7,02 грн. (згідно розрахунку доданого до заяви про зменшення позовних вимог).

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, зменшені позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 1043,59 грн. та пені у сумі 7,02 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 16,79 грн. за період з 21.11.2008 року по 01.01.2010 року.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

При вказаних обставинах позовні вимоги позивача у частині стягнення 3% річних також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 11.01.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 12.01.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Заяву про зменшення позовних вимог прийняти.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 р/р, МФО, ЗКПО суду не відоми) на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" (97400, м. Євпаторія, вул. Лінейна, 10, р/р 260000205861 у Кримський філії АБ «Експрес-банк» м. Сімферополь, МФО 384674, ЗКПО 26178681) 1043,59 грн. основного боргу, 7,02 грн. пені, 16,79 грн. 3% річних, 102,00 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.