Ухвала суду № 13546224, 21.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-453/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Парінова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005782305/0 від 08.08.2008 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач, як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2008р. ДПА у Київській області проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці ТОВ «Дніпро-Вікторія»- залу гральних автоматів, за адресою: м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 41, про що складено Акт №26540657/2305/30407788.

В ході перевірки встановлений факт порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»а саме: в залі гральних автоматів знаходяться 30 гральних автоматів та 1 електронна рулетка, з них 3 гральних автомати знаходяться в робочому стані та підключені до електромережі, але не обладнанні запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю), в автоматичному режимі не здійснюють реєстрацію розрахункових операцій при наданні послуг грального бізнесу.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.08.2008р. №0005782305/0 у розмірі 1020 грн.

Спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).

В силу ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

За правилами ст. 12 Закону № 265/95-ВР на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Згідно Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства Міністерства фінансів України від 18.04.2006 р. №40/374, гральний автомат механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Отже, виходячи із викладеного, гральний автомат не виконує фіскальні функції, а відтак, застосування фінансових санкцій згідно п.2 ст. 17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», колегія суддів вважає необґрунтованим зі сторони податкового органу, оскільки норми даного закону не передбачають застосування до субєктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за використання грального автомату, не оснащеного фіскальною функцією.

Більш того, на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07 лютого 2001 року № 121 (далі -Постанова № 121).

Відповідно до вимог п. 2 цієї Постанови № 121 Міністерство економіки зобов'язано забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг) у межах видатків, передбачених йому у Державному бюджеті України на 2001 рік для прикладних наукових та науково-технічних розробок з пріоритетних напрямів, а Міністерство промислової політики зобов'язано забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Однак, у зв'язку з тим, що були відсутні технічні рішення для фіскалізації гральних автоматів, терміни переведення на облік із застосуванням РРО, діяльності з використанням гральних автоматів неодноразово переносилися.

Згідно з останніми змінами, внесеними до Постанови №121, для переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати на облік із застосуванням РРО, встановлено термін - 31 грудня 2006 року.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»та наказу Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року №581, якими до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а тому у субєктів господарювання була відсутня обєктивна можливість дотримання приписів Закону № 265/95-ВР щодо використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»були встановлені податковим органом під час проведення перевірки 31.07.2008, тобто до набрання чинності вищезазначеним наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430.

Відтак, на момент перевірки 31.07.2008 року у позивача була відсутня обєктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя А.Б. Парінов