Єдиний державний реєстр судових рішень ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" січня 2011 р. Справа № 08/61-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Зозулі О.М.,
за участю представників сторін:
позивача Камінського О.І. за довіреністю № 14 від 08.02.08 р.,
відповідача Мірошниченка М.В. за довіреністю № 29 від 19.05.10 р.,
Дзюдзюри Г.Ф. за довіреністю № 30 від 19.05.10 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу позивача (вх. №4053Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2010 р. у справі №08/61-10
за позовом комунального підприємства «Вовчанські очисні споруди», с. Гатище,
до публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод», м. Вовчанськ
про стягнення 436286,59 грн.,
встановила:
25 серпня 2010 позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 436286,59 грн., а також судових витрат.
В ході розгляду справи представником позивача також подане клопотання про вихід суду за межі позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3 відсотків річних і інфляційних.
Позов обґрунтований посиланням на наявність у відповідача заборгованості за послуги водовідведення, надані позивачем на підставі договору № 1/1 від 01.11.07 р.
Позивачем за період лютий-вересень 2009 р. нараховано 737611,39 грн. за тарифом 55,81 м.куб. з ПДВ, кількість стоків 13216 м.куб.. Відповідач сплатив за скид стоків частково, а саме 301324,80 грн., залишок не сплаченої суми складає суму позовних вимог - 436 286,59 грн.
Відповідач позов не визнав, заявив про безпідставність застосування тарифу в розмірі 55,81 грн. за куб. м. стоків, мотивуючи свою позицію незаконністю процедури визначення цього тарифу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2010 р. у справі № 08/61-10 (суддя Ковальчук Л.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що зміна тарифу, на думку місцевого господарського суду, повинна відбуватися в межах договірних відносин сторін, і, оскільки сторони не узгодили новий розмір тарифів спільно угодою, його застосування є безпідставним. Посилаючись на такий висновок, місцевий господарський суд зазначив, що вимоги позивача слід вважати недоведеними.
Комунальне підприємство «Вовчанські очисні споруди»з цим рішенням суду не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в який просить рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2010 р. по справі № 08/61-10 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує невірним, на його думку, застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, неналежною оцінкою доказів місцевим господарським судом, що потягло винесення невірного рішення. Зокрема, позивач посилається на те, що тарифи, на підставі яких встановлений розмір грошового зобов’язання відповідача, не скасовані і не втратили силу з підстав, передбачених законом, є діючими, тому їх застосування є обов’язковим. Також позивач посилається на невірне застосування судом норм матеріального права, зокрема п.5 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що призвело до невірного визначення групи тарифів, і, як наслідок, невірного визначення порядку застосування тарифів даного виду. Також позивач просить суд звернути увагу на невірне застосування норми ст. 73 зазначеного вище Закону щодо обов’язкової дії тарифу. Крім того, позивач вважає, що оскарженим рішенням місцевий господарський суд де-факто перешкодив застосуванню не скасованого і не зміненого тарифу, оскільки своїм рішенням визнав його таким, що не підлягає застосуванню, що є незаконним.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 р. апеляційну скаргу КП «Вовчанські очисні споруди»було прийнято до провадження.
Представники відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважали скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважають законним, обґрунтованим та таким, що прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, тому просять залишити його без змін. Свої заперечення проти апеляційної скарги представники ПАТ «Вовчанський агрегатний завод», зокрема, обґрунтовують тим, що господарським судом Харківської області об’єктивно та всебічно досліджені матеріали справи і надані сторонами докази, з урахуванням чого правомірно зроблений висновок про відсутність підстав до застосування тарифу, який затверджений Вовчанською міськрадою.
Також представники відповідача просили апеляційний суд зупинити провадження у даній справі до розгляду по суті адміністративної справи №2-а-86/09/2008, предметом спору якої є законність тарифу, на який опирається позивач при визначенні розміру грошового зобов’язання відповідача.
Перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши справу повторно в порядку ч.2 ст. 101 ГПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2010 р. по справі №08/61-10 підлягає скасуванню.
Вирішення спору і кваліфікація правовідносин по справі здійснені колегією суддів з додержанням принципу змагальності, передбаченим ст. 4-3, 33, ч.2 ст. 82 ГПК України, зокрема, на підставі і в обсязі наданих сторонами доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.07 р. між сторонами був укладений договір № 1/1 про надання послуг з водовідведення.
Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з водовідведення, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Позивачем за період лютий-вересень 2009 р. нараховано 737611,39 грн. за тарифом 55,81 м.куб. з ПДВ, кількість стоків 13216 м.куб.. Відповідач сплатив за скид стоків частково, а саме 301324,80 грн., залишок не сплаченої суми складає 436286,59 грн.
Відповідно до договору відповідач зобов'язався постачати для очистки в кількості не більш 88,000 м.куб. за рік, 7000 м.куб. за місяць з найбільшим скидом 240 м.куб. за добу (п.2.1 Договору). Вартість водовідведення використаної води становить 22,80 грн. з 1 м.куб. в т.ч. ПДВ 3,80 грн., що підтверджується Протоколом узгодження договірної ціни (тарифів) (п.2.2 Договору).
Згідно п. 2.6. договору тарифи затверджуються Вовчанською міською радою та доводяться до споживачів у встановлений законом спосіб.
З 01.02.08 р. рішенням Вовчанської міської ради був встановлений новий розмір тарифу на водовідведення - 57,23 грн. за 1 м.куб. з ПДВ.
З 01.07.08 р. рішенням Вовчанської міської ради був встановлений новий розмір тарифу на водовідведення - 55,81 грн. з 1 м.куб. з ПДВ.
Про введення тарифів було повідомлено учасників правовідносин, про що була здійснена публікація в газеті "Хлібороб" № 5 (11318) від 01.02.08 р. та № 26 (11339) від 28.06.08 р. (а.с. 87-90 т.2).
Позивачем надані суду акти виконаних робіт за спірний період, підписані сторонами, а також розрахунки вартості послуг водовідведення, виходячи із затверджених Вовчанською міськрадою тарифів ( а. с. 12-26 т.1). Факт належного виконання робіт по водовідведення, зазначених в даних актах, а також вірність розрахунків із застосуванням спірного тарифу, не заперечується відповідачем.
Вирішуючи спір, суд опирається на такі норми законодавства.
Згідно змісту ч.1 ст. 14 Закону комунальні тарифи по критерію порядку їх встановлення поділяються на три групи –тарифи, які встановлюються спеціально уповноваженими органами державної влади; тарифи, що встановлюються на відповідній території органом місцевого самоврядування; тарифи, що визначаються за домовленістю сторін.
Визначальним для вирішення даного спору є класифікація застосованого позивачем тарифу на водовідведення за критерієм порядку його встановлення, що є підставою для оцінки обґрунтованості вимог позивача.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 Закону, встановлення тарифів, в тому числі на послуги водовідведення, у передбачених законом випадках віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.
Відповідно до пп.2 п. «а»ч.1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»в редакції, яка діяла в період надання послуг і виникнення спірної заборгованості, до компетенції органу місцевого самоврядування віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Відповідно до положень ст. 1 Закону тариф на водовідведення застосовується розміру комунальних платежів.
Тому колегія суддів доходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду, яким встановлено, що встановлення даного виду тарифу відбувається на договірній основі, не відповідає закону. На час існування спірних правовідносин компетенція щодо вирішення цього питання, для даного виду тарифу, належала виключно органу місцевого самоврядування.
При цьому колегія суддів зазначає, що визначення тарифу на водовідведення уповноваженим на це органом, робить цей тариф обов’язковим для застосування сторонами спору у своїй господарський діяльності.
