Рішення № 13543505, 25.01.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.2011 Справа № 12/119

за позовом військової прокуратури Ужгородського гарнізону, м. Ужгород в інтересах держави в особі Міністерства з надзвичайних ситуацій України, як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах для захисту інтересів аварійно –рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Цетан –Плюс”, м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 2 582,54 грн. (в т. ч. 2 163,85 грн. –основного боргу; 110,61 грн. –пені, 75,82 грн. –3 % річних та 232,26 грн. –інфляційних збитків).

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача –Носова Г. В., (представник за довіреністю № 26 від 20.01.2011 року)

Від відповідача – не з’явився (явка на розсуд сторін)

В судовому засіданні приймав участь - Хитрик Б. В., (військовий прокурор за довіреністю від 15.03.2010 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону, м. Ужгород в інтересах держави в особі Міністерства з надзвичайних ситуацій України, як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах для захисту інтересів аварійно –рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Цетан –Плюс”, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 2 582,54 грн. (в т. ч. 2 163,85 грн. –основного боргу; 110,61 грн. –пені, 75,82 грн. –3 % річних та 232,26 грн. –інфляційних збитків).

Прокурору та представнику позивачу роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, докази чого знаходяться в матеріалах справи.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/119

від 25.01.2011 року

На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

Повідомлення підтверджує вручення відповідачу 22.12.2010 року ухвали від 20.12.2010 року про порушення провадження у справі, де вказано про місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.

Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості його участі в судовому засіданні, як і не надано суду будь –яких доказів про відсутність боргу.

До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні –завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб’єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 2 163,85 грн. –основного боргу щодо оплати за аварійно –рятувальне, згідно договорів № 107/3 від 01.08.2007 року та № 17/44 від 24.04.2008 року, обслуговування об’єктів та окремих територій, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- актами виконання умов договору з травня по вересень 2009 року:

- рахунками за травень –вересень 2009 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача (претензії № 142 від 30.03.2010 року та № 143 від 30.03.2010 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/119

від 25.01.2011 року

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є аварійно –рятувальне обслуговування об’єктів та окремих територій (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача здійснити оплату аварійно –рятувального обслуговування об’єктів та окремих територій є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, відповідачу відповідно до п. 5.3 укладених договорів нарахована до сплати пеня в розмірі 110,61 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% - річних від простроченої суми (п.2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 75,82 грн. –3% річних та 232,26 грн. –інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/119

від 25.01.2011 року

особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України і статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Цетан –Плюс” (м. Ужгород, площа Народна, 5/43; код 31656101):

- на користь аварійно –рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Верещагіна, 18; код 08588688) суму 2 163,85 (дві тисячі сто шістдесят три грн. 85 коп.) –основного боргу; 110,61 (сто десять грн. 61 коп.) –пені; 75,82 (сімдесят п’ять грн. 82 коп.) –3% річних; 232,26 (двісті тридцять дві грн. 26 коп.) –інфляційних збитків. Видати наказ.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/119

від 25.01.2011 року

- на користь державного бюджету України суму 102 (сто дві грн.) державного мита із зарахуванням по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095. Видати наказ.

- на користь державного бюджету м. Ужгорода (р/р 31214264700002, банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, код ОКПО 22108040, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 259) суму 236 (двісті тридцять шість грн.) витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.