Ухвала суду № 13546243, 20.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4548/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Шостака О.О., Троян Н.М.;

при секретарі:Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рант»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рант»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рант» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, в якій просило скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 28 жовтня 2009 року № 0014412305 про застосування штрафних санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рант»у розмірі 19633 (девятнадцять тисяч шістсот тридцять три) гривні 44 копійки (а.с. 4-6).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Рант»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо застосування штрафних санкцій від 28.10.2009 року № 0014412305 відмовлено (а.с. 38-41).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рант» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року та прийняти нову постанову, мотивуючи свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим (а.с. 44-48).

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, доводи зявившихся учасників процесу, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що перевіркою було встановлено, що на автомийці надавались послуги за готівку із застосуванням РРО та видачею чеків. Торговий патент на час перевірки був відсутній, що не заперечується і позивачем. Згідно реєстраційних документів діяльність цього підприємства за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 6, розпочалась 26.03.2007 року.

Таким чином, позивач здійснював підприємницьку діяльність без торгового патенту з 26.03.2007 року по 15.10.2009 року.

Тому податковий орган правомірно притягнув позивача до відповідальності шляхом застосування штрафних санкцій. Добровільна сплата штрафу позивачем і придбання торгового патенту в подальшому, не звільняє від відповідальності на момент встановлення порушення і не може бути підставою для задоволення позовних вимог у даному спорі.

В результаті чого, суд першої інстанції дійшов висновку, що перевірка Державною податковою інспекцію у Шевченківському районі м. Києва проведена у відповідності з вимогами чинного законодавства, а прийняте рішення про застосування штрафних санкцій є законним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва на підставі направлення № 840/23-05 від 15.10.2009 року (а.с. 7) було проведено планову перевірку суб'єкта господарювання щодо контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявності свідоцтв про державну реєстрацію, торгових патентів та ліцензій - автомийки, що розташована за адресою: м. Київ, вул. В.Васильківська, 6, яка підпорядкована Товариству з обмеженою відповідальністю «Рант».

Перевіркою встановлено, що позивач здійснював господарську діяльність всупереч чинному законодавству та з порушенням вимог п. 1 ст. 3-1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме надавав побутові послуги за готівку із застосуванням РРО та видачею чеків без торгового патенту, який необхідний для здійснення діяльності у вказаній сфері, та не забезпечив зберігання в книзі обліку розрахункових операцій № 2659012334р/4 фіскального звітного чеку № 1239 за 05.09.2009 року (а.с. 8-9).

В результаті перевірки складено Акт № 1585/26/59/23/32599474 від 15.10.2009 року (а.с. 8-9) на підставі якого та у відповідності з положеннями Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва винесено Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0014412305 від 28.10.2009 року (а.с. 10), яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19 633,44 грн.

Таким чином, виходячи з матеріалів перевірки було встановлено, що на автомийці надавались послуги за готівку із застосуванням РРО та видачею чеків. При цьому, торговий патент на час перевірки був відсутній. Згідно реєстраційних документів діяльність цього підприємства за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 6, розпочалась 26.03.2007 року.

Таким чином, позивач здійснював підприємницьку діяльність без торгового патенту з 26.03.2007 року по 15.10.2009 року.

Колегія суддів відмічає, що згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

Статтею 3-1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»зазначено, що патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.

Під побутовими послугами у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки.

Статтею 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

Крім того, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону, планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є спеціальним і інші законодавчі акти можуть бути застосовані тільки в частині, яка не врегульована цим Законом.

П. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Отже, колегія суддів вважає, що перевірка проведена відповідачем у відповідності з вимогами чинного законодавства, а прийняте рішення про застосування штрафних санкцій є законним.

Виходячи з системного аналізу норм права та з урахуванням матеріалів, що містяться в справі, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та правомірно відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Рант»в позові.

В звязку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рант»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 26 січня 2011 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:О.О. Шостак

Н.М. Троян

Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 25.01.11.