Наведене твердження колегії суддів ґрунтується також на положеннях ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Оцінюючи заперечення відповідача про порушення позивачем обов’язку, передбаченого ч.5 ст. 32 Закону, щодо повідомлення споживача про зміну тарифу, колегія суддів зазначає, що порушення вимог зазначеної норми не є обставиною, яка тягне припинення зобов’язання позивача по сплаті заборгованості за отримані послуги.
Аналогічну позиція зайняв і Вищий господарський суд України, який у постанові від 17.06.2010 р. по даній справі зазначив, що затвердження органами місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про житлово-комунальні послуги». Рішення органів місцевого самоврядування набирають чинності у визначеному законом порядку і не залежать від волі осіб на яких направлена дія таких рішень. Рішення, які набули законної сили, є обов’язковими для їх виконання.
Невиконання виконавцем (позивачем) умов договору про його обов’язок повідомити споживача про зміну тарифів у порядку та строки, визначені договором, може бути підставою позову захисту порушеного права споживача, в тому числі на відшкодування шкоди.
Як встановлено судовою колегією, тарифи, на підставі яких позивачем визначена вартість наданих відповідачу послуг, не скасовані і не зупинені у встановленому законом порядку, тому обов’язкові до застосування.
В цій частині колегія суддів також зазначає, що клопотання відповідача про зупинення розгляду справи до вирішення по суті адміністративної справи №2-а-86/09/2008, предметом спору якої є законність тарифу, на який опирається позивач при визначенні розміру грошового зобов’язання відповідача, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Адміністративний акт, яким є рішення Вовчанської міської ради про встановлення тарифу, набирає чинності з моменту прийняття і дії до витікання визначеного періоду або скасування. На даний час рішення Вовчанської міськради, яке оскаржене відповідачем до адміністративного суду, не скасоване, не визнане нечинним і не позбавлене юридичної сили будь-яким іншим чином, тому підлягає виконанню. З огляду на ці підстави будь-які перешкоди для вирішення даного спору відсутні.
Враховуючи, що сторони не ставили під сумнів обсяг та якість наданих послуг, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Оцінюючи клопотання представника позивача про вихід за межі позовних вимог з метою стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3 відсотків річних і інфляційних, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом про стягнення даних сум. Оскільки на день вирішення спору позивачем не наданий обґрунтований розрахунок цих сум, підстав до задоволення клопотання позивача судова колегія не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 99, ст. 101, п.3ч.1 ст. 103, ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів
постановила:
В задоволенні клопотання ПАТ «Вовчанський агрегатний завод»про зупинення провадження у справі до вирішення по суті адміністративної справи №2-а-86/09/2008 - відмовити.
В задоволенні клопотання КП «Вовчанські очисні споруди»про вихід за межі позовних вимог - відмовити.
Апеляційну скаргу КП «Вовчанські очисні споруди»на рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2010 р. у справі № 08/61-10 задовольнити.
Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2010 р. у справі №08/61-10 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити.
Стягнути з ПАТ «Вовчанський агрегатний завод»(код 14309847, р/с 260041829 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль»м. Харків, МФО 350589, р/р 26004500389000 в філії ЗАО «ПУМБ»м. Харків) на користь КП «Вовчанські очисні споруди» (р/р 2600283985 в ВАТ«Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 380805 код 35226817) заборгованість в розмірі 436286, 59 грн.
Стягнути з ПАТ «Вовчанський агрегатний завод»(код 14309847, р/с 260041829 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль»м. Харків, МФО 350589, р/р 26004500389000 в філії ЗАО «ПУМБ»м. Харків) на користь КП «Вовчанські очисні споруди» (р/р 2600283985 в ВАТ«Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 380805 код 35226817) державне мито в розмірі 2181,44 грн.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя В.Я. Погребняк
суддя С.В.Барбашова
суддя М.М. Слободін
Повний текст постанови підписано 24 січня 2011 р.
Судове рішення № 13544469, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 24.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 08/61-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: