Ухвала суду № 13591463, 25.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року справа №2а-7608/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Міронової Г.М.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Яманко В.Г., Васильєвої І.А., при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М., за участю представника позивача Шевальє Д.В. по довіреності від 20.12.2010 р.; представника відповідача Берест Н.С. по довіреності від 04.06.2010 р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у справі № 2а-7608/10/1270 за позовом Закритого акціонерного товариства «Екоенергія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

05 жовтня 2010 року ЗАТ «Екоенергія» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2010 № 0001708012/0.

Позивач вказав, що спірне повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту № 1094/08-3/34621464 від 07.09.2010, який складено за результатами документальної невиїзної перевірки з питань повноти обчислення податку на додану вартість ЗАТ «Екоенергія» за квітень 2010 р. Акт підписано із запереченнями щодо необґрунтованості висновків податкового органу, які викладені у листі № 17509/10/08-217 від 21.09.2010 року.

Спірним податковим повідомленням-рішенням визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 1705,20 грн., у тому числі за основним платежем 1218,00 грн., за штрафними санкціями 487,20 грн.

Позов обґрунтовано тим, що включення до складу податкового кредиту 1218,00 грн. є правомірним, оскільки вказана сума ПДВ була сплачена позивачем на користь ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія»на підставі договору поставки № 760, предметом якого є поставка біметалевих опалювальних радіаторів на загальну суму 7310,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1218,33 грн. На виконання договірних зобовязань позивачем на користь ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» були перераховані грошові кошти у сумі 7310,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1218,33 грн., За цим же договором ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» поставило позивачу біметалеві опалювальні радіатори і поставлений товар був зарахований на баланс ЗАТ «Екоенергія». Вважає, що ним фактично здійснено господарську операцію. З актом перевірки позивач не згоден, оскільки ЗАТ «Екоенергія» при укладенні договору перевіряло реєстраційні документи постачальника, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», довідку про взяття на облік платника податків, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, яке і на теперішній час не анульоване та є дійсним. Крім того, встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.10.2010 ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» є реальним субєктом господарювання юридичною особою, яка здійснює підтвердження статусу відомостей про юридичну особу, у стадії припинення юридичної особи не знаходиться. Факти поставки підтверджує належним чином складеними документами, передбаченими договорами, в т. ч. податковими накладними ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія». Сплата вартості отриманого товару та робіт підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Позивач зазначає, що з його боку позивача не порушувалися п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.5.9.1, 5.9.2 п.5.9, п.5.10, п.п.5.12.2 п.5.12 ст. 5 «Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166. Відтак, у відповідача немає підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 1218 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року позов ЗАТ «Екоенергія» до СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю. Податкове повідомлення-рішення від 29 вересня 2010 року № 0001708012/0 про визначення суми податкового зобовязання ЗАТ «Екоенергія» по податку на додану вартість за основним платежем 1218 грн., за штрафними санкціями 487 грн. 20 коп., а всього на 1705 грн. 20 коп. скасоване.

Судового рішення винесено на підставі встановлених судом першої інстанції фактів, що свідчать про сплату позивачем вартості біметалевих опалювальних радіаторів, одержання від ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» податкової накладної та товару.

Суд першої інстанції застосував норма Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якої покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцями та третіми особами, ані за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку чи третьою особою у другому ланцюгу постачання. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. Наявність у позивача виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився та оскаржив її до Донецького апеляційного адміністративного суду. У апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляцію мотивовано тим, що в ході перевірки права позивача на податковий кредит встановлено розбіжності між сумами задекларованого позивачем податкового кредиту та сумами податкового зобовязання його контрагента. Спеціальною перевіркою встановлено, що податковий кредит сформовано по взаємовідносинам з підприємствами, які не мають майна, необхідного для здійснення відповідної господарської діяльності. Вважає, що окрім наявності документів, право на податковий кредит виникає виключно у результаті реально вчиненої господарської операції.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, наполягав на її задоволенні. Представник позивача проти доводів скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін, надав заперечення у письмовому вигляді.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ЗАТ «Екоенергія» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Алчевської міської ради 13.11.2006 за № 1384 102 0000 001631, перебуває на податковому обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську та є платником податку на додану вартість (а.с. 66, 67, 84).

Відповідачем було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ЗАТ «Екоенергія» з питань повноти обчислення податку на додану вартість за квітень 2010 р., за результатами якої складено акт № 1094/08-3/34621464 від 07.09.2010 (а.с. 9-17).

У акті перевірки зазначено, що у ході відпрацювання ланцюгу постачання продукції встановлено, що постачальником позивача є, зокрема, ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», яке має ознаки «транзитності», про що ГВПМ СДПІ по роботі ВПП у м. Луганську складено довідку від 07.09.2010 (а.с.122).

