Ухвала суду № 13546217, 21.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12266/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Парінова А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Науково-виробничої фірми «Зігфрід»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2010 року у справі за позовом Науково-виробничої фірми «Зігфрід»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання неправомірними дій щодо винесення податкової вимоги в сумі 361633,00 грн.,-

В С Т А Н О В И ЛА :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визначити дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо прийняття та направлення на адресу НВФ "Зігфрід" першої податкової вимоги від 19.07.2010 р.№1/1939 за неузгодженим податковим зобовязанням в сумі 361633,00 грн. неправомірними; визначити першу податкову вимогу від 19.07.2010 р. №1/1939 за неузгодженим податковим зобовязанням в сумі 361633,00 грн. недійсною.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову суду якою позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства НВФ „Зігфрід" за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 року, за результатами якої складено Акт перевірки №822/23-30373911 від 17 квітня 2006 року.

На підставі Акту перевірки №822/23-30373911 від 17 квітня 2006 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення - рішення №0000152381/0 та №0000162381/0 від 27 квітня 2006 року, якими визначено Позивачу податкових зобов'язань на загальну суму 361 633,00 грн.

За наслідками судового оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивачу остаточно визначено податкових зобов'язань на загальну суму 241 395,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково щодо визнання недійсної першої податкової вимоги ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 19.07.2010 р. №1/1939 на суму 120238, 00 грн., суд першої інстанції вірно виходив з того, що рішеннями судових інстанцій, які набрали законної сили узгоджено суму податкового зобов'язання у розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" розміром 241 395,00 грн., а не 361633, 00 грн., яка є загальним розміром податкового зобовязання за вищевказаними податковими повідомленнями рішеннями.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та не заперечується по суті як відповідачем, так і позивачем, за результатами судового оскарження саме сума податкового зобов'язання у розмірі 241 395,00 грн. є узгодженою, а не сума 361 633,00 грн.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч.5 п.п. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 (чинним на час виникнення спірних правовідносин) днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження.

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної в заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Також суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірних дій ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо прийняття та направлення на адресу НВФ "Зігфрід" першої податкової вимоги від 19.07.2010 р.№1/1939 за неузгодженим податковим зобовязанням в сумі 361633,00 грн., пославшись на норми пункту 6.2 статті 6 Закону „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до яких податкова вимога надсилається платнику податків у разі коли платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, тобто коли податкове зобов'язання платника податків стало податковим боргом.

Таким чином виставлення та направлення податковими органами боржникам податкових вимог передбачено нормами Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і є заходами, спрямованими на погашення податкового боргу, а тому дії контролюючого органу в даному випадку суд першої інстанції вірно вважав такими, що відповідають діючому законодавству.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм 6.2.3. п.6.2.3 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 р. № 2181 (чинним на час виникнення спірних правовідносин) щодо надіслання на адресу позивача першої податкової вимоги з дотриманням вищевказаних вимог, а саме: чи був відповідачем витриманий "перший робочий день після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання " не заслуговує на увагу так з огляду на наступне.

Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено лише три випадки узгодження податкового зобовязання, а саме: податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення та судове узгодження податкового зобовязання визначеного у податковому повідомленні.

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Як вбачається з матеріалів справи 11 лютого 2010 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Науково-виробничої фірми «Зігфрід»залишено без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 19.09.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 року залишено без змін. Якими визнано недійсним податкове повідомлення рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000162381/0 від 27.04.2006 року та податкове повідомлення рішення № 0000152381/0 від 27.04.2006 року в частині нарахування податку на прибуток в сумі 83226,00 грн.

Отже, податкова вимога від 19.07.2010 р. №1/1939, яка, надіслана 19.07.2010 року є першим робочим днем після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2010 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Науково-виробничої фірми «Зігфрід»відмовити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:М.В Межевич

судді:Г.В. Земляна

А.Б. Парінов