Ухвала суду № 13546176, 25.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року справа №2а-9315/10/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів

Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Чеплигіні П.І.,

за участю представника позивача Грошева В.О., представника відповідача Андраханова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2010 р. у справі № 2а-9315/10/1270 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат" про продовження строку арешту активів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат" про продовження строку арешту активів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, травень та червень 2009 року заявлено р. 12.1 «податок на додану вартість, сплачений митним органам», але згідно з даними, задекларованими ТОВ «Луганський гофротарний комбінат», в рядку 25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок З розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або рядок 25.2)», в т.ч.: 25.1 «на рахунок платника у банку», 25.2 «у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів» податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» за лютий 2009 року (звітна від 20.03.09 №2598), травень 2009 року (звітна від 19.06.09 №6805) та червень 2009 року (звітна нова від 20.07.09 № 7944) не відображено жодних показників. Таким чином, на думку позивача, відсутність відповідних показників в рядку 25 свідчить про недостовірність даних, що містяться у вказаних податкових деклараціях ТОВ «Луганський гофротарний комбінат». На адресу підприємства було направлено лист, з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо виявлених недостовірностей, але відповідачем надано відповідь, що після відновлення документів первинного, бухгалтерського та податкового обліку, знищених в наслідок форс-мажору (пожежі) такі пояснення та документи буде надано. В зв'язку з тим, що визначений законодавством термін для відновлення документів сплинув, на адресу ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» був направлений запит від 15.10.2010р. №18949/10/08-117 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження про виявлені недостовірності, у тому числі копій платіжних доручень, оформлених відповідним чином, які підтверджують сплату податку на додану вартість митним органам: в лютому 2009 року у сумі 6887 грн., в травні 2009 року у сумі 5518 грн., в червні 2009 року у сумі 7887 грн. ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» листом від 29.10.2010р. №904 (вх. СДПІ від 02.11.2010р. №6371/10) відмовлено в наданні пояснень та їх документального підтвердження посилаючись, у т.ч. на знищення пожежею значної кількість документів. Виходячи з викладеного та керуючись п. 3 ч. 6 статті 11-1 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХП «Про державну податкову службу в Україні», із змінами та доповненнями, на підставі наказу СДПІ ВПП у м. Луганську від 12.11.10 № 439 та направлення на перевірку від 12.11.2010 № 224, 17 листопада 2010р. посадовими особами СДПІ були здійснені заходи по проведенню виїзної позапланової перевірки ТОВ «Луганський гофротарний комбінат». Але керівництвом відповідача представникам позивача було відмовлено у допуску до проведення позапланової виїзної перевірки. У зв'язку з відмовою у допуску до перевірки, посадовими особами СДПІ ВПП у м.Луганську було складено відповідний акт від 17.11.2010р. № 79/08-1/30642763 та протокол про адміністративне правопорушення у відношенні генерального директора ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» Сєдова В.В. за невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби. 24.11.2010 року заступником начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на підставі подання органу податкової міліції прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту активів ТОВ «Луганський гофротарний комбінат», у т.ч. зупинення операцій на розрахункових рахунках. На підставі зазначеного позивач просив суд продовжити строк арешту активів товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат» строком на 11400 годин.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2010 року і задоволені позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутній податковий борг, а також, що позивачем не доведено, що звільнення з-під адміністративного арешту активів платника податків може загрожувати їх зникненню або знищенню.

Не погодившись с постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що звільнення активів з під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням (знищенням), а також позивач зазначив, що продовження строків арешту активів можливо на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає останню необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.11.2010 року заступником начальника СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту активів відповідача з підстав недопущення ним працівників позивача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки. (а.с. 35).

В подальшому позивач звернувся до суду з позовом про продовження строку арешту активів відповідача строком на 11400 годин.

Згідно підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-ІІІ адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

З аналізу наведеної норми вбачається, що адміністративний арешт може бути накладено на активи платника податків виключно у випадку наявності податкового боргу у такого платника. Проте позивачем взагалі не було обґрунтовано свої вимоги наявністю у відповідача податкового боргу, що виключає наявність правових підстав для задоволення його подання шляхом арешту активів відповідача.

Підпунктом 9.1.2 пункту 9.2 статті 9 вказаного закону визначено, що арешт активів може бути застосовано, якщо зясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або повязані з отриманням інших обєктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, компютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Пунктом 9.3.3. ст. 9 Закону України № 2181, передбачено право керівника відповідного податкового органу (його заступник) звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Відповідно до підпункту 9.3.9 пункту 9.3 статті 9 Закону України № 2181 адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням.

Позивач посилається на наявність договору оренди від 01.07.2010 року, який укладений між відповідачем та ТОВ «Бізнес Пейпа Інвест» щодо надання останньому приміщень під офіс та склад готової продукції, але наявність договору оренди не може свідчити про можливість зникнення чи знищення орендованого майна. Доводи позивача про можливість пожежі при використанні майна є лише припущеннями та не ґрунтуються на будь-яких обєктивних даних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкового боргу за підприємством не значиться, податковий кредит не заявлений і не відображений у деклараціях, що не заперечують сторони по справі.

На підставі наведеного та з аналізу вищенаведених норм, колегія суддів прийшла до висновку, що не має достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням. До того ж, адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Але податковий боргу, як вже зазначалося, у підприємства відсутній.

Посилання позивача на неправильне застосування судом положень абзацу «г» пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181 не є обґрунтованим, оскільки зазначеною нормою передбачено лише підставу, за наявності якої може бути застосовано арешт активів платника податків вказане не виключає обовязку податкового органу довести факт того, що звільнення з-під адміністративного арешту активів платника податків може загрожувати їх зникненню або знищенню, а також взагалі наявності у відповідача податкового боргу.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтованою, апеляційна скарга позивача, не грунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2010 р. у справі № 2а-9315/10/1270 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат" про продовження строку арешту активів залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 27 січня 2011 року.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В. Ястребова