У звязку з цим податковим органом був зроблений висновок, що позивачем було порушено п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На зазначений акт перевірки позивачем подавалися заперечення від 21.09.2010 р., які листом № 17509/10/08-217 від 24.09.2010 року були відхилені (а.с. 18, 21-23).

На підставі акту перевірки № 1094/08-3/34621464 від 07.09.2010 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 № 0001708012/0, згідно якого визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 1705,20 грн., у тому числі за основним платежем 1218,00 грн., за штрафними санкціями 487,20 грн.

Згідно договору № 760 ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» було поставлено позивачу біметалеві опалювальні радіатори, що підтверджується податковою накладною № 1190 від 29.04.2010 р.. Поставлений товар був зарахований на баланс ЗАТ «Екоенергія». Згідно довідки від 29.09.2010 р. зазначені радіатори у кількості 85 штук знаходяться у сховищі ЗАТ «Екоенергія» (а.с. 62, 63).

Наявність у позивача усіх необхідних документів, що підтверджують суму податку, включену до складу податкового кредиту, підтверджуються актом виїзної непланової документальної перевірки ЗАТ «Екоенергія» № 1094/08-3/34621464 від 07.09.2010 р., за яким було складено оскаржуване податкове повідомлення рішення від 29.09.2010 р.. У акті не міститься даних про відсутність таких документів у позивача (а.с. 9-16).

Судами також встановлено, що між позивачем та ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» укладено договір поставки № 760 від 30.04.2010 р., згідно якого ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» зобовязалося поставити позивачу товар згідно додатку до даного договору, які узгоджуються сторонами додатково і є частиною цього договору. Згідно специфікації № 1 від 30.04.2010 р. ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» поставляє позивачу біметалеві опалювальні радіатори у кількості 85 штук за на загальну суму 7310,00 грн., у тому числі ПДВ 1218,33 грн.

Факт постачання біметалевих опалювальних радіаторів позивачу та сплати за нього підтверджується податковою накладною, виданою ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» позивачу, платіжним дорученням про перерахування коштів за отриманий товар, товарно-транспортною накладною (а.с. 59,61, 62).

Як вірно зазначає суд першої інстанції, відповідно до п. 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон № 2181) податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 2181 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із змісту п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Наявність у позивача усіх необхідних документів, що підтверджують суму податку, включену до складу податкового кредиту, факт поставки підтверджується актом виїзної непланової документальної перевірки ЗАТ «Екоенергія» № 1094/08-3/34621464 від 07.09.2010 р., за яким було складено оскаржуване податкове повідомлення рішення від 29.09.2010 р.. У акті не міститься вказівка про відсутність таких документів у позивача. Крім того, факт поставки біметалевих опалювальних радіаторів позивачу та сплати за нього підтверджується договором поставки № 760 від 30.04.2010 р. податковою накладною, виданою ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» позивачу, платіжним дорученням про перерахування коштів за отриманий товар, товарно-транспортною накладною (а.с. 9-16, 59, 61, 62).

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову сплати цих сум до бюджету контрагентом у другому ланцюгу постачання товару.

Підпункт 7.7.4 п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Із аналізу норм Закону України “Про податок на додану вартість» вбачається, що Законом передбачено лише обовязок платника податку надати покупцю податкову накладну. Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Враховуючи те, що позивачем було сплачено поставку біметалевих опалювальних радіаторів, одержано від ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» податкову накладну, та отримано товар, тобто з боку позивача виконано усі передбачені законом умови щодо отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, то за таких обставин покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцями та третіми особами, ані за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду погоджує висновок суду першої інстанції про те, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку чи третьою особою у другому ланцюгу постачання. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Матеріали справи свідчать про те, що, дійсно, на час здійснення вищезазначених господарських операцій контрагент позивача ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» була включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та являлася платником податку на додану вартість.

За сукупності наведених обставин вбачається, що позивачем виконані усі вимоги Закону України „Про податок на додану вартість”, у звязку з чим він має право на податковий кредит, а податкове повідомлення-рішенням 29.09.2010 № 0001708012/0 підлягає скасуванню.

Колегія суддів відзначає, що довід апеляційної скарги про те, що взаємовідносини між позивачем та контрагентом стосовно відсутності у останнього трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень і т.і. є необґрунтованим, оскільки Закон № 2181 не надає права податковому органу оцінювати правомірність формування підприємством податкового кредиту з огляду на вищевказані умови. А терміну «підприємство з ознаками транзитності» не містить жодний із нормативно-правових актів, що регламентують спірні правовідносини.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відтак підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 196, 199, 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у справі № 2а-7608/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у справі № 2а-7608/10/1270 за позовом Закритого акціонерного товариства «Екоенергія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 вересня 2010 року № 0001708012/0 залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судового рішення, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 26 січня 2011 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.,

СуддіЯманко В.Г.

Васильєва І.А.