Ухвала суду № 13546254, 18.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8340/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"18" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Умнової О.В.,

при секретарі Ковризі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2010 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Цитрон»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

31.05.2010 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 12.03.2010 № 0000812330 та ДПІ у Деснянському районі м. Києва та від 01.04.2010 № 0002702304.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2010 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідачами подані апеляційні скарги, в яких вони просять скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового процесу, які зявились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено перевірку господарської одиниці спорт-бару, що знаходиться за адресою: пр-т Перемоги, 136, м. Київ, щодо дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, якою, окрім іншого, встановлено зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях не внесених до Єдиного реєстру та відсутність довідки про включення до єдиного державного реєстру місць зберігання.

За результатами перевірки було складено акт від 26.02.2010 № 0145/26/57/23/36564246, на підставі висновків якого ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 12.03.2010 № 0000812330, яким позивача, на підставі абз. 9 п. 2 ст. 17 Закону України № 481, зобовязано сплатити штраф в розмірі 100 % вартості товару 24604 грн. 40 коп.

Зазначене рішення про застосування фінансових санкцій прийняте з посиланням на абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№ 481. Вказана норма передбачає відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - у вигляді штрафних санкцій в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Доводи апеляції ДПІ у Святошинському районі м. Києва аналогічні тим, що викладені у акті перевірки та спростовуються наступним.

Апелянтом не спростовано того факту, що позивач не здійснював зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами. Спорт-Бар підпадає під визначення «місця торгівлі»алкогольних напоїв та тютюновими виробів (в сенсі ст. 1 Закону № 481), а не «місця зберігання», внаслідок чого суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що необхідність внесення такого місця до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів відсутня.

В свою чергу, Законом № 481 не передбачено обовязку вносити місця торгівлі до Єдиного реєстру місць зберігання, а відповідно доводи апелянта про зворотнє є безпідставними.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що із статті 15 Закону № 481 випливає, що за наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі (факт наявності такої ліцензії апелянтами не заперечується) у органів податкової служби вже містяться відомості про місцезнаходження місць торгівлі та відомості про заявників. Тому, виходячи із суті Єдиного реєстру, у випадку, коли алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться виключно за місцем здійснення роздрібної торгівлі для їх наступної реалізації споживачам, позивач, у якого знаходяться алкогольні напої та тютюнові вироби не зобовязані вносити додатково такі місця до реєстру.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висноками суду першої інстанції про те, що рішення про застосування фінансових санкцій від 12.03.2010 № 0000812330 на суму 24604 грн. 40 коп. прийняте ДПІ у Святошинському районі м. Києва протиправно.

Крім цього, під час проведення перевірки було встановлено факт здійснення в Спорт-Барі, що належить позивачу, проведення розрахункової операції без роздрукування відповідного розрахункового документа, а саме: розрахункова операція від 22.01.2010 (чек №0012169) на загальну суму 621 грн. 50 коп. при поверненні коштів, здійснювалась без роздрукування відповідного розрахункового документу, а саме: касовий чек №0012169 не містив таких обовязкових реквізитів як назва операції виплати на напис «видатковий чек», в звязку з чим відповідачі дійшли висновку, що він не є розрахунковим документом, а позивач порушив п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265, за що ДПІ у Деснянському районі м. Києва застосувала до позивача санкції рішенням від 01.04.2010 № 0002702304, які передбачені приписами пункту 1 статті 17 цього ж Закону.

Протиправність зазначеного рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва доводиться наступним.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, позивач за місцем здійснення діяльності: пр-т Перемоги, 136, м. Київ, використовував зареєстрований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО. Бармен спорт-бара, пробиваючи гостьовий рахунок, забув зробити знижку, і закрив його без неї, після чого він зробив повернення рахунку та пробив знижку.

Наявними у матеріалах справи копіями фіскального чеку № 0012169 від 22.01.2010, роздрукованого о 06:04:05 год. на суму 621,50 грн. та видаткового чеку № 0012170 від 22.01.2010, роздрукованого о 06:08:58 год. на суму 621,50 грн., підтверджується проведення розрахункової операції на суму 621,50 грн. відповідно до вимог пунктів 2.1, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2 наказу ДПА України від 01.12.2000 № 614 «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та повернення вказаної суми із відповідним її поверненням через РРО.

Зазначеним спростовуються доводи апеляції ДПІ у Деснянському районі м. Києва про порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо реалізації товару без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, апелянтами не вказано обставин та не надано доказів, які б свідчили про протиправність позовних вимог, задоволених рішенням суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2010 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 24.01.2011.