Постанова № 13544461, 20.01.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2011 р. Справа № 22/71

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Іванова Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4538П/3-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.11.10 р. у справі № 22/71

за позовом СПД - ФО ОСОБА_1, м. Тернопіль

до ТОВ "Техмолпром", м. Гадяч

про стягнення 50233,25 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2010 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 50233,25 грн. заборгованості за договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.12.2008 р., з яких 38901,50 грн. основний борг, 5600,59 грн. пені, 4632,46 грн. інфляційних, 1098,70 грн. - 3% річних та 2920,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.11.2010 р. по справі № 22/71 (суддя Георгіївський В.Д.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача 2754,88 грн. пені, 416,44 грн. - 3% річних, 1083,00 грн. - інфляційних нарахувань, 2920,00 грн. витрат на послуги адвоката, 71,74 грн. державного мита та 33,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 53901,50 грн. основного боргу провадження у справі припинено відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Рішення мотивоване тим, що відповідач допустив порушення терміну розрахунку, відповідно до умов договору та норм діючого законодавства нарахована пеня, інфляційні та річні за період з 27.11.2009 р.

Позивач з рішенням господарського суду в частині зменшення пені, інфляційних та річних не погоджується, вважає, що суд першої інстанції безпідставно, без зазначення правових та документальних обґрунтувань у рішенні зменшив розмір інфляційних, річних та пені.

У апеляційній скарзі позивач зазначив, що з січня 2009 р. у замовника перевезень перед експедитором почала формуватися заборгованість, яка станом на 16 серпня 2009 р. склала 53901,50 грн. Позивач вважає, що з 26 серпня 2009 р. (по проходженню 10-ти днів, згідно договору ) обґрунтовано нарахована пеня за шість місяців на усю суму грошового зобов'язання у сумі 5600,59 грн., але суд необґрунтовано зменшив розмір пені, з 5600,59 грн. на 2754,88 грн., розмір інфляційних та річних.

Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, про причини не прибуття суд не повідомив, нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Відповідач з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення законним та обґрунтованим, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що заборгованість виникла станом на 26.11.2009 р., після здійснення перерахунку суд обґрунтовано стягнув пеню, річні та інфляційні у меншому розмірі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила,що між Приватним підприємцемОСОБА_1 і ТОВ "Техмолпром" укладено договір від 20.12.2008 р. про надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручає, а експедитор (позивач) зобовязався організувати та забезпечити перевезення автомобільним транспортом вантажів до пунктів призначення замовника.

Пунктами 2.1., 5.1, 5.2 договору передбачено, що перевезення вантажів здійснюється на підставі письмового транспортного замовлення на перевезення, узгодженого сторонами договору; оплата вартості послуг експедитора, що надаються ним за даним договором здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок експедитора в термін 7 (сім) банківських днів, якщо інше не обумовлено в транспортному замовленні; підставою для розрахунків за договором є: рахунок експедитора з додатком про розрахунок вартості послуг, акт виконаних робіт, оригінали товаротранспортних накладних з відмітками вантажовідправника, вантажоодержувача, водія. Додаток про розрахунок вартості послуг повинен в себе включати дані за кожен день перевезення з зазначенням: назва маршрутів, рейсів, пробігу кожного з рейсів, суми перевезення за кожен рейс та загальна сума всіх перевезень.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, а відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

В порушення умов договору відповідач розрахунки за надані послуги здійснював не повністю, у відповіді на претензію від 18.03.2010 р. відповідач визнав заборгованість у розмірі 53901,50 грн. і зобовязався її погасити, у листопаді 2009 р. відповідачем сплачено 15000 грн. в рахунок погашення заборгованості, залишок боргу склав 38901,50 грн.

Як свідчать матеріали справи, у процесі розгляду справи відповідачем надані платіжні доручення про сплату основного боргу в розмірі 38901,50 грн.

Суд першої інстанції у звязку з погашенням відповідачем боргу в сумі 38901,50 грн., обґрунтовано припинив провадження в цієї частині на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1.2. за порушення терміну розрахунку нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБ України за кожен день прострочення платежу.

Як свідчать матеріали справи, останній акт виконаних робіт № 35 підписаний сторонами 16.08.2009 р., отже згідно з умовами договору пеня, інфляційні та річні повинні нараховуватися з 26.08.2009 р. до 26.11.2009 р. з суми боргу 53901,5 грн., з 27.11.2009 р. з суми боргу 38901,5 грн., що складає 4773,38 грн. пені, 3489 , 55 грн. інфляційних, 861,05 грн. річних.

Отже, суд першої інстанції безпідставно вважав, що заборгованість виникла з 26.11.2009 р. та необґрунтовано відмовив у стягненні 2081,5 грн. пені, 2406,55 грн. інфляційних та 3% річних у суми 444,61 грн.

Судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 2081,5 грн. пені, 2406,55 грн. інфляційних та 3% річних у суми 444,61 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. З ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому законом України „Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Як свідчать матеріали справи, позивач надав договір доручення, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 507 ОСОБА_4, а також відповідний фінансовий документ (видатковий касовий ордер), який підтверджує сплату адвокатських послуг в сумі 2920,00 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув 2920,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, рішення господарського суду частково не відповідає нормам матеріального та процесуального права, обставинам справи, а доводи позивача можуть бути підставою для його часткового скасування, керуючись 525, 526, 625, 929 ЦК України, ст.ст. 44, 80, 101-105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 02.11.2010 р. у справі в частині відмови у стягненні 2081,5 грн. пені, 2406,55 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 444,61 грн. скасувати та позов в цієї частині задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Техмолпром" (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 47, ЄДРПОУ 35293993) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особиОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 2081,5 грн. пені, 2406,55 грн. інфляційних збитків, 3% річних у сумі 444,61 грн., 19 грн. 49 коп. держмита, 9,74 грн. держмита по скарзі.

В інший частині залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Наказ доручити видати господарському суду Полтавської області.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 20.01.2011 р.