Ухвала суду № 13546240, 20.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-584/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Шостака О.О., Троян Н.М.;

при секретарі:Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці до Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- Вінницький агролісовиробничий центр»в особі Відособленого підрозділу Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- Вінницький агролісовиробничий центр»про стягнення 47729,91 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відособленого підрозділу Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- Вінницький агролісовиробничий центр», в якій просило стягнути з Відособленого підрозділу Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- Вінницький агролісовиробничий центр»(21022, м. Вінниця, вул. Тарногородського, буд. 9, р/р 26002000113738 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 302429 код ЄДРПОУ 26286718) на користь управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 7, р/р 25601323531103, в ОПЕРВ ВАТ «Держощадбанк», МФО 302076, код ЄДРПОУ 20097763), заборгованість, в сумі 47 729 грн. 91 коп. (а.с. 2-6).

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року неналежного відповідача - Відособлений підрозділ Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- Вінницький агролісовиробничий центр»замінено на належного - Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Віноблагроліс»- Вінницький агролісовиробничий центр»в особі Відособленого підрозділу Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- Вінницький агролісовиробничий центр»(а.с. 64).

В подальшому, позивач подав до суду першої інстанції клопотання про зміну (зменшення) позовних вимог, в якому просив стягнути з Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»заборгованість в сумі 36525 грн. 67 коп. (а.с. 75).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року адміністративний позов задоволено, а саме: стягнено з Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- Вінницький агролісовиробничий центр»в особі Відособленого підрозділу Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- Вінницький агролісовиробничий центр»(вул. Тарнагородського, 9, м. Вінниця, 21022) заборгованість в розмірі 36 525,67 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень 67 копійок) на користь управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (вул. 50-річчя Перемоги, 7, м. Вінниця, 21100, р/р 25601323531103, в ОПЕРВ АВТ «Держощадбанк», МФО 302076, код ЄДРПОУ 20097763) (а.с. 80-81).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник відповідача по справі Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»подав заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції (а.с. 83) та - апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року у справі № 2-а-584/10/0270 та прийняти нову постанову суду та ухвалити нове рішення про залишення позовної заяви у справі № 2-а-584/10/0270 без розгляду, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції прийнято рішення при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, на думку апелянта, постанова суду першої інстанції не ґрунтується на нормах закону та підлягає скасуванню (а.с. 85-88).

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, доводи зявившихся учасників процесу, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що недоїмка зі сплати страхових внесків в розмірі 113 259,05 грн. у визначені строки не погашена, доказів сплати зазначеної суми заборгованості станом на день розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не надано.

Частиною 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги про сплату боргу відповідачем одержані вчасно, про що свідчить підпис бухгалтера - касира на корінцях вимог, копія яких містяться в матеріалах справи (а.с. 35-37), проте, у встановленому законом порядку не оскаржені.

В результаті чого, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог в розмірі 36 525,67 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в суді першої інстанції, станом на 15.02.2010 року за відповідачем рахувалася недоїмка зі сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 47 729,91 грн., що утворилась за період з травня 2009 року по грудень 2009 року.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунками сум страхових внесків відповідача (а.с. 9-23), рішеннями про застосування штрафних санкцій (а.с. 24-28), витягом з картки особового рахунку (а.с. 29-32), корінцями вимог про сплату боргу (а.с. 35-37).

Разом з тим, представником позивача, надано суду першої інстанції докази часткового погашення відповідачем боргу на суму 11 204,24 грн. (а.с. 76).

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді першої інстанції, заборгованість відповідача з урахуванням часткової проплати, становить 36 525,67 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції відмічає, що в силу п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 р., територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки, страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У відповідності до ч. 6 ст. 20 вказаного Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Крім того, недоїмка зі сплати страхових внесків в розмірі 113 259,05 грн. у визначені строки не погашена.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Крім того, вимоги про сплату боргу відповідачем одержані вчасно, про що свідчить підпис бухгалтера - касира на корінцях вимог, копія яких містяться в матеріалах справи (а.с. 35-37), проте, у встановленому законом порядку не оскаржені.

Таким чином, заборгованість в розмірі 36 525,67 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в межах заявлених позовних вимог в розмір 36525,67 грн.

В звязку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Зважаючи на те, що Вінницький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 26 січня 2011 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:О.О. Шостак

Н.М. Троян

Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 25.01.11.